Рішення № 19911886, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/26612.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд Сервіс» до

третя особаПублічного акціонерного товариства «БМ Банк»

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

провизнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2 представник за довіреністю від 21.07.2011 року;

від відповідача:

від третьої особи:ОСОБА_3 представник за довіреністю від 14.09.2011 року;

не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - сервіс», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»про визнання виконавчих написів нотаріуса ОСОБА_1 зареєстрованих в реєстрі за №№ 4281, 4282, 4283, 4284, 4285, 4286, 4280, 4278, 4279 та 4277 такими, що не підлягають виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.04.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 2007-36/DC. Також, між сторонами були укладені договори застави майна з метою забезпечення зобовязань, що передбачені договором кредитної лінії.

26.11.2010 року на договорах застави майна приватним нотаріусом ОСОБА_1 було вчинено виконавчі написи за реєстровими №№ 4281, 4282, 4283, 4284, 4285, 4286, 4280, 4278, 4279 та 4277. Однак, позивач вважає, що виконавчі написи вчинені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки нотаріусом не було встановлено безспірності заборгованості заявлених вимог. Крім того, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбачено такого позасудового засобу звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.11.2011 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2011 року подав витребувані судом докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.11.2011 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту прав, як визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Представник третьої особи у судове засідання 01.11.2011 року не зявився, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року відкладено розгляд справи до 22.11.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2011 року заявив клопотання про ознайомлення з відзивом відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.11.2011 року подав витребувані судом докази.

Представник третьої особи у судове засідання 22.11.2011 року не зявився, однак через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що законом не заборонено вчинення виконавчих написів для звернення стягнення на заставлене майно та просив суд здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив клопотання сторін про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 року відкладено розгляд справи до 12.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2011 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбачено такого позасудового звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, у звязку із чим, на думку позивача, у нотаріуса взагалі були відсутні правові підстави для вчинення виконавчих написів.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.2011 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання 12.12.2011 року не зявився.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - Сервіс»(надалі - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»(надалі - банк) було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2008-006/DC-004 (далі кредитний договір 1).

Відповідно до умов кредитного договору 1 банк надає позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 430000, 00 грн., строком до 23.04.2010 року, а позичальник зобовязується своєчасно оплачувати проценти та вчасно повернути надані кошти.

25.04.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 1 між сторонами було укладено договір застави. Згідно з п. 1.2 договору застави, предметом застави є екскаватор гусеничний, марка JCB JS330LC, 2008 року випуску, реєстраційний № 05647 АС, заводський №JCBJS33CT81240826, обєм двигуна 7790, двигун № 525436.

Також, 30.09.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 1 між сторонами було укладено договір застави. Згідно з п. 1.2 договору застави, предметом застави є віброкоток, марки JCB VM132D, 2008 року випуску, заводський номер JCB1801830, двигун номер 218323336, реєстраційний номер 07325АС та автогрейдер, марки XG31801, 2007 року випуску, заводський номер 193А, двигун номер н/в № 69480037, реєстраційний номер 07106АС.

01.10.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 2008-016/DC/004 (надалі кредитний договір 2), відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 1716 000, 00 грн., строком до 31.08.2011 року, а позичальник зобовязується своєчасно оплачувати проценти та вчасно повернути надані кошти.

Також, 01.10.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 2 між сторонами було укладено договір застави № 2008-016/DC/004.

Згідно з п. 1.2 договору застави № 2008-016/DC/004, предметом застави є асфальтоукладчик, марки BOMAG BF 691 C, 2008 року випуску, заводський номер 821837380296, двигун номер 10556858.

13.04.2007 року між сторонами був укладений договір не відновлювальної кредитної лінії № 2007-36/DC (надалі кредитний договір 3), відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 2135 000, 00 дол. США., строком до 19.04.2010 року, а позичальник зобовязується своєчасно оплачувати проценти та вчасно повернути надані кошти.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 3, 13.04.2007 року між сторонами було укладено договір застави майна № 36-2007/DC-1.

Згідно із п. 1.2 договору застави майна № 36-2007/DC-1, предметом застави є:

-екскаватор колісний, марка (модель) JCB 3CX SITEMASTER, 2006 року випуску, заводський № 0974462, двигун № U1573306, реєстраційний номер 02132АС;

-екскаватор гусеничний, марка (модель) JCB JS220LC, 2007 року випуску, заводський № JCBJS22CV71203924, двигун № 6BG1TTRB05224050, реєстраційний номер 02231АС;

-екскаватор гусеничний, марка (модель) JCB JS220LC, 2006 року випуску, заводський № 1203592, двигун № 219449, реєстраційний номер 02232АС;

-бульдозер марка (модель) SHANTUI SD16, 2006 року випуску, заводський № SD16AA105918, реєстраційний номер 02264АС;

-навантажувач колісний, марка (модель), JCB 416HT, 2006 року випуску, заводський №JCB41600C61243059, двигун № SC32040014U1898606, реєстраційний номер 02262АС;

-деревообробний пиляльний стрічковий верстат моделі «MONTANA ME-90-7-S-C», 2006 року виробництва, серійний № W09M070307ESD1833.

Крім того, 21.05.2007 року сторони уклали договір застави майна № 36-2007/DC-14, відповідно до якого предметом застави є бульдозер, марка (модель) SD23, 2007 року випуску, заводський № SD23AA100468, двигун № 41084700, реєстраційний номер 02288АС.

