Постанова № 19915293, 02.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2011 року Справа № 25/5005/6442/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чимбар Л.О. (доповідача)

суддів: Антонік С.Г., Сизько І. А.

секретар судового засідання Манчік О.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №б/н від 06.05.11;

від відповідача: ОСОБА_2. представник, довіреність №б/н від 14.01.11;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод шампанських вин”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011р. у справі № 25/5005/6442/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод шампанських вин”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Біомаш”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 5 280 579 грн.12коп.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод шампанських вин”, м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Біомаш”, м.Дніпропетровськ та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договором № 192/11-07-ТО від 26.11.2007р. у розмірі 2397331,00 грн.; штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого у строк товару у сумі 167813,17 грн.; штраф у розмірі 5% від вартості товару, від приймання якого відмовився позивач, у сумі 119866,55 грн.; суму, на яку збільшилась заборгованість за договором з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 152523,91 грн.; 3% річних від простроченої суми виконання грошових зобов'язань за договором у розмірі 45713,49 грн.; суму неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 2397331,00 грн., а всього - 5 280 579,12 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011р. у справі №25/5005/6442/2011 (суддя Чередко А.Є.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач вказує, що посилання суду на відсутність вимоги позивача щодо повернення грошових коштів сплачених за договором за товар, від прийняття якого він відмовився є необґрунтованим і спростовується матеріалами справи. Скаржник стверджує, що господарським судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні позову про стягнення вартості оплаченого, але непоставленого товару, стягнення упущеної вигоди та штрафу, 3% річних і інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.

В судовому засіданні 02.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь головуючого судді доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 26.11.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 192/11-07-ТО (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого відповідач зобов'язався поставляти позивачу у визначений Договором строк обладнання (надалі - Товар) згідно специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору) (надалі - Специфікація), а позивач - приймати товар та здійснювати його оплату згідно умов Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, відповідач зобов'язався виконати, а позивач прийняти і оплатити роботи з монтажу та пуску-налаштуванню Товару.

Згідно з пунктом 2.2. Договору, загальна сума Договору на момент його підписання складає 14309758,06 грн., що еквівалентно 1875923,00 Євро. У випадку зміни курсу гривні до Євро проводиться перерахунок сплачуваної суми за курсом НБУ + 2% на дату перерахунку грошових коштів.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, оплата здійснюється у три етапи: перші 40% вартості Товару оплачується протягом 7 банківських днів з моменту підписання Договору, наступні 40% - протягом 3 банківських днів з моменту отримання Позивачем оригіналу листа-повідомлення Відповідача про готовність Товару до відвантаження, останні 20% - протягом 7 банківських днів з моменту завершення пусконалаштувальних робіт та підписання акта вводу Товару в експлуатацію.

На виконання умов Договору позивачем 27.11.2007 року здійснено оплату перших 40% вартості Товару, а у період з 17.04.2008 року по 06.09.2010 року - достроково інших 60% вартості Товару. Отже, всупереч умовам Договору позивачем здійснювалася оплата вартості товару на власний розсуд без встановлених Договором підстав для здійснення платежів.

Відповідно до пунктів 5.1.-5.3. Договору, поставка товару здійснюється у строки, встановлені графіком поставок (Додаток № 2 до Договору) (надалі - Графік поставок), на умовах DDР-Україна, м. Севастополь, вул. Маліновського, 20, згідно Інкотермс-2000.

Пунктом 3 Графіка поставок встановлено, що відповідач зобовязаний поставити товар, передбачений пунктами 1-5 Специфікації до 25.05.2008 року. Вартість даного товару на момент підписання Договору встановлена у Специфікації у загальній сумі 2397331,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у строк до 25.05.2008 року Товар, визначений у пунктах 1-5 Специфікації, позивачу поставлений не був.

Так, згідно з п.п. 9.2.1. Договору, у випадку прострочення поставки Товару більш як на 20 календарних днів Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого у строк Товару. Покупець, також вправі відмовитися від приймання і оплати такого Товару. Якщо Товар, від приймання і оплати якого відмовився Позивач було оплачено - Відповідач протягом 2 банківських днів з моменту такої відмови зобов'язаний повернути Позивачеві грошові кошти, сплачені за такий Товар, а також додатково сплатити штраф у розмірі 5% від вартості Товару, від приймання і оплати якого відмовився Позивач.

Господарський суд правильно визначив у рішенні , що Договором передбачені два розміри штрафів (7% та 5%) в залежності від відмови чи ні Покупця від прийняття товару, які в розумінні п.п. 9.2.1. Договору не підлягають одночасному застосуванню.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що неустойка у вигляді штрафів за різні порушення зобов»язань застосовується окремо. Однак, у даному випадку спірним договором передбачено два види штрафу за одне і те ж порушення відповідачем своїх зобов»язань по договору: не поставку обладнання в строки, передбачені договором. Тобто, має місце повторне притягнення до цивільної відповідальності за одне й те ж саме порушення, що суперечить основним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України.

Таким чином, у даному випадку можливе застосування лише одного штрафу в розмірі 7%, оскільки клопотання з боку відповідача щодо застосування строків позовної давності не було заявлено. Стягненню підлягає штраф у розмірі 167813,17 грн. (7% від вартості непоставленого в строк товару в сумі 2397331 грн.)

Господарським судом обґрунтовано визнано безпідставність позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 2397331,00 грн.

