Рішення № 19909849, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/20128.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство

"СФЕРА"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа - Сервіс"

Простягнення 335 497,79 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаШирочкін В.С. - директор (витяг з протоколу № 15 від 20.04.11 р.)

від відповідачаОСОБА_1 представник (дов. б/н від 25.01.2011 р.) СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Транспортно-експедиційне агентство "СФЕРА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" про стягнення 343 497,79 грн. Дана сума включає в себе: суму основного боргу по оплаті за виконані роботи - 8 359,00 грн.; інфляційну складову боргу - 193, 31 грн.; 3% річних від простроченої суми 50,15 грн.; пеню за прострочення оплати 259,13 грн.; суму збитків, викликаних простоєм 334 636, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Між ПАТ "Транспортно-експедиційне агентство "СФЕРА" та ТОВ "Будівельна фірма "Альфа - Сервіс" 14.02.2011 р. укладено договір на виконання підрядних робіт № 214. Відповідно до умов Договору, позивач зобов'язувався на свій ризик за рахунок своїх сил, засобів, техніки та устаткування у відповідності до Договору, проектної документації, наданої відповідачем, державних будівельних норм і правил та інших положень чинного законодавства України виконати комплекс робіт на будівництві визначеного об'єкту. А відповідач зобов'язався надати підприємству позивача будівельний майданчик, фронт робіт, передати затверджену в установленому порядку проектну документацію, а також прийняти закінчені роботи, а саме результат робіт, та оплатити виконану роботу.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, неналежним чином виконав взяті на себе обовязки, зокрема, не здійснив оплати за фактично виконані позивачем роботи (у звязку з чим виникла основна заборгованість в розмірі 8 359, 00 грн.) та створив перешкоди для подальшого виконання позивачем своїх обовязків, шляхом залучення до обумовлених договором робіт іншого виконавця, що в свою чергу, позбавило позивача можливості надалі належним чином виконувати свій обовязок за договором. З огляду на це, позивач, крім основного боргу, просить стягнути пеню, 3% річних, збитки від інфляції та 334 636, 20 грн. збитків, викликаних простоєм з вини відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2011 р. порушено провадження у справі №59/201, розгляд справи призначено на 02.11.2011 р.

26.10.2011 р. відділом діловодства господарського суду міста Києва отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву. В даному відзиві відповідач частково визнає заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за фактично виконані роботи в сумі 8 359,00 грн. та, згідно наданого розрахунку, суму штрафних санкцій, а саме: індекс інфляції (193, 31грн.), 3% річних (50,15грн.) та пеню (259,13).

Відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 334 636, 20 грн. з наступних підстав.

Відповідач визнає факт укладення між сторонами договору № 214 від 14.02.2011 р. та виконання позивачем обумовлених в договорі частини робіт, до яких позивач приступив 16.02.2011 р.

17.02.2011 р. позивач висловив бажання збільшити вартість виконуваних робіт, у звязку з чим, направив для підписання проект додаткової угоди № 1 від 16.02.2011 р. на адресу відповідача. Оскільки, запропонована ціна не була прийнятна для відповідача, не погоджуючись із нею, відповідач повернув проект додаткової угоди № 1 від 16.02.2011 р. без підписання. Враховуючи небажання позивача виконувати умови договору відповідач також відмовився від його виконання та уклав новий договір на вивіз ґрунту із іншим підприємством, яке почало роботи 22.02.2011 р. після припинення виконання робіт позивачем. Про розірвання договору № 214 від 14.02.2011 р. позивач знав, або повинен був здогадатися 22.02.2011 р., коли на майданчику працювала інша фірма і до позивача повернулася додаткова угода № 1 без підпису.

Вимога позивача про стягнення збитків викликаних простоєм є необґрунтованою, оскільки, факт простою техніки позивача, вже після фактичного розірвання договору, жодним чином не підтверджений. Крім того, не надано доказів що підтверджують понесення позивачем витрат викликаних таким простоєм.

В судовому засіданні 02.11.2011 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з відзивом на позовну заяву, подану відповідачем 26.10.2011 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва.

Клопотання судом задоволено та оголошено перерву в судовому засіданні 02.11.2011 р. до 14.11.2011 р.

