Постанова № 19915120, 07.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2011 року Справа № 21/5005/7047/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),

суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.

секретар судового засідання Ревкова Г.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №28-12/10-03 від 28.12.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність б/н від 29.03.11р., ОСОБА_3, представник, довіреність №161 від 20.09.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське товариство ім.Б.Хмельницького” с.Богданівка Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р. у справі № 21/5005/7047/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське товариство ім..Б.Хмельницького”с.Богданівка Дніпропетровської області

про стягнення 680857,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство імені Б. Хмельницького»(відповідач) про стягнення 680857,99 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Назаренко Н.Г.) від 15.08.2011р. (у подальшому Рішення) позов було задоволено у повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 680 857,99 грн. (шістсот вісімдесят тисяч вісімсот п'ятдесят сім грн. 99 коп.).

Рішення було мотивоване тим, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість за Договором оренди (фінансового лізингу) від 16.09.2008р. в сумі 680 857,99 грн., доказів погашення якої відповідач суду не надав. На підставі вищевикладеного господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р., прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, призначити по справі судову бухгалтерську експертизу.

При цьому скаржник обґрунтовує необхідність скасування рішення першої інстанції тим, що:

- згідно п. 4.7 договору фінансового лізингу сплата всіх лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем у національній валюті України гривнях. Водночас, протягом всього строку дії договору нові розрахунки лізингових платежів для узгодження відповідачу не надавались;

- позовні вимоги щодо сплати комісії за дострокове розірвання договору скаржником не визнаються з огляду на те, що сплата такої комісії передбачена виключно у разі дострокового розірвання договору за ініціативою лізингодавця, в той час як ініціатором розірвання договору виступив безпосередньо відповідач;

- позовні вимоги в частині сплати пені у розмірі 42134,60 грн. скаржником не визнаються у звязку зі спливом строку позовної давності, визначеного п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, а також у звязку з тим, що позивачем не надано розрахунок суми пені, та, взагалі станом на день розірвання договору лізингу дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем була відсутня, тому і пеня не мала нараховуватись;

- суд першої інстанції необґрунтовано відмовив відповідачеві у задоволенні його клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи, оскільки саме така експертиза, на думку скаржника, достеменно підтвердить правильність його розрахунку.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає, що рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, оскільки рішення є законним і обґрунтованим.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.11р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 28.09.11р. о 12:00год.

В судовому засіданні 28.09.2011рю оголошено перерву до 12.10.2011р.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 12.10.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого Стрелець Т.Г.(доповідач), суддів Логвиненко А.О., Чус О.В.

В судовому засіданні 12.10.2011р. оголошено перерву до 31.10.2011р.

В судовому засіданні 31.10.2011р. оголошено перерву до 07.11.2011р.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 07.11.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого Стрелець Т.Г.(доповідач), Логвиненко А.О., Головко В.Г.

В судовому засіданні 07.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення має бути скасоване, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (лізингодавець) і відповідачем (лізингоодержувач) 16.09.2008р. був укладений Договір оренди (фінансового лізингу) №L3005-09/08 (далі - Договір) (а.с. 25-27, том 1).

Згідно з п.1.1 вказаного Договору, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток № 2 до Договору, а.с. 29, том 1), а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток №1 до Договору) (далі - Графік), та не може бути менше одного року (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця (постачальника) предмета лізингу - відповідача.

Згідно п.2.2. Договору Договір купівлі-продажу укладається лізингодавцем та/або набирає чинності після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку.

Місце передачі предмета лізингу лізингоодержувачу визначається у договорі купівлі-продажу предмета лізингу (п.2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору відповідальність за ризики, пов'язані з вибором продавця, ціною предмета лізингу, невиконанням або неналежним виконанням продавцем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу та невідповідністю предмета лізингу цілям його використання, а також будь-які втрати, упущену вигоду, збитки, що виникають у лізингоодержувача або третіх осіб, несе лізингоодержувач.

Вартість предмета лізингу становить 1 313 000,00 грн. (п. 3.1 Договору).

Після проведення фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вартість предмета лізингу може бути збільшена, якщо на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмету лізингу лізингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну вартість предмета лізингу на момент укладення договору (вказаному в пункті 3.1. цього договору). В цьому випадку лізингодавець складає новий графік з розрахунку на перший робочий день першого лізингового періоду та направляє його лізингоодержувачу. Змінений за правилами цього пункту графік приймається до виконання лізингоодержувачем у безспірному порядку (п.3.2. Договору).

Викупна вартість предмета лізингу становить 1% від визначеної в п.3.1. та з урахуванням п.3.2. Договору вартості та підлягає зміні за наведеними в цьому договорі та додатках до нього правилами (п.3.3. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.

Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п. 4.2 Договору).

Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 25% від вартості предмета лізингу (п. 4.3 Договору).

Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.4 Договору).

Пункт 4.5. Договору передбачає, що комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 Договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу.

Відповідно до п. 4.6 Договору до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та повязані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначених в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання лізингодавцем дії по фінансуванню придбання предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов (а.с. 30-33, том 1).

Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п.4.7. договору).

Пунктом 4.9. Договору лізингу передбачено, що для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні, сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені цим Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в Графіку.

У Графіку сторони домовились, що зазначений в цьому Графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за курсом НБУ до обраної згідно Договору іноземної валюти на перший робочий день першого лізингового періоду, а у випадку зміни на день складання рахунку лізингодавця за другий та наступні лізингові періоди встановленого НБУ курсу гривні до обраної згідно Договору іноземної валюти, зазначені в цьому Графіку лізингові платежі за кожний з періодів лізингу змінюються пропорційно зміні курсу на день складання рахунку за відповідний лізинговий період.

Пункт 5.1. Договору передбачає, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з пятого дня прострочення виконання грошового зобовязання.

Пунктом 5.3. додатку № 4 до Договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. Договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану у договорі електронну адресу лізингоодержувача за допомогою факсимільного звязку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобовязаний звернутись до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Відповідно до п. 6.1. додатку №4 до Договору лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

- у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки TURIBOR* на період 1 місяць (якщо в п. 4.9. Договору сторни обрали валюту - Євро) або розмір ставки USD LIBOR ** на період 1 місяць (якщо в п. 4.9. договору сторони обрали валюту - Долари США) розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу (п. 6.1.1.);

- у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за договором (п. 6.1.2.);

- у разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення (п. 6.1.3.);

- у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період встановленого НБУ курсу гривні до зазначеної в п.4.9. договору валюти (тобто долару США) по відношенню до визначеного в п.2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої, визначеної в Договорі валюти (п. 6.1.4.);

- в інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним (п. 6.1.5.).

Відповідно до п. 6.2. додатку №4 до Договору змінений за правилами п. 6.1 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця (Позивача) та підлягає сплаті Лізингоодержувачем (Відповідачем) у безспірному порядку.

24.09.2008р. відповідач на виконання вимог пункту 4.3. Договору перерахував на користь позивача 354 510,00 грн. в якості авансового платежу, про що свідчить платіжне доручення № 142 від 24.09.2008р. (а.с. 58, том 1).

01.10.2008р. за актом приймання-передачі предмета лізингу лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування предмет лізингу комбайн John Deer 9570 STS 2008 р.в., серійний номер H09570S725506 (а.с. 34, том 1).

Листом вих. № 241-02/09 від 23.02.2009р. позивач повідомив відповідача про відмову від Договору з 28.02.2009р. та необхідність повернення у строк до 28.02.2009р. предмету лізингу (а.с. 39, том 1).

05.03.2009р. згідно акту вилучення предмета лізингу лізингоодержувач передав, а лізингодавець прийняв предмет лізингу - комбайн John Deer 9570 STS 2008 р.в., серійний номер H09570S725506 (а.с. 51, том 1).

Вилучений у відповідача предмет лізингу був реалізований за 1500000,00 грн., що підтверджується Договором фінансового лізингу №LC3431-12/09 від 24.12.2009р. та Актом приймання-передачі предмета від 23.03.2010р. (а.с. 3-7, том 2).

У звязку із реалізацією предмету лізингу, 30.03.2010р. позивачем був виставлений рахунок № L3005-09/08/r1, відповідно до якого розмір заборгованості відповідача, на думку позивача, склав 680 857,99 грн. (а.с. 38, том 1).

Непогашення відповідачем заборгованості за вказаний рахунком було підставою для звернення до господарського суду з позовом.

Колегія суддів вважає, що господарський суд неповно зясував фактичні обставини справи, неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, визнав встановленими недоведені обставини справи, дійшов до суперечливих висновків у звязку з чим рішення господарського суду підлягає скасуванню, з огляду на викладене нижче.

Відповідач надав у матеріали справи письмові пояснення, які містять наступний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем:

- відшкодування частини вартості Предмета лізингу (сума непогашеної вартості) - 719 762,73 грн.;

- відшкодування частини вартості Предмета лізингу (сума курсової різниці) - 563 178,17 грн.; - комісія лізингодавця (Позивача) без ПДВ - 2% за дострокове розірвання Договору - 30 790,58 грн.;

- комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) - 274 612,24 грн.;

- відшкодування частини вартості Предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) 264987,27 грн.;

- пеня (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) - 42 134,60 грн.;

- додаткові витрати з ПДВ (суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем) - 144 439,42 грн.;

- комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима) - 140 952,98 грн.;

- з відрахуванням відшкодованої частини вартості Предмету лізингу (вартість повернутого Предмету лізингу) (- 1 500 000,00 грн.).

З наведеного розрахунку позивач дійшов до висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором у загальному розмірі 680 857,99 грн. (а.с. 84-93, том 1).

Вказаний розрахунок не повністю збігається з сумами та їх призначенням, визначеними позивачем у рахунку № L3005-09/08/r1 від 30.03.2010р., стосовно чого позивач пояснень не надав.

Зазначаючи, що всі позиції по рахунку № L3005-09/08/r1 від 30.03.2010р. були погашені, окрім першої, і тому розглядати обґрунтованість їх розрахунку немає потреби, позивач суперечить сам собі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості була вирахувана позивачем, виходячи з усіх вказаних позицій.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити обґрунтованість, правильність і доведеність кожної з сум, яка бралась позивачем до уваги при здійсненні розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем.

Сума відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума непогашеної вартості у розмірі 719762,73 грн. та сума курсової різниці у розмірі 563178,17 грн.), на думку апеляційного суду, визначені позивачем вірно, тому підлягають стягненню з відповідача за наступним розрахунком:

1313000,00 (вартість предмета лізингу згідно Договору) 328250,00 (авансовий платіж, сплачений відповідачем) 264987,27 (вартість предмету лізингу згідно Графіку за 1-6 лізингові платежі, тобто за грудень 2008р. по березень 2009р.) = 719762,73 грн.

Коефіцієнт складає: 7,7 / 4,6609 = 1,6520445122

Індексована остаточна невідшкодована вартість предмету лізингу: 719762,73 х 1,6520445122 = 1189077,86 грн.

Тобто сума індексації складає:

1189077,86 (індексована остаточна вартість) - 719762,73 (остаточна вартість згідно бухгалтерського обліку) = 469315,14 грн. (без ПДВ), або 563178,17 грн., у т.ч. ПДВ.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що комісія лізингодавця (позивача) у розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу у розмірі 30 790,58 грн. підлягає сплаті на користь позивача, оскільки відповідно до п. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу у разі дострокового припинення Договору при настанні визначених п. 10.2.1 цих Загальних умов обставин лізингоодержувач зобовязаний сплатити лізингодавцю комісію у розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу. Пунктом 10.2.1 Загальних умов фінансового лізингу визначено, що п. договір достроково припиняється в останній день місяця, в якому має місце, зокрема, направлення лізингодавцем лізингоодержувачу письмового повідомлення про прийняття рішення про дострокове припинення Договору. Оскільки позивач надав докази направлення відповідного повідомлення, а позивачем вказаний факт не заперечується, стягнення на користь позивача комісії у розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу у сумі 30790,58 грн. є обґрунтованим. Посилання скаржника на ту обставину, що що листом 22.12.2008р. він повідомив позивача про односторонню відмову від Договору, не приймається апеляційним господарським судом, оскільки умови Договору свідчать про те, що одностороння відмова від Договору допускається лише з боку позивача.

Розрахунок суми комісії лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) у розмірі 274 612,24 грн. та суми відшкодування частини вартості Предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) у розмірі 264987,27 грн. також здійснений позивачем вірно, з огляду на таке.

Згідно до п. п. 1.1, 4.7 Договору та п. п. 5.1-5.5, 6.2, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу відповідач (лізингоодержувач) взяв на себе зобовязання своєчасно сплачувати лізингові платежі в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (позивача) у безспірному порядку.

Проте відповідач в порушення умов Договору належним чином не виконав свої зобовязання, у останнього утворилася заборгованість на дату вилучення Предмету лізингу у розмірі 539 599,51 гривень за наступними рахунками-фактурами:

- №L3005-09/08/3 від 01.12.2008р. - 162 769,93 грн.;

- №L3005-09/08/4 від 02.01.2009р. - 20 945,19 грн.;

- №L3005-09/08/5 від 02.02.2009р. - 178 890,84 грн.;

- №L3005-09/08/6 від 02.03.2009р. - 176 993,55 грн., з яких:

- відшкодування частини вартості предмета лізингу - 264 987,27 грн.;

- комісія лізингодавця - 274 612,24 грн.

Щодо суми пені у загальному розмірі 42 134,60 грн., судова колегія приходить до висновку про безпідставність її стягнення з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З розрахунку пені, наданого позивачем у матеріали справи вбачається, що останній нарахування позивачем відповідачеві пені був 13.09.2009р. (а.с. 1, 2, том 2). Слід зазначити, що суми пені зазначені у вказаному розрахунку, не відповідають сумам пені, на які позивачем були виставлені відповідачеві рахунки №L3005-09/08/р від 18.11.2008р., №L3005-09/08/р1 від 18.12.2008р., №L3005-09/08/р від 19.01.2009р., №L3005-09/08/р1 від 17.02.2009р., №L3005-09/08/р2 від 18.03.2009р. на загальну суму 42134,60 грн. (а.с. 86, том 1). Копії вказаних рахунків позивачем у матеріали справи не буди надані.

З вказаного вбачається, що перебіг річного строку на звернення до господарського суду з вимогами, які, зокрема, містять вимоги про стягнення пені, почався 14.09.2009р., а закінчився 14.09.2010р. Твердження позивача про те, що стягнення пені не є предметом розгляду у цій справі оцінюється судовою колегією критично, оскільки врахування суми пені у загальному розмірі заборгованості відповідача перед позивачем вбачається з розрахунку заборгованості, наданого останнім.

Щодо додаткових витрат (суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем) у розмірі 144 439,42 грн., апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення про оплату страхових платежів, рахунки-фактури та платіжні доручення про оплату послуг із зберігання техніки, рахунки про оплату юридичних, консультаційних та охоронних послуг, якими позивач обґрунтовував суму витрат в розмірі 144 439,42 грн. (а.с. 99-146, том 1, а.с. 11-15, том 2).

Водночас, не з всіх наданих позивачем документів вбачається безпосередній зв'язок з виконанням Договору. Вказане, наприклад, стосується витрат на юридичні та консультаційні послуги у розмірі 99120,00 грн., витрат на зберігання сільськогосподарської техніки, відмінної від предмета лізингу, витрат на надання невизначених охоронних послуг тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наведеного вбачається, що витрати у розмірі 144 439,42 грн. не були підтверджені належними і допустимими доказами, також позивачем не було надано розрахунку вказаних витрат окремо для Предмету лізингу, що був предметом Договору. З огляду на те, що апеляційний суд розглядає справу за наявними у ній документами, судова колегія дійшла до висновку, що витрати позивача, повязані зі страхуванням, та інші витрати, безпосередньо повязані з виконання Договору, підтверджені матеріалами справи частково у розмірі 39730,00 грн., що складається з наступного:

- витрати на зберігання Предмета лізингу, надані ТОВ «Агро-Шанс 999»у розмірі 8950,00 грн. (а.с. 111-128, том 1, а.с. 11-15, том 2);

- витрати на зберігання Предмета лізингу, надані СТОВ «Україна» у розмірі 1237,50 грн. (а.с. 106-109, 133-144, том 1);

- втрати на страхування у розмірі 29542,50 грн., послуги надавались ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»(а.с. 145, 146, том 1).

Щодо платіжних доручень, які підтверджують сплату страхових платежів на користь ТДВ «Альянс Україна»апеляційних суд вважає за необхідне окремо зауважити, що з призначення платежу вбачаються лише номера та дати рахунків, які не підтверджують безпосередній зв'язок з виконанням Договору (а.с. 100-105, том 1).

З огляду на те, що витрати позивача у розмірі 144439,42 грн. не були доведені матеріалами справи, а також враховуючи, що ні у позові, ні у письмових поясненнях позивачем не був наведений розрахунок суми комісії лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима) у 140 952,98 грн. суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 140952,98 грн.

Відшкодована частина вартості Предмету лізингу (вартість повернутого Предмету лізингу) у розмірі 1 500 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. З наведеного вбачається, що сума заборгованості відповідача перед позивачем має бути зменшена на 1 500000,00 грн.

З наведеного вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 393060,99 грн., що розраховується наступним чином:

719 762,73 (сума непогашеної вартості Предмета лізингу) + 563 178,17 (сума курсової різниці) + 30 790,58 (комісія лізингодавця 2% за дострокове розірвання Договору) + 274 612,24 (комісія лізингодавця - заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) + 264987,27 (відшкодування частини вартості Предмету лізингу - заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) + 39730,00 (додаткові витрати з ПДВ - суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем) - 1 500 000,00 (відшкодована частина вартості Предмету лізингу - вартість повернутого Предмету лізингу) = 393060,99 грн.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

З наведеного вбачається, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача має бути стягнута сума у розмірі 393060,99 грн.

Клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи задоволенню не підлягає, оскільки відповідач з огляду на положення ст. ст. 33, 41 ГПК України не довів, що під час розгляду справи виникли питання, вирішення яких потребує спеціальних знань.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення. Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду має бути скасоване, має бути винесене нове рішення про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 393060,99 грн. В решті позову має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське товариство ім..Б.Хмельницького” с.Богданівка Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р. у справі № 21/5005/7047/2011 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р. у справі № 21/5005/7047/2011 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство імені Б.Хмельницького" (51464, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богданівка, провулок Парковий, буд. 13, ідентифікацій код ЄДРПОУ 30355611; п/р 26008050212768 КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райфайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, прос. Московський, буд. 9, корп. 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34480657; п/р 2600514928 в АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 300335) заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 393 060 грн. 99 коп. (триста девяносто три тисячі шістдесят грн. 99 коп.), державне мито в розмірі 3 930 грн. 61 коп. (три тисячі девятсот тридцять грн. 61 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 136 грн. 24 коп. (сто тридцять шість грн. 24 коп.), про що видати накази.

В решті позову відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.Г. Стрелець

СуддяВ.Г. Головко

Суддя А.О. Логвиненко

Постанову виготовлено в повному обсязі 09.11.11р.