В обґрунтування заподіяння йому збитків Позивач надав попередній договір оренди обладнання № 01/09/2010, укладений 01.09.2010р. Позивачем з ТОВ „Інкерманський завод марочних вин”.

Даний попередній договір оренди передбачав укладення у строк до 20.09.2010 року основного договору оренди обладнання, передбаченого позиціями № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 Специфікації до Договору, яке повинно на момент його укладення належати ТОВ «ДЗШВ»у на праві власності, на строк три роки із щомісячною виплатою орендної плати у розмірі 66592,53 грн. за один місяць.

Згідно з п. 3 попереднього договору оренди у випадку не укладення основного договору оренди у строк до 20.09.2010 року зобов'язання сторін щодо його укладення припиняються.

Відповідно до ч.3 ст.635 ЦК України зобов»язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановлений попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Основний договр між сторонами протягом строку, встановленого попереднім договором - до 20.09.2010 року, не укладено, доказів того, що контрагент позивача по попередньому договору - ТОВ „Інкерманський завод марочних вин” підтвердив свої наміри про укладення основного договору в строк до 20.09.2010 року, позивачем не надано, а тому зобов»язання, встановлене попереднім договором, припинено безвідносно до правовідносин сторін у даній справі.

За ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, позивачем не доведено наявність у нього збитків у вигляді упущеної вигоди, тобто доходів, які особа могла б реально одержати та за умов, що така особа вжила усіх заходів для їх одержання та запобігання виникнення збитків.

З урахуванням викладеного, господарський суд правомірно прийшов до висновку, що з матеріалів справи не вбачається можливості реального одержання Позивачем доходів внаслідок укладення попереднього договору оренди № 01/09/2010 від 01.09.2010р. та вчинення Позивачем усіх можливих заходів для запобігання виникненню стягуваних збитків, а укладення цього договору спрямоване на штучне створення умов для звернення до суду з позовом про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідач отримавши попередню оплату за товар, взяті на себе згідно договору зобов'язання щодо своєчасної поставки такого товару і повернення попередньої оплати за нього належним чином не виконав, що є порушенням вимог статей 525, 526 ЦКУ, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Тобто відповідач допустив прострочення як поставки товару, так і виконання грошового зобов'язання щодо повернення попередньої оплати за нього.

Відповідно до статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. На підставі викладеного позивач нарахував відповідачеві інфляційні та три проценти річних на суму неповернутої попередньої оплати.

Апеляційний суд вважає доведеним з боку позивача факт відмови від договору листом від 13.05.2011 року, а тому з вказаної дати слід нарахувати інфляційні та три проценти річних на суму неповернутої попередньої оплати: інфляційні в розмірі 12983,03 грн. та три проценти річних в сумі 8642,94 грн.(розрахунок на а.с.136 т.2).

Розмір суми попередньої оплати (з урахуванням поставки товару в період знаходження справи в суді на суму 1817602грн.), на яку товар не поставлено та яка до теперішнього часу не повернута відповідачем, сторонами не оспорюється та складає 579729 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача, оскільки вищевказаним листом від 13.05.2011 року відповідач відмовився від отримання товару по договору у зв»язку з простроченням відповідачем своїх зобов»язань по виконанню договору.

Щодо дії додаткової угоди від 01.04.2011 року №1, то відповідно до змісту даної додаткової угоди її предметом є внесення змін у позицію № 1 специфікації до договору.

Зазначені зміни реалізовані шляхом викладення назви товару, передбаченого позицією № 1, у новій редакції та встановлення нового строку поставки даного товару.

Отже розповсюдження дії даної додаткової угоди на інші товари, крім, передбаченого позиицією № 1 специфікації, є необґрунтованим.

Згідно накладної від 03.06.2011 року № 25 до комплекту холодильної машини (позиція № 1) належить повітряний конденсатор охолодження, вбудований гідравлічний модуль, комплект автоматики, насоси відцентрові, шафа управління насосами.

Зазначене спростовує помилкове твердження суду першої інстанції та відповідача щодо належності товарів, передбачених позиціями №2 - №5 специфікації, до складових частин товару, передбаченого позицією № 1 специфікації.

Таким чином, зміни умов оспорюваного договору, передбачені додатковою угодою № 1 від 01.04.2011 року, змінюють лише найменування і строк поставки товару, передбаченого позицією № 1 специфікації до такого договору (додаток № 1 до договору).

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення основного боргу в сумі 579 729грн.18коп., стягненні штрафу в розмірі 7% в сумі 167813, 17 грн, 3% річних в сумі 8642,94 грн., інфляційних втрат в розмірі 12983,03 грн. і в цій частині позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод шампанських вин”, м.Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011р. у справі № 25/5005/6442/2011 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення основного боргу в сумі 579 729грн.18коп., стягненні штрафу в розмірі 7% в сумі 167813, 17 грн, 3% річних в сумі 8642,94 грн., інфляційних втрат в розмірі 12983,03 грн. скасувати і в цій частині позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Біомаш”, м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод шампанських вин”, м.Дніпропетровськ основний борг в сумі 579 729грн.18коп. штраф в розмірі 7% в сумі 167813, 17 грн, 3% річних в сумі 8642,94 грн., інфляційні втраи в розмірі 12983,03 грн. та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500грн., 107 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя І.А. Сизько

Постанова виготовлена в повному обсязі 11/11/ 2011 року.