Постанова № 19915335, 08.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2011 року Справа № 5013/1103/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.

Секретар судового засідання Ревкова Г.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №23 від 10.05.11, представник, присутній в судовому засіданні 13.10.11р.;

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №23 від 10.05.11;

від відповідача та третьої особи: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги фермерського господарства "Родючість" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.08.11 р. у справі №5013/1103/11

за позовом: адвокатського об'єднання "Крикун та партнери";

до: фермерського господарства "Родючість";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Форум Трейдінг”

про стягнення 66 784 грн. 91 коп.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року адвокатського об'єднання "Крикун та партнери" звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до фермерського господарства "Родючість" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Форум Трейдінг”

про стягнення 66 784 грн. 91 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.08.11р. по справі №5013/1103/11 (суддя Болгар Н.В.) позовні вимоги задоволенні частково.

. Стягнуто з фермерського господарства "Родючість" Кіровоградська область, Голованівський район, с. Розкішнена користь адвокатського об'єднання "Крикун та партнери" м. Київ, 61 473 грн. 72 коп. боргу, 614 грн. 74 коп. державного мита, 217 грн. 23 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з оскарженим рішенням фермерське господарство "Родючість" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, де просить скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі..

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи згідно видаткових накладних № РН-0000759 від 14.10.10, № РН-0000835 від 15.11.10, ТОВ "Агро-Форум Трейдінг" - постачальник на підставі замовлення - рахунків - фактур № СФ-0000836 від 14.10.10, № СФ-0000907 від 15.11.10 на умовах продажу - безготівковий розрахунок передав одержувачу (платнику) - ФГ "Родючість" засоби захисту рослин в асортименті на суми відповідно 44 193 грн. 72 коп. та 17 280 грн.

За договором "про відступлення права вимоги" від 01.06.11, укладеним між товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Форум Трейдінг” та адвокатським об'єднанням "Крикун та партнери" товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Форум Трейдінг” надало право отримання від фермерського господарства "Родючість" згідно з податковою накладною № 744 від 14.10.10, рахунком-фактурою № СФ-0000836 від 14.10.10 та видатковою накладною № РН-0000759 від 14.10.10, а також довіреністю 12 ААБ № 629659 від 14.10.10, податковою накладною № 820 від 15.11.10, рахунком-фактурою № СФ-0000907 від 15.11.10 та видатковою накладною № РН-0000835 від 15.11.10, належного виконання зобов'язань.

20.06.11 позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області надіслав позовну заяву про примусове стягнення з фермерського господарства "Родючість" 66 784 грн. 91 коп. за податковою накладною № 744 від 14.10.10, рахунком-фактурою № СФ-0000836 від 14.10.10 та видатковою накладною № РН-0000759 від 14.10.10, а також довіреністю 12 ААБ № 629659 від 14.10.10, податковою накладною № 820 від 15.11.10, рахунком-фактурою № СФ-0000907 від 15.11.10 та видатковою накладною № РН-0000835 від 15.11.10.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст.ст. 512, 514, ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За договором “відступлення права вимоги" від 01.06.11, укладеним між товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Форум Трейдінг” та адвокатським об'єднанням "Крикун та партнери", не вбачається строку виконання боржником зобов'язання, отже такий строк має визначатися, виходячи з названої норми.

Відповідач заперечує факт отримання товару від товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Форум Трейдінг”

Заперечуючи отримання товару, зазначеного у довіреності, фермерське господарство "Родючість" зазначає, що товар не отримувався в зв'язку з відсутністю сертифікату якості на нього та інших наявних ознак, які свідчили про непридатність товару для використання за призначенням.

Також у відзиві на позов представник відповідача посилається на недоведеність скаржником факту отримання відповідачем товару на суму 44 193, 72 грн., згідно податковою накладною № 744 від 14.10.10, видатковою накладною № РН-0000759 від 14.10.10, рахунком фактурою СФ № - 0000759 від 14.10.10р. а також довіреністю 12 ААБ № 629659 від 14.10.10, оскільки підпис, яким засвідчена видаткова накладна № РН 0000759 та РН 0000835 не відповідає зразку підпису особи, уповноваженої на отримання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Нормою, запровадженою статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р., господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2 Положення).

Надані позивачем видаткові накладні містять підпис особи-отримувача, дані щодо відбитку печатки фермерського господарства "Родючість" , що спростовує твердження відповідача про неотримання товару за податковою накладною № 744 від 14.10.10, видатковою накладною № РН-0000759 від 14.10.10, рахунком фактурою СФ № - 0000759 від 14.10.10р.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено зміст господарського договору ставлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну, або припинення господарських зобовязань, які погоджено сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, щодо спірних взаємовідносин, передбачено, зобовязання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судова колегія вважає безпідставними посилання скаржника на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки під час розгляду справи суд першої інстанції виконав всі вимоги передбачені Господарського процесуального кодексу України та діяв в межах Конституції України та норм чинного законодавства, яке регулює дані правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а отже доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, а отже рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Родючість" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.08.11 р. у справі №5013/1103/11- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.11 р. у справі №5013/1103/11 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяП.П.Павловський

СуддяВ.В. Швець