Рішення № 19912128, 30.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/115-17/44430.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк

“Київ”

до Відкритого акціонерного товариства “Страхове Товариство “ГАРАНТІЯ”

про стягнення 219,86 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача - ОСОБА_2., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” до Відкритого акціонерного товариства “Страхове Товариство “ГАРАНТІЯ”про стягнення заборгованості в порядку регресу та штрафних санкцій на загальну суму 219,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у звязку з розірванням договору № 6К-24-305/09 добровільного страхування майна від 21.05.2009 р. згідно з рішенням господарського суду м. Києва від 24.03.2010 у справі № 34/105 відповідно до пункту 23.2.1 договору добровільного страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежів за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи страховика у розмірі 30% та фактичних виплат страхового відшкодування, що були здійснені за договором.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 219,86 грн. суми страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору страхування, без врахування суми, на ведення справи страховика.

Рішенням Господарського суду м. Києві від 12.05.2011 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 рішення від 12.05.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2011 вказані рішення місцевого та постанову апеляційної інстанції було скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2011 справу 40/115 суддею Удаловою О.Г. було прийнято до свого провадження та присвоєно їй номер 40/115-17/444 та призначено до слухання на 14.11.2011.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Шевченко Е.О., справу 40/115-17/444 було направлено на автоматичний розподіл.

Згідно з протоколом розподілу справ від 04.11.2011 зазначена справа передана на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 04.11.2011 справу 40/115-17/444 було прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 14.11.2011 розгляд справи було відкладено на 30.11.2011.

У судовому засіданні 30.11.2011 представники сторін надали додаткові письмові пояснення з урахуванням усіх обставин та доказів, на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 19.10.2011

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши обставин та доказів, на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 19.10.2011, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.2009 між Відкритим акціонерним товариством “Страхове Товариство “ГАРАНТІЯ” (страховик) та Акціонерним комерційним Банком «Київ»(страхувальник) було укладено договір № 6К-24-305/09 добровільного страхування майна (далі - Договір).

Відповідно до умов договору обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном: нежитловим приміщенням, що знаходиться в м. Севастополі, на вул. Фадєєва, 48.

Згідно з пунктом 13 договору страховий платіж складає 3821,26 грн.

Пунктом 15 договору встановлено строк його дії один рік з моменту оплати страхового платежу (договір вступає в силу не раніше дня, наступного за днем надходження страхового платежу або його першої частини на поточний рахунок страховика).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав своє зобовязання щодо сплати страхового платежу за договором страхування № 6К-24-305/09 від 21.05.2009 (копія меморіального ордеру № 226144 від 26.05.09).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.03.10 у справі № 34/105 за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” до Відкритого акціонерного товариства “Страхове Товариство “ГАРАНТІЯ”про розірвання договору страхування та стягнення 3 821,26 грн., договір № 6К-24-305/09 добровільного страхування майна від 21.05.09 було розірвано. Вказане судове рішення оскаржено не було і набрало законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України, договір який розривається у судовому порядку, припиняється з моменту набрання рішення законної сили. Таким чином, договір страхування № 6К-24-305/09 від 21.05.09 є розірваним з 25.04.2010.

Статтею 28 Закону України “Про страхування” передбачено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Відповідно до пункту 23.2.1 договору у разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії Договору страхування, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи у розмірі 30% страхового платежу, а також фактичних виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим договором страхування.

Відповідач вважає, що виходячи зі змісту пункту 23.2.1 Договору, з суми страхового платежу за відповідний період слід вирахувати всю суму витрат на ведення справи, а тому у позові необхідно відмовити, оскільки за таких обставин борг страхувальника складатиме - 823,30 грн.

Судом встановлено, що договір страхування було достроково розірвано за рішенням суду і він припинив свою дію з 25.04.2010, що не заперечується сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У постанові від 19.10.2011 Вищий господарський суд України при скасуванні рішення місцевого суду та постанови апеляції вказав на не повне зясування судами суттєвих обставин справи, а саме зазначено, що розмір витрат на ведення справи, повязаних з укладенням, обслуговуванням та управлінням спірним договором визначається при розрахунку страхового тарифу, є складовою частиною страхового платежу, і є компенсацією понесених витрат, оскільки враховується із суми раніше одержаних страхових платежів.

Відповідно до частини 4 статті 997 ЦК України якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат.

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про страхування»страховий тариф ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Відповідно до вимог чинного законодавства, яким врегульовано відносини у сфері страхування, та за змістом Договору нормативні витрати на ведення справи (розмір яких за Договором складає 30% від страхового платежу) включено до страхового тарифу та відповідно до розрахунку суми страхового платежу, тому відрахування нормативних витрат на ведення справи страховика повинно здійснюватися пропорційно до суми страхового платежу, що підлягає поверненню.

Зазначена правова позиція підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 13.07.2010 року по справі № 33/326, від 08.11.2011 по справі № 41/81 та від 04.10.2011 року по справі № 31/96.

Відтак, перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку про його обґрунтованість, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки сума страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору страхування 3821,26 грн. (сума страхового платежу п.13 Договору) (3821,26 грн./365 днів дії договору) х 335 (фактична кількість днів дії договору) (сума страхового платежу за період дії договору страхування)= 314,08 грн., сума відрахувань нормативних витрат на ведення справи страховика 30%:

314,08 грн. (сума страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору страхування) х 30% = 94,22 грн.

сума, що підлягає поверненню: 314,08 грн. (сума страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору страхування) 94,22 грн. (сума відрахувань нормативних витрат на ведення справи страховика 30%) = 219,86 грн.

Таким чином, сума страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, яку Страховик повинен повернути Страхувальнику становить 219,86 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відритого акціонерного товариства “Страхове товариство „Гарантія” (01601, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 3, ідентифікаційний код 14229456) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк „Київ” (01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, ідентифікаційний код 14371869) заборгованість в розмірі 219 (двісті девятнадцять) грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 15.12.2011