Також, 29.05.2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 3 сторони уклали договір застави майна № 36-2007/DС-15, відповідно до якого предметом застави є:

-транспортний засіб VOLVO FM400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) YV2JSG0GX7A640862, реєстраційний номер АС3085АК;

- транспортний засіб VOLVO FM400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) YV2JSG0G57А640882, реєстраційний номер АС3084АК;

-транспортний засіб VOLVO FM400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) YV2JSG0G57А638775, реєстраційний номер АС0042АК.

12.07.2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 3 сторони уклали договір застави майна № 36-2007/DС-19, відповідно до якого предметом застави є:

-транспортний засіб VOLVO FM400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) YV2JSG0G97А643445, реєстраційний номер АС4982АК;

- транспортний засіб VOLVO FM400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) YV2JSG0GХ7А643454, реєстраційний номер АС4974АК;

-транспортний засіб VOLVO FM400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) YV2JSG0G27А642332, реєстраційний номер АС4951АК.

07.08.2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 3 сторони уклали договір застави майна № 36-2007/DC-22, відповідно до якого предметом застави є віброкоток комбінований VM 132D, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) JCBVM132P71801209, реєстраційний номер 04456АС.

Також, 10.09.2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 3 сторони уклали договір застави майна № 36-2007/DС-23, відповідно до якого предметом застави є:

-транспортний засіб VOLVO FM400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) YV2JSG0G77А643458, реєстраційний номер АС5175АК;

-транспортний засіб VOLVO FM400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) YV2JSG0GХ7А643583, реєстраційний номер АС3630АК.

До того ж, 05.05.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 3 сторони уклали договір застави, відповідно до якого предметом застави є дві віброплити VMP 24 виробництва фірми JCB-VIBROMAX-Німеччина.

За умовами договорів застави банку надано право, у разі порушення позичальником зобовязань за кредитними договорами, задовольнити в повному обсязі забезпечені заставою вимоги і звернути стягнення на предмет застави.

06.10.2010 року банк направив позичальнику претензії (вих. № 30-04/656, № 30-04/657 та № 30-04/655), якими просив сплатити заборгованість за кредитним договором № 2008-016/DC/004 від 01.10.2008 року, договором не відновлювальної кредитної лінії № 2007-36/DC від 13.04.2007 року та договором невідновлювальної кредитної лінії № 2008-006/DC-004 від 25.04.2008 року.

19.11.2010 року банк звернувся із заявами до нотаріуса про вчинення виконавчих написів на копії договорів застави і стягнення заборгованості за рахунок предметів застави.

26.11.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчі написи, зареєстровані в реєстрі за №№ 4281, 4282, 4283, 4284, 4285, 4286, 4280, 4278, 4279 та 4277, на підставі яких запропоновано звернути стягнення на предмети застав за вищезазначеними договорами застави майна.

Позивач, звернувся до господарського суду з позовом про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, мотивуючи вимоги тим, що виконання напису було вчинено з порушенням законодавства, оскільки Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, враховуючи те, що звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду. Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було перевірено безспірності вимог відповідача.

Заперечуючи проти позовних вимогвідповідач, зазначив, що чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту прав, як визнання виконавчих написів (актів чи дій) нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Суд вважає, що таке твердження є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

До врегулювання даного спору застосовуються приписи ст. 18 ЦК України, а також Закони України «Про нотаріат»та «Про виконавче провадження».

Так, згідно з ст. 50 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до 3 ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нормами господарсько-процесуального законодавства передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідач зазначає, що нотаріусом було встановлено безспірність заявлених вимог (заборгованості), а саме витребувано та перевірено всі необхідні документи для здійснення виконавчого напису.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., вказано, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. (далі Інструкція), встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за нотаріальнопосвідченими угодами подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Змістом ст. 583 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про іпотеку»заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

У ст. 1 Закону України «Про іпотеку»також визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис нотаріуса при наявності умов щодо дії строків виникнення права вимоги, вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". (позиція ВГСУ № 44/121а від 14.04.2010 року).

Як встановлено матеріалами справи, при вчиненні виконавчого напису, нотаріус керувався документами поданими лише відповідачем, не запросивши у позивача первинні документи щодо видачі кредиту та/або здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). А тому, у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Крім того, розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання кредитному договору, відсотках, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Крім того, Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна регулюється Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" .

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції чинній на момент вчинення виконавчих написів), звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження визначений в ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено такий позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

В даному контексті слід зазначити, що прикінцевими та перехідними положеннями зазначеного закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, а положення Закону України “Про заставу” застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

З урахуванням викладених норм діючого законодавства підстав для вчинення виконавчих написів для звернення стягнення на рухоме майно не вбачається. Зазначеної позиції притримується Верховний Суд України в постанові по справі № 19/164 від 15.11.2010 року.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що оскаржувані виконавчі написи було вчинено з порушеннями вимог чинного законодавства України, а тому у суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати виконавчий напис № 4281 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

3.Визнати виконавчий напис № 4282 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

4.Визнати виконавчий напис № 4283 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

5.Визнати виконавчий напис № 4284 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

6.Визнати виконавчий напис № 4285 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

7.Визнати виконавчий напис № 4286 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

8.Визнати виконавчий напис № 4280 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

9.Визнати виконавчий напис № 4278 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

10.Визнати виконавчий напис № 4279 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

11.Визнати виконавчий напис № 4277 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

12.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»(01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122; код ЄДРПОУ 33881201) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - Сервіс»(43001, м. Луцьк, вул. Чернишевського, 5; код ЄДРПОУ 34524196) 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 14.12.2011 року