Постанова № 19915283, 02.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2011 року Справа № 5005/2899/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів:Антонік С.Г., Науменко І.М.,

секретар судового засідання Манчік О.О.

представники сторін:

від позивача,: ОСОБА_1, довіреність №1 від 01.11.11, представник;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №225 від 30.08.11, представник;

представник відповідача-2 у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗИНГ ТЕХНОЛОГІЯ”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №5005/2899/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗИНГ ТЕХНОЛОГІЯ”, м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП Будтехніка”, м.Київ

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “ВЕРУС”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 2 712 597 грн 30 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №5005/2899/2011 (суддя Широбокова Л.П ) позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Будтехніка" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ТЕХНОЛОГІЯ" пеню 157 666,22 грн (сто пятдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість грн 22 коп), витрати по сплаті державного мита 1576,66 грн (одну тисячу пятсот сімдесят шість грн 66 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 13,69 грн (тринадцять грн 69 коп). В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі зазначає, що:

-прийнявши до уваги в якості беззаперечного доказу відсутності боргу акт звірки, суд першої інстанції порушив ст.34,43 ГПК України;

-неприйняття пояснень, висловлених представником господарському суду, суперечить ст.22, 28 ГПК України;

-судом першої інстанції порушено ст.193, 526,653 ЦК України.

Відповідач у відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.

В судовому засіданні 02.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-1, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ТЕХНОЛОГІЯ" лізингодавець та відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Будтехніка" лізингоодержувач було укладено договір фінансового лізингу № 07/03 від 16.05.2007р. з терміном лізингу по 01.05.2010р. (п. 10.1. договору).

Відповідно до п.1.1 цього договору лізингодавець набуває за договором купівлі-продажу, укладеного між лізингодавцем та юридичною особою “CONSTRUCCIONES METALIKAS COMANSA S.F.” (Іспанія) у продавця у власність, а потім передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач приймає від лізингодавця у платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, в обговорені цим договором терміни на умовах фінансового лізингу майно відповідно до Специфікації, зазначеної в Додатку №1 до цього договору, а саме: новий гідравлічний баштовий кран, що швидко монтується, LINDEN COMANSA 10 LC140, вартістю 2592514,05грн.

Про передачу предмету лізингу лізингоодержувачу сторонами було складено, підписано та скріплено печатками акт від 16.06.2007р. приймання-передачі нового гідравлічного баштового крану, що швидко монтується, LINDEN COMANSA 10 LC140, що не заперечується сторонами.

Внаслідок неналежного виконання умов даного договору позивач листом, 23.06.2010р. вимагав повернення предмету лізингу та сплати лізингових платежів.

Відповідач 1 повернув позивачеві предмет лізингу, що підтверджується актом передачі від 01.07.2010р.

Натомість залишилась несплаченою сума заборгованості по лізинговим платежам в сумі 1 581200,25 грн.

Статтею 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобовязання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Розірвання договору не звільняє від обовязку лізингодержувача сплатити лізингові платежі за період до моменту розірвання договору.

01.07.2010р. договір фінансового лізингу №07/03 від 16.05.2007р. розірвано.

Сума лізингових платежів на момент розірвання договору, яка не сплачена відповідачем складає 1581 200, 25 грн. і відповідно до вищезазначених вимог закону підлягає стягненню на користь позивача.

Господарським судом обґрунтовано відмовлено в частині стягнення курсової комісії, однак не з підстав, викладених господарським судом у рішенні, а з підстав, що зазначаються апеляційним судом нижче у даній постанові.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Частиною 1 статті 16 цього ж Закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно Договору фінансового лізингу №07/03 п.2.4 крім виплат, зазначених у Додатку №2, лізингоодержувач щомісяця, протягом 3(трьох) днів від дати лізингового платежу, сплачує лізингодавцю курсову комісію, розраховану по формулі:

EUR

к 1

К = P х _____ - 1

1 1

EUR

НБУ

к

К сума курсової комісії;

1

Р сума поточного лізингового платежу;

1

EUR 1 поточний комерційний курс Євро ПриватБанку на дату, наступну за датою платежу;

EUR НБУ курс НБУ по Євро на дату підписання контракту (зазначений у контракті), становить 6.836690 UAN/EUR;

і - порядковий номер місяця.

При негативному значенні отриманої суми, комісія сплаті не підлягає. При негативному значенні суми лізингодавець не компенсує її лізингоодержувачу.

Комісія розраховується на дату, наступну за датою оплати чергового лізингового платежу, зазначеного в Додатку 2 до цього договору, або в день повного фактичного виконання зобовязань за цим договором.

Таким чином, вищезазначеним п.2.4 Договору фінансового лізингу №07/03 передбачено нарахування курсової комісії з застосуванням визначених сум поточних лізингових платежів.

Разом з тим, у даному випадку курсова комісія в сумі 804 502грн.68коп. розрахована позивачем на вартість повернення предмету лізінгу, що не відповідає умовам договору фінансового лізингу №07/03 від 16.05.2007р.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Суд першої інстанції відмовляючи у стягненні 236, 96грн. пені, зазначив, що позивач при розрахунку пені за прострочення лізингового платежу від 01.04.2009р. частково невірно застосував облікову ставку НБУ.

Натомість суд першої інстанції не зазначив в чому саме полягає помилка позивача, де саме він невірно застосував облікову ставку НБУ.

Так, пеня за прострочення лізингового платежу від 01.04.2009р. була нарахована за період з 02.04.2009р. по 01.10.2009р.

Згідно з постановою НБУ від 21.04.2008р. №107 розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008р. складає 12%.

Період нарахування пені за ставкою 12% дорівнює 02.04.09 - 14.06.09.

Кількість прострочених днів за цей період складає 74. Сума пені - 3660,70грн.

Згідно з постановою НБУ від 12.06.2009р. №343 розмір облікової ставки НБУ з 15.06.2009р. складає 11%.

Період нарахування пені за ставкою 11% дорівнює 15.06.09 - 11.08.09. Кількість прострочених днів за цей період складає 58. Сума пені - 2869,20грн.

Згідно з постановою НБУ від 10.08.2009р. №468 розмір облікової ставки НБУ з 12.08.2009р. складає 10,25%.

Період нарахування пені за ставкою 10, 25% дорівнює 12.08.09 - 01.10.09. Кількість прострочених днів за цей період складає 50. Сума пені - 2112,03грн. Загальна сума пені за вказаний період складає 8641,93грн.

Як убачається з рахунку пені, позивач зробив розрахунки пені із застосуванням правильного розміру облікової ставки НБУ. Таким чином відсутні підстави для відмови в задоволенні вимог про стягнення 236,96грн. пені. Всього підлягає до стягнення пені в розмірі 157903,18 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗИНГ ТЕХНОЛОГІЯ”, м.Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №5005/2899/2011 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості по лізинговими платежам та пені в розмірі 236,96 грн.

Позов у цій частині задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП Будтехніка”, м.Київ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗИНГ ТЕХНОЛОГІЯ”, м.Дніпропетровськ, заборгованість по лізинговими платежам у розмірі 1581 200, 25 грн., пеню в розмірі 157903,18 грн.,

Змінити рішення суду в частині стягнення судових витрат: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП Будтехніка”, м.Київ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗИНГ ТЕХНОЛОГІЯ”, м.Дніпропетровськ, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 26086,55 грн. та 151,3 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20днів до Вищого господарського суду.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя І.М. Науменко

Постанова виготовлена в повному обсязі 10.11.2011 року.