ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2011 року Справа № 24/5005/5570/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від Лівобережної МДПІ: ОСОБА_1, представник, довіреність № 2997/10/10-1 від 31.01.11;
від боржника: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 20.09.11;
інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “-Аграрні інвестиції-” арбітражного керуючого Криволапової Н.С., м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2011р.
за заявою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “-Аграрні інвестиції-”, м.Дніпропетровськ
про визнання грошових вимог
у справі № 24/5005/5570/2011
за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю “-Аграрні інвестиції-”, м.Дніпропетровськ
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2011 року по справі №24/5005/5570/2011 (суддя Калиниченко Л.М.) визнано грошові вимоги Лівобережної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю “-Аграрні інвестиції-” у сумі 169, 98 грн. з віднесенням до 6 черги задоволення.
Ухвала суду мотивована тим, що податкове повідомлення рішення отримане керівником боржника 10.09.2010 року, є безспірним, та оскільки сума 169, 98 грн. є штрафною санкцією, то вимоги кредитора підлягають визнанню з віднесенням до 6 черги задоволення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю “-Аграрні інвестиції-” арбітражний керуючий Криволапова Н.С., м.Дніпропетровськ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу, посилаючись на те, що вимоги кредитора не є безспірними в розмінні ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Скаржник зазначає, що податкове повідомлення-рішення не направлялось на адресу боржника та не вручалось директорові Черних О.М. особисто.
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція просить залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник боржника у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши представників боржника та Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
29.04.2011 року господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “-Аграрні інвестиції-”, м.Дніпропетровськ за заявою останнього в порядку ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо вартості майна боржника юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобовязані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
За частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у звязку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 ЦК України).
Частиною 1 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для предявлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік предявлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення і з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що боржником дотримані вимоги законодавства при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство (а.с.2-66 т.1).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 26.05.2012 року, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Криволапову Н.С., яку зобовязано вчинити певні дії.
Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті “Голос України” №99(5099) від 02.06.2011 року.
04.07.2011 року (перший робочий день) Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до ліквідатора боржника та господарського суду Дніпропетровської області із Заявою про визнання грошових вимог на суму 11 654,11 грн.
Ліквідатором боржника вимоги кредитора визнані частково: на суму 11 484, 13 грн., в решті 169, 98 грн. не визнані, оскільки така сума штрафних санкцій нарахована за начебто неподання боржником декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, в той час коли декларації було направлено на адресу кредитора 30.07.2010 року та отримано Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська 03.08.2010 року (а.с.14 том грошових вимог), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15 том грошових вимог).
З корінця податкового повідомлення-рішення № 0007601505/0 від 10.09.2010 року (до порушення провадження у справі про банкрутство) на загальну суму 170 грн. вбачається, що сума податкового зобовязання складається з штрафних санкцій, нарахованих за неподання податкової звітності в порядку п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на підставі Акту № 7276/15-1/36726005 від 06.09.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с.24-25 том грошових вимог).
У звязку з наявною переплатою 0,02 грн. спірна сума складає 169, 98 грн.
Згідно з пунктом 17.1.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181), який діяв на час проведення перевірки та застосування штрафної санкції, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону N 2181 у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
За приписами абзацу 3 пункту 6.2.4 статті 6 Закону N 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство” встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону (Закону N 2181), вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16).
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону (Закону N 2181), визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).
З податкового повідомлення-рішення № 0007601505/0 від 10.09.2010 року вбачається, що останнє отримано директором підприємства-боржника Черних О.М. 10.09.2010 року, що засвідчено особистим підписом керівника (а.с.25 том грошових вимог).
З огляду на викладене та оскільки докази оскарження у судовому порядку зазначеного вище податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні, доводи ліквідатора, арбітражного керуючого Криволапової Н.С. про вчасне подання звітності за 1 півріччя 2010 року не приймаються до уваги судовою колегією.
З огляду на викладене і те, що спірна заборгованість на суму 169, 98 грн. є штрафною санкцією, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання зазначених грошових вимог з віднесенням їх до 6 черги задоволення.
Підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні, а доводи скаржника до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладене та правову оцінку матеріалів справи згідно із законом.
Керуючись статтями 101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “-Аграрні інвестиції-” арбітражного керуючого Криволапової Н.С., м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2011 року по справі №24/5005/5570/2011 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя О.М. Лисенко
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур
Повний текст постанови підписаний 11.11.2011 року.
Судове рішення № 19915232, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 10.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 24/5005/5570/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: