Рішення № 19912303, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/40208.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛЮКС»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС М»

про стягнення 6188,29 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1. представник позивача

Від відповідача - не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 6188,29 грн. заборгованості за Договором № 1637- ТД від 04.11.2010, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 було порушено провадження в справі № 47/402 та призначено розгляд справи на 10.11.2011, ухвалою від 10.11.2011 відкладено на 08.12.2011.

В судовому засіданні 08.12.2011 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору № 1637-ТД від 04.11.2010, не було здійснено в повному обсязі та своєчасно оплату за поставлений товар.

Відповідач своїх представників в судові засідання 10.11.2011, 08.12.2011, не направляв, причин неявки представників не повідомив, вимог ухвал суду щодо надання витребуваних документів та письмового відзиву - не виконав, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 218329. Через канцелярію суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Також суд зазначає і те, що відповідач не був позбавлений процесуального права надати витребувані документи та пояснення по справі шляхом направлення їх на адресу суду поштовим відправленням або надання через канцелярію суду.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2010 між позивачем ТОВ «ТРАНСЛЮКС», як постачальником, та відповідачем ТОВ «Гермес М», як покупцем, було укладено договір постачання № 1637- ТД від 04.11.2010, який підписано представниками постачальника та покупця, посвідчено печатками сторін, відповідно до умов якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом передачу товару від постачальника до покупця та є невідємними частинами цього Договору (п.1.1).

Умовами договору № 1637- ТД від 04.11.2010, сторони погодили, що ціна товару за даним договоромвстановлюється на підставі прайс-листів постачальника, що є додатками до цього договору (п. 3.1), покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних дні з моменту передачі такої партії товару(п.3.3), в разі не виконання чи неналежного виконання своїх зобовязань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п.5.1), у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу (п.5.3).

Згідно з накладними по договору постачання № 1637- ТД від 04.11.2010,(належним чином засвідчені позивачем копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) а саме: № ДРК-001854 від 02.06.2011 на суму 5362,68грн., № ДРК- 002645 від 22.07.2011 на суму 6082,32грн., підписаними представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), посвідченими печатками сторін, загальна вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає 11445,00 грн.

Як зазначив позивач, відповідно до узгоджених сторонами умов Договору поставки № 1637- ТД від 04.11.2010 (п.3.3), відповідач повинен був повністю розрахуватись за кожну партію переданого постачальником товару, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних дні з моменту передачі такої партії товару, натомість, в порушення даної умови стосовно оплати, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за товар, а саме:5910,96грн., за наданими розрахунками позивача заборгованість відповідача складає 5534,04грн.,(11445,00 грн. (вартість проданого товару) - 5910,96грн. (вартість оплаченого товару)= 5534,04грн.

Згідно позовної заяви, станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач заборгованість за поставлений на підставі,договору № 1637- ТД від 04.11.2010 товар у сумі 5534,04грн. не здійснив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору постачання № 1637- ТД від 04.11.2010було поставлено відповідачу товар загалом на суму 11445,00 грн., який останнім було прийнято, що підтверджується підписом та відбитком штампу відповідача на наведених вище накладних, але у встановлений пунктом 3.3 Договору строк, а саме: 14 днів з виставлення рахункувартість отриманого товару в сумі 5534,04 грн. відповідачем не оплачена. Оплата в сумі 5534,04 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договорупостачання № 1637- ТД від 04.11.2010 існує непогашена заборгованість в сумі 5534,04 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, та прийнятий, але не оплачений відповідачем товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 5534,04 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по повній оплаті наданих послуг пені 654,25 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що позивачем у позовній заяві не надано розрахунку пені, не вказано за який період розраховується пеня і не наведено доказів в який період було сплачено частину основного боргу, а саме: 5910,96грн.,за наведених обставин, суд прийшов до висновку, що підстави для стягнення з відповідача пені 654,25 грн. відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині позивача залишаються без розгляду.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 5534,04 грн. основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес М»(код ЄДРПОУ 37208847, адреса:02232 м. Київ. вул. Закревського, буд. 75/2, ) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛЮКС»(код ЄДРПОУ 35465823, адреса: 01001 м. Київ вул. Софійська, буд. 10-А) суму заборгованості в розмірі 5534 (пятдесят тисяч пятсот тридцять чотири) грн. 04 коп., а також 91(девяносто одна ) грн. 22 коп. - витрат по сплаті державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення 13.12.2011