Рішення № 19910562, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/27005.12.11 За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Публічного акціонерного товариства "Екостандарт"

про здійснення перерахунку вартості теплової енергії

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. дов. від 20.06.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2 дов. від 30.08.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" про зобов'язати здійснити перерахунку вартості теплової енергії (зменшивши її вартість на 89990,98грн.), спожитої Комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація" протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за договором №420591 від 01.10.2008 р., на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007 р..

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при нарахуванні вартості теплової енергії за грудень 2008 p., січень, лютий 2009 р. відповідач застосував скасовані Указами Президента України як неконституційні Розпорядження Київської міської державної адміністрації (далі КМДА). Відповідач, порушуючи порядок розрахунків за теплову енергію, який закріплено ст. 76 Господарського кодексу України, п. 23 Правил користування тепловою енергією неправомірно визначав за спірний період вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 1662, №1663 від 27.11.2008 p., №1780/1 від 25.12.2008 p., №127,№128 від 05.02.2009 р., які скасовано Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008 p., №65/2009 від 03.02.2009 p., №76/2009 від 09.02.2009 p., як такі що не відповідають законам та Конституції України. Отже, ПАТ „Екостандарт" завищило вартість теплової енергії за спірний період на суму 89990,98 грн., а саме: за грудень 2008 року було зайве нараховано -30543,24 грн., за січень 2009 р. - 44233,78 грн., за лютий 2009 р. - 15213,96 грн. відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011 р. порушено провадження у справі № 27/270 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.11.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідачу судовому засіданні 07.11.2011 року подав письмові пояснення на позов з витребуваними судом доказами та заперечував проти позовних вимог.

У судовому засіданні 07.11.2011 року оголошено перерву до 05.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2011 року підтримав позовні вимоги та надав суду заперечення на пояснення по справі подані відповідачем.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.2011 р. заявив суду клопотання про зупинення провадження у справі №27/270 до вирішення повязаної з нею справою №52/596.

Клопотання обґрунтоване тим, що позовні вимоги позивача по справі №27/270 повязані зі здійсненням перерахунку за період грудня 2008 р., січня 2009 р., які є предметом спору по справі №52/596.

Клопотання залишено судом без задоволення як необґрунтоване, оскільки заявником не доведено неможливості розгляду на даний час справи, що розглядається господарським судом м. Києва до вирішення іншої справи №52/596, що також знаходиться в провадженні Господарського суду м. Києва за позовом Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль” до Дирекції по експлуатації нежилих будинків Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” про стягнення 117112,07 грн. Враховуючи матеріали справи, мотиви клопотання, строк розгляду справи, заперечення позивача проти заявленого відповідачем клопотання суд вважає, що відповідач не позбавлений права у випадку наявності в майбутньому доказів, які можуть спростовувати викладені в позові обставини звернутись до суду відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між відповідачем та позивачем укладено договір від 01.10.2008 р. № 420591 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - договір)

Розділом 1 договору передбачено, що його предметом є вироблення, постачання, та передання у власність енергопостачальною організацією (відповідачем) покупцю (позивачу) теплової енергії (товару) та прийняття і своєчасна сплата в повному обсязі даного товару покупцем (позивачем).

Пунктом 1.2 договору передбачено обов'язок КП „Київжитлоспецексплуатація" прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах договору.

Пунктом 3.1.1 договору передбачено обов'язок енергопостачальної організації постачати теплову енергію покупцю.

Відповідно до п. 6.1 договору тарифи на теплову енергію розраховуються по групах споживачів «Енергопостачальною організацією», затверджуються у встановленому порядку і підлягають перегляду у випадках зміни розмірів складових калькуляції собівартості теплової енергії (в т.ч. ціни на паливо), а також в інших випадках, передбачених діючими нормативними документами.

Відповідно до 8.2. договору сторони зобов'язалися керуватися чинними: Законом України «Про електроенергетику», «Правилами користування тепловою енергією, «Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії»та іншими обов'язковими для виконання нормативними документами.

Відповідно до п. 23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10. 2007 р. №1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 276 п. 6 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

На переконання суду умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 5.1 договору облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності «Покупця»та АК «Київенерго», у відповідності з «Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії». Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів обліку спожитої теплової енергії «Покупцем».

