Рішення № 19909847, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/45306.12.11

За позовом Державного підприємства "Київпассервіс"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 дов. № 1/06-14/1317 від 19.07.2011 р.

від відповідача не зявився

в судовому засіданні 06.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Державне підприємство "Київпассервіс" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості.

02.11.11 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 13/453 призначено до розгляду на 24.11.11, витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії.

24.11.2011 року в судове засідання зявився представник позивача, витребувані судом документи надав частково.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 24.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.12.2011 року та зобовязано сторони виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.

06.12.2011 року в судове засідання зявився представник позивача, на виконання вимог суду надав витяг про місцезнаходження відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2010 року між Державним підприємством "Київпассервіс" (надалі позивач, розповсюджувач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідачем, рекламодавець) було укладено Договір про надання рекламних послуг № 54-ДР/10 від 09.03.2011 року, відповідно до умов якого розповсюджувач за дорученням рекламодавця розміщує рекламні обєкти на зовнішній стороні та на платформі автостанції «Полісся», а рекламодавець приймає та сплачує такі послуги розповсюджувача в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що вартість проведення рекламної компанії, форма і графік оплати вказуються в Додатковій угоді, яка є невідємною частиною Договору.

09.03.2010 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору 54-ДР/10 від 09.03.2011 року.

Згідно п. 1.8 Додаткової угоди до Договору вартість робіт становить 250,00 грн. Відповідно до графіку оплати, відповідач повинен здійснити передплату в розмірі 100% вартості робіт до останнього дня місяця, що передує звітному (оплатному).

Як встановлено судом, відповідачем не було здійснено передплату за Договором за період з червня.2010 року по лютий 2011 року, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на дату звернення позивача до суду з позовом складала 2248,96 грн.

Відповідно до п. 5.4 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

16.03.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 1/15-17/378 від 16.03.2011 року щодо припинення дії Договору з 09.03.2011 року. Крім того в листі позивач повідомив про зняття рекламних матеріалів та вимагав погашення виниклої у відповідача заборгованості.

18.04.2011 року позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою погашення заборгованості, проте зазначена претензію залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2248,96 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.1.1 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення відповідачем оплати періодів рекламної компанії, Відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми належної до сплати.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 179,15 грн. пені.

Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України, згідно якої у разі порушення господарського зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, додатково стягується штраф у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 157,43 грн. штрафу.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 157,43 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги щодо стягнення 179,15 грн. пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 174,56 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 180,57 грн. інфляційних втрат та 67,37 грн. 3% річних.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення 180,57 грн. інфляційних втрат та 67,37 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2248,96 грн. суми основного боргу, 157,43 грн. 7% штрафу, 180,57 грн. інфляційних втрат та 67,37 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 179,15 грн. пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 174,56 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(04210, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Державного підприємства "Київпассервіс" (04071, м. Київ, вул.. Нижній Вал, 15-А, код ЄДРПОУ 33348385) 2248 (дві тисячі двісті сорок вісім),96 грн. суми основного боргу, 157 (сто пятдесят сім),43 грн. 7% штрафу, 174 (сто сімдесят чотири),56 грн. пені, 180 (сто вісімдесят),57 грн. інфляційних втрат, 67 (шістдесят сім),37 грн. 3% річних, 101 (сто одна),84 грн. витрат по сплаті державного мита, 235 (двісті тридцять пять),62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 08.12.2011