11.11.2011 р. відділом діловодства господарського суду міста Києва отримано від представника позивача письмові пояснення по справі, відповідно до яких представник позивача надає додаткові обґрунтування по суті спору, з урахуванням обставин, зазначених відповідачем у відзиві до позовної заяви.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. оголошено перерву до 28.11.2011 р.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. представник відповідача надав суду платіжне доручення № 268 від 28.11.2011 р., з якого вбачається, що відповідач частково погасив суму основної заборгованості перед позивачем в розмірі 8 000 грн., яка на момент подання позову до суду становила 8 359, 00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, у звязку з частковою сплатою відповідачем суми основної заборгованості, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припинив провадження у справі № 59/201 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 8 000 грн. 00 коп., про що 28.11.2011 р. винесено відповідну ухвалу.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 28.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2011 р. між Закритим акціонерним товариством "Транспортно-експедиційне агентство "СФЕРА" (позивач, відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.08.2011 р. змінено назву на Приватне акціонерне товариство "Транспортно-експедиційне агентство "СФЕРА") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа - Сервіс" (відповідач) укладено договір на виконання підрядних робіт № 214 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик за рахунок своїх сил, засобів, техніки та устаткування у відповідності до даного Договору, проектної документації, наданої Генпідрядником, державних будівельних норм і правил та інших положень чинного законодавства України виконувати комплекс робіт на будівництві об'єкту "Кадетський Гай" на перехресті вулиць Ернста та Пулюя, а Генпідрядник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, фронт робіт, передати затверджену в установленому порядку проектну документацію, а також прийняти від Підрядника закінчені роботи, а саме результат робіт, та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.2.1. Договору, загальна договірна вартість робіт орієнтовним об'ємом 20 000 м3 визначається із розрахунку 23 грн. за кожен метр кубічний вивезеного ґрунту з урахуванням ПДВ і для розрахункового об'єму складає 460 000 (чотириста шістдесят тисяч) грн., у тому числі ПДВ 76 666,67 грн. Фактична вартість робіт визначається по фактичному обсягу вивезеного ґрунту. Погоджена сторонами ціна на відповідний етап робіт є твердою і зміні не підлягає. У разі необхідності змін обсягів робіт, може змінюватись і їх вартість, що буде оформлятися у: додаткових угодах до даного Договору.

16.02.2011 р. підприємство позивача приступило до виконання робіт обумовлених в договорі. В період з 16.02.2011 р. по 21.02.2011 р. позивачем фактично виконано робіт на загальну суму 28359,00 грн. Виконання та обсяг робіт підтверджується Актом по обсягу виконаних робіт з вивозу ґрунту та бою бетону і будівельного сміття в період з 16 по 21 лютого 2011 р. транспортом ПАТ ТЕА "Сфера", відповідно до якого, за 5 робочих днів фактичного виконання підприємством позивача робіт на будівельному майданчику, здійснено вивезення 1233 кубічних метрів матеріалу.

На виконання умов Договору, 16.02.2011 р. відповідач здійснив оплату частини передбаченого Договором авансу в сумі 20000 грн.

17.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо підписання проекту Додаткової угоди № 1 до Договору, відповідно до якої позивачем запропоновано викласти п.2.1. Договору № 214 від 14.02.2011 р. в наступній редакції:

"п. 2.1. загальна договірна вартість робіт орієнтовним об'ємом 20 000 м3 визначається із розрахунку 23 грн. за кожен метр кубічний вивезеного грунта з урахуванням ПДВ і для розрахункового об'єму складає 460 000 (чотириста шістдесят тисяч) грн., у тому числі ПДВ 76 666,67 грн. У випадку, якщо у вивозимому ґрунті буде бій бетону та будівельне сміття (у кількості більш, ніж 10% від загального обєму), воно вивозиться та утилізується за ціною, яка визначається із розрахунку 45 грн. за кожен метр кубічний вивезеного матеріалу з урахуванням ПДВ. Фактична вартість робіт визначається по фактичному обсягу вивезеного ґрунту. Погоджена Сторонами ціна на відповідний етап робіт є твердою і зміні не підлягає. У разі необхідності змін обсягів робіт, може змінюватись і їх вартість, що буде оформлятися у відповідних додаткових угодах до даного Договору."

Відповідач, не бажаючи продовжувати договірні відносини з позивачем на запропонованих ним у додатковій угоді №1 від 16.02.2011 р умовах, повернув проект додаткової угоди без підписання.

Згідно ч.4 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч.3 статті 651 Цивільного кодексу України, в разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Керуючись вище наведеними нормами, відповідач в односторонньому порядку здійснив розірвання договору № 214 від 14.02.2011 р.

Таким чином, на день подання позову до суду, заборгованість відповідача за фактично виконані позивачем роботи за Договором № 214 від 14.02.2011 р. складала 8 359 грн. 00 коп., що не тільки не заперечується, а й підтверджується самим відповідачем.

Під час судового розгляду спору відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 8 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 268 від 28.11.2011 р.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за фактично виконані роботи на день розгляду спору становить 359 грн. 00 коп.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача відповідно до розрахунку: суму інфляційних збитків у розмірі 193, 31 грн.; 3% річних від простроченої суми 50,15 грн.; пеню за прострочення оплати 259,13 грн.; суму збитків, викликаних простоєм 334 636, 20 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором № 214 від 14.02.2011 р.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2.1. Договору підряду укладеного між сторонами, фактична вартість робіт визначається по фактичному обсягу вивезеного ґрунту. Погоджена Сторонами ціна на відповідний етап робіт є твердою і зміні не підлягає. У разі необхідності змін обсягів робіт, може змінюватись і їх вартість, що буде оформлятися у додаткових угодах до даного Договору.

Виконання та обсяг робіт, виконаних позивачем підтверджується Актом по обсягу виконаних робіт з вивозу ґрунту та бою бетону і будівельного сміття в період з 16 по 21 лютого 2011 р. транспортом ПАТ ТЕА "Сфера", відповідно до якого, за 5 робочих днів фактичного виконання підприємством позивача робіт на будівельному майданчику, здійснено вивезення 1233 кубічних метрів матеріалу. Відповідно до наданого розрахунку, позивачем фактично виконано, в відповідачем прийнято робіт на загальну суму 28359,00 грн., що не тільки не заперечується, а й підтверджується відповідачем.