Згідно п 5.2 договору у випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності, до спожитої теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові втрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

Згідно п 5.3 договору в разі відсутності - приладів обліку - кількість спожитої теплової енергії розраховується «Енергопостачальною організацією»по максимальній витраті мережної води, що вказана в договорі, та середньодобовому температурному перепаду. При цьому «Покупець» зобов'язаний в погоджені з «Енергопостачальною організацією»строки встановити прилади обліку

Позивач в обґрунтування позовних вимог пояснив суду, що за період грудень 2008 р. - лютий 2009 р. КП „Київжитлоспецексплуатація" спожило теплову енергію на суму 54575,16 грн. (вартість теплової енергії позивач визначав згідно із ст. 276 Господарського кодексу України, п. 23 Правил користування тепловою енергією та Розпорядження КМДА №86 від 31.01.2007 року), що вбачається з Розрахунків фактичної вартості теплової енергії за період грудень 2008 р. -лютий 2009 р. Однак відповідач, визначив за спірний період вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 1662, №1663 від 27.11.2008 p., №1780/1 від 25.12.2008 p., №127,№128 від 05.02.2009 p., які скасовано Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008 p., №65/2009 від 03.02.2009 p., №76/2009 від 09.02.2009 p., як такі що не відповідають законам та Конституції України. Так, ПАТ „Екостандарт" завищило вартість теплової енергії за спірний період на суму 89990,98 грн. (всього нараховано відповідачем 144566,14 грн.), а саме: за грудень 2008 року було зайве нараховано - 30543,24 грн., за січень 2009 р. - 44233,78 грн., за лютий 2009 р. - 15213,96 грн. Сплачені ж грошові кошти позивачем по договору відповідач зараховував в нараховану ним заборгованість по тарифам на теплову енергію, які були затверджені з порушенням встановленого порядку, у зв'язку з чим і були скасовані вказаними вище Указами Президента України.

Позивач пояснив суду, що КП „Київжитлоспецексплуатація" звернулося до ПАТ „Екостандарт" з вимогою №155/23-09/141 від 30.09.11. про здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії (зменшення її вартості на суму 89990,98 грн.) протягом грудня 2008 р. - лютого 2009 року за договором №420591 від 01.10.2008 р., на підставі тарифів згідно із Розпорядженням КМДА №86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007 р.

Відповідач відмовився добровільно відновити становище позивача, яке існувало до порушення прав та інтересів по договору та виконати перерахунок.

За таких обставин КП «Київжитлоспецексплуатація»звернулось до Господарського суду міста Києва з відповідними позовними вимогами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання щодо оплати теплової енергії за договором виконав належним чином, тоді як відповідач вимогу позивача щодо здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії (зменшення її вартості на суму 89990,98 грн.) протягом грудня 2008 р. - лютого 2009 року за договором №420591 від 01.10.2008 р., на підставі тарифів згідно із Розпорядженням КМДА №86 від 31.01.2007 р. не задовольнив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову та пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ПАТ „Екостандарт" проводило розрахунки за теплову енергію та застосовувало виключно діючі тарифи відповідного періоду, зокрема ті, які відповідним чином встановлені та затверджені КМДА.

Окрім цього, відповідач зазначив, що як передбачено ст. 118 Конституції України Президентом можуть бути скасовані рішення місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України. Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дія нормативно-правового акту в часі розуміється так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Це знаходить своє підтвердження у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 за Рішенням Конституційного Суду України. Таким чином, відповідач законно здійснив розрахунок вартості теплової енергії, яку спожив позивач згідно тарифів, встановлених згідно діючого законодавства. Відповідач законно здійснив розрахунок вартості теплової енергії, яку спожив відповідач згідно тарифів, встановлених згідно діючого законодавства..

Однак судом вищезазначені доводи відповідача не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

Розпорядженнями голови КМДА №№ 1662, 1663 від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року, №№ 127, 128від 05.02.2009 року, були встановлені нові тарифи на теплову енергію, що постачається АЕК «Київенерго».

Дані розпорядження КМДА були скасовані Указами Президента України від 03.02.2009 року № 65/2009 та № 76/2009 від 09.02.2009 року, як такі, що суперечать Конституції України та законам України.

Також, доводи відповідача з приводу непоширення дії Указів Президента України на розпорядження Київської міської державної адміністрації про затвердження тарифів на теплову енергію не заперечують обґрунтованості заявленого позову, оскільки доказів визнання зазначених Указів Президента в установленому порядку незаконними або неконституційними суду не надано.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як зобовязання здійснити перерахунок, отже позивачем вибраний невірний спосіб захисту, оскільки його позовні вимоги не можуть бути самостійним предметом спору не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення ; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Із змісту п. 6.4 договору вбачається, що покупець щомісяця з 12 по 14 число самостійно отримує у відповідача табуляграму та доручення про сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць, акт звірки на початок розрахункового періоду. Один примірник оформленого акту звірки споживач повертає в «Енергопостачальною організацією»не пізніше 15 числа поточного місяця..

З наведеного вбачається, що облік вартості спожитої теплової енергії здійснюється енергопостачальною організацією шляхом надання споживачу відповідних рахунків, правильність розрахунків по яким стосується безпосередньо прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 503, 625, 693 ЦК України та ст.ст. 33, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Екостандарт" здійснити перерахунок вартості теплової енергії (зменшивши її вартість на 89990,98грн.) спожитої Комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація" протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за договором №420591 від 01.10.2008 р., на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007 р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20 код ЄДРПОУ 21661022) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя Дідиченко М.А. Дата підписання рішення 12.12.2011 року