Постанова № 19915428, 17.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011 року Справа № 5013/1207/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №6/110 від 04.02.11, представник;

представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з"явились, про час та місце засідання суду повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Протопопівка на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2011р. у справі № 5013/1207/11

за позовом управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради, м. Олександрія

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Протопопівка, Олександрійського району, Кіровоградської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: міський комунальний лікувально-профілактичний заклад міська лікарня № 1 м. Олександрія

про звільнення та повернення об'єкту оренди

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2011р. (суддя Мохонько К.М.) зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого становить 18 кв.м., та повернути зазначене приміщення за актом прийому-передачі управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради. З фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стягнуто 85 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Міський комунальний лікувально-профілактичний заклад міська лікарня № 1 м. Олександрії заявою від 25.10.11 № 3178 підтримує позовні вимоги управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради і водночас просить розглядати справу без участі його представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення від 25.05.09р. № 37, за умовами якого управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради (орендодавець) передає, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (орендар) приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 18 кв.м., яке знаходиться на 4 поверсі у терапевтичному відділенні та розміщене за адресою: м. Олександрія вул. Семашка, 15 і перебуває на балансі міської лікарні № 1. Мета оренди - розміщення аптечного пункту.

25.05.2009 року обома сторонами було підписано акт передачі приміщення в оренду та розрахунок орендної плати.

Договір оренди укладений на термін з 25.05.2009 року по 24.05.2010 року включно (п. 10.1 договору).

Пунктом 10.4 вищевказаного договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

27.05.2011 року позивач звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою про звільнення приміщення (лист від 27.05.11 № 6/525).

У відповідь на зазначену вимогу управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради була направлена відповідь від 10.06.2011р. (отримана позивачем 10.06.2011р. за вх. № 339) про відхилення вимоги з обґрунтуванням підстав її відхилення (а.с.35).

В оскаржуваному рішенні господарський суд доходить висновку, що сторони при укладенні договору оренди нежитлового приміщення від 25.05.2009р. № 37 самостійно визначили і врегулювали всі його істотні умови, у тому числі і строк. Якщо орендодавець, як власник майна, бажав передати майно в оренду на більш тривалий строк, сторони могли погодити таку умову договору. Однак цього зроблено не було, що свідчить про погодження і орендаря з таким строком. Наступна поведінка орендодавця, надсилання відповідачу заяви від 27.05.2011р. доводить, що у нього не було намірів здавати в оренду нежитлове приміщення протягом 5 років.

З таким висновком суду погодитися неможна з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Абзацом 2 цієї частини встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини оренди комунального майна врегульовано не лише Цивільним та Господарським кодексами України, а й Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами та доповненнями), який є спеціальним нормативним актом у відносинах оренди державного та комунального майна.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції, чинній на дату укладення договору оренди № 37, встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Проте підпунктом 2 п. 3 Закону України від 15.12.2009р. № 1759-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" частину першу статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" було доповнено реченням такого змісту: "Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін".

Крім того, пунктом 5 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" встановлено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, слід вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до частин 1, 5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Загальновідомі обставини не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність очевидна і доказування їх є зайвим.

Зважаючи на те, що згідно п.1 Указу Президента України від 10.06.1997р. №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009 №1759 офіційно оприлюднений 30.12.2009 року в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" №244, тому цей факт є загальновідомим і не потребує доказування.

Договір оренди нежитлового приміщення № 37 укладений 25.05.2009 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні".

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є суб'єктом малого підприємництва.

Отже мінімальний п'ятирічний термін дії договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" (до 30.12.2009р.), у тому числі договору оренди нежитлового приміщення від 25.05.2009р. № 37, є встановленим в силу імперативних приписів п. 5 Прикінцевих положень цього Закону, про що прямо зазначено у ньому, а відтак не потребує додаткового підтвердження у судовому порядку.

Обов'язковість виконання всіма державними органами імперативних приписів вказаного Закону не поставлено законодавцем у залежність від намірів власника (орендодавця) чи балансоутримувача використовувати орендоване державне майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем (суб'єктом малого підприємництва) меншого, ніж 5 років, терміну продовження договорів оренди державного та комунального майна.

Орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - менший термін договору оренди не пропонувався.

Неможна погодитися і з твердженням господарського суду відносно нерозповсюдження норм Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" на відносини, що виникли до набрання ним чинності.

У п. 5 розділу II "Прикінцеві положення" цього Закону прямо зазначено, що він стосується саме договорів оренди державного та комунального майна, укладених із суб'єктами малого підприємництва до набрання ним чинності.

Правовідносини за договором оренди від 25.05.2009р. № 37 на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" (30.12.2009) тривали, а отже дія цього Закону поширюється на зазначені правовідносини.

Таким чином рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.09.11 у справі № 5013/1207/11 скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради м. Олександрія на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с. Протопопівка, Олександрійського району, Кіровоградської області 42грн. 50коп. витрат по апеляційній скарзі, видавши наказ.

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Кіровоградської області.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 21.11.11