Відповідачем, в якості авансу по договору підряду № 214 від 14.02.2011 р., на рахунок позивача сплачено грошові кошти на суму 20 000,00 грн., та додатково перераховано в якості сплати за виконані роботи грошові кошти в розмірі 8000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 268 від 28.11.2011 р.

Відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів за виконані роботи в повному обсязі, а саме, в розмірі 28 359,00 грн.

Тобто, відповідач взяті на себе зобовязання належним чином не виконав, заборгованість відповідачем за виконані позивачем роботи за договором підряду № 214 від 14.02.2011 р сплачена частково, борг у розмірі 359,00 грн. не погашений.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором підряду № 214 від 14.02.2011 р. в розмірі 359,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та суми інфляційних нарахувань.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача відповідно до розрахунку: суму інфляційних збитків у розмірі 193, 31 грн.; 3% річних від простроченої суми 50,15 грн.; пеню за прострочення оплати 259,13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір пені за прострочення виконання зобовязання складає 259,13грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 50,15грн. грн., збитків від інфляції 193, 31грн.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п. 2.5.2. договору № 214 встановлено, що оплата виконаних робіт, після виконання Підрядником обсягу робіт, відповідного сплаченого йому авансу, проводиться Генпідрядником двічі на місяць протягом 5-ти банківських днів з моменту закінчення кожної половини місяця на підставі підписаного Сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт за відповідний період. Остаточний розрахунок за виконані Підрядником роботи проводяться Генпідрядником не пізніше 7 банківських днів з моменту підписання останнього (в часі) Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Отже, відповідно до п. 2.5.2. Договору, обовязок відповідача щодо оплати протягом 5-ти банківських днів за виконані роботи настає з підписанням сторонами Актів прийому-передачі виконаних робіт.

Позивачем не надано зазначені вище Акти прийому-передачі виконаних робіт, з підписанням яких і виникає обовязок відповідача в певний строк, а саме протягом 5-ти банківських днів, оплатити надані послуги.

Позивачем надано лише Акт по обсягу виконаних робіт з вивозу ґрунту та бою бетону і будівельного сміття в період з 16 по 21 лютого 2011 р. транспортом позивача, який засвідчую лише обсяг виконаних позивачем робіт, і не створює обовязку відповідача щодо оплати відповідно до п. 2.5.2. Договору, а саме протягом 5-ти банківських днів.

Таким чином відсутнє прострочення обовязку відповідача щодо сплати коштів позивачу, а отже в суду відсутні підстави для стягнення суми пені, 3% річних та суми інфляційних нарахувань.

Щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 334 636, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми збитків, викликаних простоєм з вини відповідача у розмірі 334 636, 20 грн., позивач посилається на норми статті 850 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо обовязку сприяння замовником підрядникові у виконанні роботи, в обсязі та в порядку, встановлених Договором.

Відповідно до ч.1 статті 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

В обґрунтування даної вимоги позивач виходить з наступного. В результаті порушення відповідачем його прав шляхом не допущення до виконання обумовлених в договорі робіт, він був змушений припинити виконання даних робіт. Припинення виконання умов договору з вини відповідача потягнуло понесення позивачем збитків в результаті простою його техніки.

Проте, позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів щодо понесення ним реальних збитків в результаті простою техніки з вини відповідача. Більше того, позивач не обґрунтував та не надав доказів щодо простою його техніки, на підставі чого і просить суд стягнути з відповідача суму понесених ним збитків.

Розмір завданих збитків позивач розраховує з урахуванням суми коштів, які він міг би отримати за умови належного виконання ним покладеного на нього обовязку. Проте, таке твердження не відповідає положенню, закріпленому в статті 850 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, в обґрунтування своїх вимог.

Як випливає з норм статті 850 Цивільного кодексу України позивач має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, тобто реальні збитки, яких позивач зазнав в результаті порушення своїх прав.

Наведені позивачем обґрунтування не мають відношення до реальних збитків, завданих позивачу, шляхом порушення його права, тобто, визначені у п.1 ч.2 статті 22 Цивільного кодексу України витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Позивачем не доведено та не надано належних доказів, в підтвердження простою техніки позивача та які б свідчили про понесення ним реальних збитків, викликаних простоєм техніки у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором.

Більш того, відповідно до ст. 850 ЦК України на яку посилається позивач в обґрунтування свої вимог щодо стягнення з відповідача збитків законодавець встановив, що якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми збитків у звязку з простоєм з вини відповідача не доведені та задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" (03048, м. Київ, вул. Ернста, 16-Б, приміщення 201, код ЄДРПОУ 22965175) на користь Приватного акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, к.507, Код ЄДРПОУ 32963529) суму основної заборгованості в розмірі 359 (триста пятдесят дев'ять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 83 (вісімдесят три) грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 5 (пять) грн. 74 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 05.12.2011 р.