Рішення № 19910702, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/30001.12.11 За позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловоденергія» До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10 933 грн. 18 коп.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю № 01-2844 від 28.09.11.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловоденергія»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 10.933 грн. 18 коп. за спожиту теплову енергію по договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води № 667 від 01.10.10.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов зазначеного вище Договору не виконав у повному обсязі свої зобовязання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг з теплопостачання, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.11. порушено провадження у справі № 30/300, розгляд справи було призначено на 01.11.11. о 11-00.

Позивач частково не виконав вимог ухвали про порушення провадження у справі № 30/300 від 07.10.11., та не подав суду витребуваних документів.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з»явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.11. розгляд справи було відкладено на 22.11.11. о 11-10; витребувані від стороні докази, які є необхідними для розгляду спору по суті.

Представник позивача в призначене судове засідання не з»явився, вимог ухвали суду від 01.11.11. № 30/300 не виконав, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв»язку з знаходженням представника КП «Броваритепловоденергія»в судовому засіданні в Господарському суді Київської області.

Відповідач в призначене судове засідання 22.11.11. повторно не з»явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.11. розгляд справи № 30/300 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.12.11. о 16-10.

Позивачем в судовому засіданні 01.12.11. надано суду письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 01.12.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.11. не зявився, вимоги ухвали суду від 22.11.11. у справі № 30/300 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення відповідача до ЄДРПОУ, копія якої залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/300.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.10. між КП «Броваритеплоенергомережа»(правонаступником якого є позивач) (Виконавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено Договір № 667 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Виконавець зобовязався своєчасно надавати Споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води (теплопостачання), а Споживач своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, які передбачені Договором.

Пунктом 3.4 Договору погоджено, що плата за послуги теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання в розмірі 100 % від вартості запланованого обсягу подачі послуг на наступний місяць.

Позивач вказує на те, що за період з 01.10.10. по 01.04.11. відповідачу за надані послуги теплопостачання було нараховано 11946,18 грн. до сплати, але Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 в порушення умов Договору було лише частково сплачено на користь позивача за вказані вище послуги в сумі 1013,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 30.12.10., належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати послуг з теплопостачання за період з 01.10.10. по 01.04.11., у Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 10933,18 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, свого обовязку по сплаті наданих позивачем послуг з теплопостачання за період з 01.10.10. по 01.04.11. в повному обсязі не виконав, в звязку з чим у заборгованість Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 перед Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловоденергія»становить 10933,18 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловоденергія»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловоденергія»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловоденергія»(07400, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, код ЄДРПОУ 13711949) 10933 (десять тисяч девятсот тридцять три) грн. 18 коп. - заборгованості, 109 (сто девять) грн. 33 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 08.12.11.