Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/39713.12.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» доПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»
провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 1 400, 27 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін: Від позивача: не зявились; Від відповідача:ОСОБА_2 представник за довіреністю від 11.10.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1 400, 27 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.08.2008 року на вул. Петровського в м. Антрациті сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Carina, д.н. НОМЕР_2, під управлінням гр. ОСОБА_1, та автомобіля Geely MR-7151А, д.н. НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3 який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 2/214/001432 від 18.07.2008 року.
Позивачем було виплачено власнику автомобіля Geely MR-7151А, д.н. НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 1 400, 27 грн.
Відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», що підтверджується полісом № ВВ/5381116.
У звязку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1 400, 27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.12.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 18094545.
Представник відповідача у судове засідання 13.12.2011 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позивач не надав документи, які підтверджують законність керування ОСОБА_1 транспортним засобом Toyota Carina, д.н. НОМЕР_2. Крім того, позивач при поданні позовної заяви не вирахував франшизи у розмірі 510, 00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
З довідки управління державної автомобільної інспекції та постанови Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.08.2008 року у справі №3-16458/08 вбачається, що 22.08.2008 року о 17:05 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Toyota Carina, д.н. НОМЕР_2, на вул. Петровського в м. Антрацит при русі заднім ходом не впевнився у безпеці руху та скоїв наїзд на транспортний засіб марки Geely MR-7151О, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області від 26.08.2008 року у справі №3-16458/08, ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 34, 00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Geely MR-7151О, д.н. НОМЕР_1.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 2/214/001432 від 18.07.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_4.
Згідно із проведеного автотоварознавчого дослідження, відповідно до акту дослідження спеціаліста № 082/08 від 29.09.2008 року, матеріальний збиток, завданий власникові Geely MR-7151О, д.н. НОМЕР_1 у результаті пошкодження в ДТП складає 1 884, 30 грн.
Як вбачається із страхового акту № 430 від 29.10.2008 року Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»було прийнято рішення про виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування у розмірі 1 400, 27 грн.
29.10.2008 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 1400, 27 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4560 від 29.10.2008 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль Toyota Carina, д.н. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Geely MR-7151О, д.н. НОМЕР_1, належить ОСОБА_1.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» укладено поліс № ВВ/5381116 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіль Toyota Carina, д.н. НОМЕР_2. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза 510, 00 грн.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 зазначеного Закону, договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Таким чином, згідно полісу № ВВ/538111 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.
Довідкою управління державної автомобільної інспекції та Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.08.2008 року у справі №3-16458/08 не встановлено факту керування гр. ОСОБА_1. автомобілем марки Toyota Carina, д.н. НОМЕР_2 не на законних підставах.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відшкодувавши збитки завдані водієм ОСОБА_1 позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_3
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства«Українська транспортна страхова компанія»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої полісом франшизи у розмірі 510, 00 грн., оскільки обовязок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.
Згідно п. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції, чинній на момент надсилання позивачем заяви), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
11.08.2010 року, вихідним листом № 1-4/815, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про сплату страхового відшкодування у розмірі 1440, 27 грн. та доданими документами, що підтверджують вимоги заявника.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 890, 27 грн. (1 400, 27 грн. мінус 510, 00 грн. (франшиза)).
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; код ЄДРПОУ 22945712), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) страхове відшкодування у розмірі 890 (вісімсот девяносто) грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 64 (шістдесят чотири) грн. 85 коп., та 150 (сто пятдесят) грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 14.12.2011 року.
Судове рішення № 19911887, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/397. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: