Постанова № 19915421, 17.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011 року Справа № 29/5005/9925/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гурак В.М. директор, паспорт серія НОМЕР_1 від 01.08.02р.;

від відповідача: ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність № 52-16/11 від 05.01.11р.;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011р. у справі № 29/5005/9925/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс", м.Київ

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 64406 грн. 96 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 39600 грн. заборгованості, 15127 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 6200 грн. 38 коп. пені, 3479 грн. 38 коп. 3% річних та судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011р. у справі № 29/5005/9925/2011 (суддя Полєв Д.М.) позов задоволено частково: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс" 39 600 грн. заборгованості, 3% річних в розмірі 3478 грн. 09 коп., 14403 грн. 47 коп. інфляційних збитків, 574 грн. 82 коп. державного мита, 210 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті суми позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неотримання ним рахунків позивача, які є підставою для оплати отриманого товару; господарським судом не встановлено факту наявності прострочення виконання зобов`язання, відтак, у позивача не виникло право на стягнення з відповідача оплати за поставлений товар та стягнення інфляційних нарахувань і 3% річних за прострочення виконання зобов`язання; позивачем не було виконано вимог щодо досудового врегулювання спору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011р. у справі № 29/5005/9925/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011р. у справі №29/5005/9925/2011 без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) було укладено договір № 1190д (далі - договір), за умовами якого

постачальник (позивач по справі) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач по справі) товар згідно додатку - специфікації до договору, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Крім того, сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору, відповідно до якої сторонами визначено найменування товару, кількість, ціну тощо.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів від дня виставлення рахунків-факту та надання податкових накладних за фактично поставлений товар.

Згідно п.п. 6.1, 6.2 договору постачальник надає покупцю на товар, що поставляється наступні документи: рахунок та товар, сертифікат якості, податкову накладну, копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, накладну. Зазначені документи надаються постачальником покупцю "з рук в руки" або іншим способом в день постачання товару.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно статті 174 Господарського кодексу України господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 39600 грн., що підтверджується довіреністю на отримання серії ЯОП № 450709/574 від 30.07.2008р. та видатковою накладною № 0134 від 01.08.2008р., яка містить підпис повноважного представника відповідача, який діє на підставі виданої довіреності (а.с 14, 16).

Відповідач, в свою чергу, не виконав свого зобов`язання щодо оплати товару, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 39600 грн. заборгованості, 15127 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 6200 грн. 38 коп. пені, 3479 грн. 38 коп. 3% річних.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування факту поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 39600 грн., тобто підтвердження факту виникнення у відповідача зобов`язань за договором від 19.06.2008р. № 1190д щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підтвердженням факту поставки товару та отримання його відповідачем є довіреність серії ЯОП № 450709/574 від 30.07.2008р. та видаткова накладна №0134 від 01.08.2008р., підписана представником відповідача.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не було виконано умов договору, встановлених п. 5.1, 5.2, 6.2. договору, а саме відсутні докази виставлення позивачем рахунку-фактури за поставлену продукцію.

Між тим, відповідач визнає факт поставки позивачем товару та отримання його відповідачем.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тому є наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 19.06.2008р. № 1190д в сумі 39600 грн., які не були сплачені відповідачем.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 3479 грн. 38 коп. 3% річних та 15127 грн. 20 коп. інфляційних збитків та 6200 грн. 38 коп. пені за період з 13.07.2010р. по 13.07.2011р.

Так, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, оскільки нарахування пені за несвоєчасну оплату отриманого товару не було передбачено умовами договору, у задоволенні останньої обґрунтовано відмовлено судом першої інстанції.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Однак, оскільки не підтверджена дата надсилання рахунку-фактури на суму 39 600 грн., неможливим є встановлення періоду прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором від 19.06.2008р. № 1190д, а відтак і відсутні правові підстави для нарахування індексу інфляції, а також трьох процентів річних з цієї суми.

Одночасно слід зазначити, що ухвалою суду від 24.06.2010р. порушено провадження у справі №Б38/133-10 про банкрутство відповідача, яке припинено ухвалою суду від 05.07.2011р. Ухвалою суду від 11.07.2011р. порушено провадження у справі №34/5005/8758/2011 про банкрутство відповідача, яке перебуває на стадії підготовчого судового засідання.

Зазначеними ухвалами про порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, з огляду на положення ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" штрафні санкції не нараховуються.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - частково задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011р. у справі № 29/5005/9925/2011 частково скасувати.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (50034, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 00191000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс" (м. Київ, вул. Якутська, 6; код ЄДРПОУ 30300320) 39600 грн. заборгованості, 396 грн. державного мита, 145 грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс" (м.Київ, вул. Якутська, 6; код ЄДРПОУ 30300320) на користь відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (50034, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 00191000) 89 грн. 41 коп. витрат по апеляційній скарзі.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко