Рішення № 19914946, 25.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

25.11.11 <>

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

22 листопада 2011р. справа №5028/14/111/2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК»,

юридична адреса: вул. Комсомольська,49 кв.21, м. Дніпропетровськ,

поштова адреса: вул.Марії Кюрі,5, м. Дніпропетровськ, 49010

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянспродукт Трейд»,

вул. Боженка,106, м. Чернігів (вул.Дніпровська,34, м. Чернігів)

Предмет спору: про стягнення 134373грн.84коп.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 04.11.11р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 105506грн.89коп. за поставлений товар згідно договору постачання № 546-73 від 10.01.11р., 6014грн.69коп. пені, 21101грн.38коп. штрафу згідно п.9.3 договору, 393грн.21коп. інфляційних втрат, 1357грн.67коп. трьох процентів річних.

Від позивача надійшло письмове пояснення, в якому він зазначив, що розрахунок суми боргу ТОВ «Альянспродукт Трейд»перед ТОВ «Брама ВК»здійснювався на підставі договору постачання №546-73 від 10.01.2011р. та додаткової угоди №1 до договору постачання №546-73 від 10.01.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача надав уточнення до позовної заяви, в якому зазначив, що 10.01.11р. між позивачем та відповідачем укладено договір постачання №546-73, відповідно до якого позивач передав відповідачу товар згідно видаткових накладних (перелік наведено в тексті уточнення) на загальну суму 363834,97грн., а відповідачем проведено часткову оплату за отриманий товар і заборгованість складає 105506,88грн. У поданому уточненні позивачем також наведено перелік видаткових накладних, по яким рахується заборгованість відповідача на загальну суму 105506,88грн. із визначенням розміру боргу по кожній такій накладній, наведено перелік здійснених відповідачем оплат за поставлений позивачем товар. Позивач в уточненні наводить пояснення щодо періоду нарахування 3% річних, інфляційних втрат, а також просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 105506,89грн., пеню в сумі 7014,59грн., штраф в сумі 21101,38грн., інфляційні втрати у сумі 393,21грн., 3% річних в сумі 1357,67грн. Крім того, позивач зазначив, що відповідач змінив юридичну адресу, у звязку з чим виникла необхідність повторно направити матеріал справи на нову юридичну адресу відповідача м.Чернігів, вул.Боженко,106, що позивач намагався підписати акт звірки розрахунків проте за новим місцем реєстрації відповідача ніхто не знаходиться.

Представник позивача в судовому засіданні 22.11.11р. надав заяву, в якій просив вважати помилковим та невірним збільшення пені викладене в уточненні до позовної заяви та вважати єдино вірною наступну редакцію прохальної частини уточнення до позовних вимог: стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 105506,89грн., пеню в розмірі 6014,69грн., штраф у розмірі 21101,38грн., інфляційні втрати у розмірі 393,21грн., 3% річних у розмірі 1357,67грн. У поданій заяві позивач зазначив, що пеня за прострочення відповідачем виконання грошових зобовязань нараховувалася за період у 6 календарних місяців починаючи від дати виникнення прострочення по оплаті за поставлений товар, нарахування пені по неоплаченій видатковій накладній №54601671 від 11.04.11р. почалося з 09.05.11р. по 21.10.11р., що штраф нараховувався відповідно до умов договору №546-73 від 10.01.11р. у розмірі 20% від загальної суми боргу, що інфляційні втрати нараховувалися на підставі показників інфляційних індексів за травень, червень та вересень 2011р. і лише по видатковій накладній №54601671 від 11.04.11р., що розрахунок 3% річних здійснювався по кожній з неоплачених видаткових накладних починаючи з дати виникнення прострочення по сплаті за поставлений товар, нарахування по видатковій накладній №54601671 від 11.09.11р. почалося з 09.05.11р. по 21.10.11р. Також позивач зазначив, що у банківських виписках, що містяться в матеріалах справи у призначенні платежу міститься інформація про договір №46-10 від 20.01.10р., проте між сторонами укладався один договір постачання №546-73 від 10.01.11р., за яким позивачем було здійснено відповідачу постачання товару на загальну суму 363834,97грн., відповідачем було здійснено часткову оплату товару у сумі 246583,13грн., а 14.05.11р. відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 11592,96грн., що підтверджується накладною №ВП0000032 від 14.05.11р., до того ж позивачем 07.07.11р. було здійснено поставку товару за видатковою накладною №5460082 від 07.02.11р. на суму 152,00грн., але відповідач відмовився від прийняття товару і таким чином товар було повернуто на підставі накладної №ВП-0000018 від 07.02.11р. на суму 152грн., таким чином станом на 22.11.11р. заборгованість відповідача за поставлений товар становить 105506,89грн.

Приймаючи до уваги процесуальне право позивача до винесення рішення по справі визначитися з розміром заявлених до відповідача позовних вимог, а подана в судовому засіданні 22.11.11р. представником позивача заява за своїм змістом визначає остаточні позовні вимоги до відповідача, при цьому не змінюючи ціни позову та розміру вимог, викладених первісно у позовній заяві, суд приймає вказану заяву, оскільки вона не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві (вул. Любецька, 60, м.Чернігів), повернулася до суду з відміткою відділу поштового звязку, що за зазначеною адресою організація не існує. Ухвала про відкладення розгляду справи від 08.11.11р. направлена на адресу державної реєстрації відповідача вул.Боженко,106, м. Чернігів, повернулася до суду з відміткою відділу поштового звязку про відсутність вказаного адресата. Ухвала про відкладення розгляду справи від 08.11.11р. направлена на адресу відповідача вказану у видаткових накладних - вул.Дніпровська,34, м. Чернігів, повернулася до суду з відміткою відділу поштового звязку за закінченням терміну зберігання.

Згідно з наданою представником позивача Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.11.11р. в реєстрі зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянспродукт Трейд», ідентифікаційний код 36823357, місцезнаходження вул. Боженка,106, м. Чернігів, 12.08.11р. внесена інформація щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, 16.11.11р. внесена інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки до повноважень господарського суду не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому, за загальним правилом особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, якщо ухвала суду надіслана на поштову адресу зазначену у позовній заяві.

З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копій ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відбулося за адресою вказаною в позовній заяві, у видаткових накладних та за адресою державної реєстрації.

Незявлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

10.01.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання №546-73, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач у справі) зобовязується передати у власність, а покупець (відповідач по справі) прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Товаром за цим договором є товар, зазначений у накладних постачальника. У накладних вказується перелік товарів, що поставляються і базові ціни на них, а також можуть бути вказані додаткові умови: розмір знижок, додаткові права та обовязки сторін (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1.-3.2 договору ціна, кількість, асортимент товару визначається в національній валюті України та вказуються в накладних, що визначаються специфікаціями та є невідємною частиною до цього договору. Загальна вартість товарів, що постачаються за цим договором складається із вартості усіх товарів отриманих по накладним, але не повинна перевищувати 1000000,00грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що постачальник поставляє покупцю товар за адресою м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних: №54600007 від 24.01.11р.на суму 14706,32грн., №54600009 від 24.01.11р. на суму 7096,00грн., №54600062 від 31.01.11р. на суму 20873,78грн., №54600095 від 01.02.11р. на суму 709,20грн., №54600516 від 07.02.11р. на суму 139,00грн., №54600182 від 07.02.11р. на суму 152,00грн., №54600143 від 07.02.11р. на суму 26500,70грн., №54600263 від 14.02.11р. на суму 25843,56грн., №54600390 від 21.02.11р. на суму 18666,77грн., №54600443 від 22.02.11р. на суму 1466,50грн., №54600512 від 28.02.11р. на суму 26031,77грн., №54600653 від 07.03.11р. на суму 29799,29грн., №54600806 від 14.03.11р. на суму 31052,37грн., №54601011 від 21.03.11р. на суму 24097,88грн., №54601029 від 21.03.11р. на суму 1809,00грн., №54601242 від 28.03.11р. на суму 12229,57грн., №54601411 від 04.04.11р. на суму 14928,93грн., №54601671 від 11.04.11р. на суму 32472,45грн., №54601854 від 18.04.11р. на суму 16225,57грн., №54602113 від 21.04.11р. на суму 2550,00грн., №54602156 віл 22.04.11р. на суму 30026,03грн., №54602158 від 26.04.11р. на суму 7061,54грн., №54602381 від 30.04.11р. на суму 47,30грн., №54602376 від 02.05.11р. на суму 14896,55грн., №54602538 від 05.05.11р. на суму 4452,90грн., а всього на загальну суму 363834,98грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.1. договору ( в редакції додаткової угоди №1 від 10.01.11р. до договору №546-73 від 10.01.11р.) покупець сплачує вартість товару протягом 28 календарних днів з моменту поставки.

Згідно п.5.4 договору видаткова накладна з відміткою (штампом, печаткою) та підписом уповноваженої особи покупця є достатнім підтвердженням передачі товару (факту поставки) постачальником в кількості та за ціною, визначених в таких накладних.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 246583,13грн., а саме перерахувавши на рахунок позивача: 03.03.11р. - 6944,00грн., 09.03.11р. - 15415,52грн., 10.03.11р. - 17000,00грн., 11.03.11р. - 4164,79грн., 22.03.11р. - 26500,70грн., 24.03.11р. - 10000,00грн., 29.03.11р. - 15843,55грн., 01.04.11р. - 11000,00грн., 13.04.11р. - 35165,05грн., 14.04.11р. - 10000,00грн., 19.04.11р. - 19799,28грн., 04.05.11р. - 21052,36грн., 11.05.11р. - 10000,00грн., 13.05.11р. - 11697,88грн., 17.05.11р. - 3000,00грн., 19.05.11р. - 5000,00грн., 20.05.11р. - 5000,00грн., 23.05.11р. - 5000,00грн., 25.05.11р. - 1000,00грн., 27.05.11р. - 5000,00грн., 31.05.11р. - 5000,00грн., 09.06.11р. - 3000,00грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких надані позивачем до матеріалів справи. Крім того, відповідачем здійснено повернення товару на суму 11592,96грн. згідно видаткової накладної (повернення) №ВП-0000032 від 14.05.11р. та на суму 152,00грн. згідно видаткової накладної (повернення) №ВП-0000018 від 07.02.11р.

Позивачем до матеріалів справи подано копію двостороннього акту звірки розрахунків складеного сторонами станом на 07.06.11р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 108506,89грн. Зазначений акт звірки складений сторонами без урахування останньої оплати проведеної відповідачем 09.06.11р. на суму 3000,00грн.

З огляду на вище наведене суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 105506,89грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. За таких обставин, борг в сумі 105506,89грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, враховуючи проведенні відповідачем часткові оплати товару та його часткове повернення, визначає, заборгованість по видатковим накладним: №54601671 від 11.04.11р. у сумі 30246,99грн. (однак за даними матеріалів справи суд доходить висновку, що розмір заборгованість відповідача по цій видатковій накладній становить 30247,00грн.), №54601854 від 18.04.11р. у сумі 16225,57грн., №54602113 від 21.04.11р. у сумі 2550,00грн., №54602156 віл 22.04.11р. у сумі 30026,03грн., №54602158 від 26.04.11р. у сумі 7061,54грн., №54602381 від 30.04.11р. у сумі 47,30грн., №54602376 від 02.05.11р. у сумі 14896,55грн., №54602538 від 05.05.11р. у сумі 4452,90грн.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У п. 9.3. договору сторони передбачили, що у випадку недотримання покупцем термінів оплати згідно п.п. 4.1 та 7.2 договору покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати перевищує 30 календарних днів, додатково покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.

Позивач згідно поданої в судовому засіданні 22.11.11р. заяви просить стягнути з відповідача 6014грн.69коп. пені за період з 09.05.11р. по 21.10.11р.

Як свідчить наведений позивачем розрахунок пені на загальну суму 7014,59грн., останній проводить нарахування пені у звязку з порушенням відповідачем строків оплати по видатковим накладним №54601671 від 11.04.11р., №54601854 від 18.04.11р., №54602113 від 21.04.11р., №54601256 від 22.04.11р., №54602158 від 26.04.11р., №54602381 від 30.04.11р., №54602376 від 02.05.11р., №54602538 від 05.05.11р.

З огляду на приписи ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний чи святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місяці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, суд доходить висновку, що відповідач за умовами договору зобовязався провести розрахунок за отриманий товар по видатковим накладним: №54601671 від 11.04.11р. у строк 10.05.11р., №54601854 від 18.04.11р. у строк 16.05.11р., №54602113 від 21.04.11р. у строк 18.05.11р., №54601256 від 22.04.11р. у строк 19.05.11р., №54602158 від 26.04.11р. у строк 23.05.11р., №54602381 від 30.04.11р. у строк 27.05.11р., №54602376 від 02.05.11р. у строк 30.05.11р., №54602538 від 05.05.11р. у строк 01.06.11р.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар, дослідивши наведений позивачем розрахунок пені, враховуючи, що позивачем при визначенні дати прострочки виконання відповідачем зобовязання по оплаті товару по видатковим накладним №54601671 від 11.04.11р., №54601854 від 18.04.11р., №54602376 від 02.05.11р. не враховані приписи ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що пеня підлягає нарахуванню у сумі 6975,69грн. за період з 11.05.11р. по 21.10.11р.

Окрім того, приймаючи до уваги, що позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 6014,69грн., суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 11.05.11р. по 21.10.11р. підлягають задоволенню у сумі 6014,69грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 21101грн.38коп. штрафу розрахованого від заборгованості у сумі 105506,89грн. Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар більше ніж на 30 календарних днів та дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в повній сумі - 21101,38грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 393грн.21коп. інфляційних втрат за травень, червень, вересень 2011р. нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 30246,99грн. по видатковій накладній №54601671 від 11.04.11р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за травень, червень, вересень 2011р. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі 393,21грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 1357грн.67коп. три проценти річних за період з 09.05.11р. по 21.10.11р. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, розрахунок яких проведений по видатковим накладним №54601671 від 11.04.11р., №54601854 від 18.04.11р., №54602113 від 21.04.11р., №54601256 від 22.04.11р., №54602158 від 26.04.11р., №54602381 від 30.04.11р., №54602376 від 02.05.11р., №54602538 від 05.05.11р., підлягають частковому задоволенню в сумі 1350,12грн. за період з 11.05.11р. по 21.10.11р., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку допущені помилки при визначенні дати прострочки виконання відповідачем зобовязання по оплаті товару по видатковим накладним №54601671 від 11.04.11р., №54601854 від 18.04.11р., №54602376 від 02.05.11р., про що вказано судом вище.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобовязання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 105506,89грн., в частині стягнення пені в сумі 6014,69грн., в частині стягнення штрафу в сумі 21101,38грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 1350,12грн., в частині стягнення інфляції в сумі 393,21грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у звязку з несвоєчасним виконанням договірних зобовязань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 1343,66грн. та 235,99грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Як свідчать матеріали справи, позивачем платіжним дорученням №330 від 14.07.11р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №5028/14/111/2011 (а.с.8), сплачено в доход державного бюджету державне мито в сумі 2535,00грн., при цьому ціна позову становить 134373,84грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж було передбачено Декретом Кабінету Міністрів України №7-93 «Про державне мито»(який був чинний на час подання позовної заяви) та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Брама ВК»підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 1191грн.26коп.

Керуючись ст.ст.254, 525, 526, 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянспродукт Трейд» (вул. Боженка,106, м. Чернігів, р/р 26003057001963 у КБ «Приватбанк»МФО 353586, ідентифікаційний код 36823357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК»(юридична адреса: вул. Комсомольська,49 кв.21, м. Дніпропетровськ, поштова адреса: вул.Марії Кюрі,5, м. Дніпропетровськ, р/р 26000060358739 у КБ «Приватбанк»МФО 305299, ідентифікаційний код 35203810) 105506грн.89коп. боргу, 6014грн.69коп. пені, 21101грн.38коп. штрафу, 1350грн.12коп. три проценти річних, 393грн.21коп. інфляційних втрат, 1343грн.66коп. державного мита, 235грн.99коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Брама ВК»(юридична адреса: вул. Комсомольська,49 кв.21, м. Дніпропетровськ, поштова адреса: вул.Марії Кюрі,5, м.Дніпропетровськ, р/р 26000060358739 у КБ «Приватбанк»МФО 305299, ідентифікаційний код 35203810) з державного бюджету (рахунок №31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, символ звітності 095, код платежу 22090200, код 22825965) державне мито в сумі 1191грн.26коп., яке сплачене згідно платіжного доручення №330 від 14.07.11р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №5028/14/111/2011 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складно 25.11.2011р.