Рішення № 19908832, 13.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

13 грудня 2011 р. 3507/11 Справа № 5010/2222/2011-19/119

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді <Довідник >, судді Максимів Т. В. , судді <суддя учасник колегії >, при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул.Ленкавського,20, м. Івано-Франківськ,76010

до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_2, вул. Старозамкова, 2, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення 1454,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_3, (довіреність № 05-16/56 від 10.01.11. )

від відповідача представник не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулось в суд із позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1454,95 грн. за надані послуги замовнику по постачанню та транспортуванню природного газу.

Представник позивача в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин не з"явлення суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 22.11.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 2161648, яке отримано відповідачем 25.11.11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 13.12.11 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами даного спору укладено договір №4115 від 01.01.09 на постачання та транспортування природного газу.

Предметом даного договору є надання виконавцем послуг замовнику по постачанню та транспортуванню природного газу та оплата наданих послуг замовником (п 1.1, 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору, позивач зобов"язався здійснювати транспортування та постачання природного газу відповідачу в обсягах, згідно даного пункту.

За послуги по транспортуванню природного газу оплата проводиться виключно грошовими коштами. Замовник зобов"язаний внести 50% оплати за транспортування замовлених на поточний місяць об"ємів газу на розрахунковий рахунок виконавця до 20 -го числа поточного місяця.

За послуги по постачанню газу оплата проводиться замовником виключно грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку місяця поставки газу; послідуюча оплата проводиться плановим платежем в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го числа поточного місяця. (п.6.1 договору).

Пунктом 6.3. встановлено, що остаточний розрахунок за надані послуги по транспортування та постачанню газу здійснюється замовником на підставі акта прийому-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Сторони у п.7.2 договору погодили, що при неявці представника замовника для підписання акта прийому-передачі природного газу, виконавець має право визначати кількість спожитого газу по номінальній потужності газоспоживаючого обладнання з розрахунку його цілодобової роботи за звітний місяць.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання умов укладеного договору, позивач поставив у грудні 2009 року 488 куб.м. та січні 2010 року 134 куб.м. природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.12.09 та 31.01.10 та Актом про припинення газопостачання споживача від 04.02.10 (а.с.8,9, 20).

Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив спожитий природний газ.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення розділу 6 договору на постачання та транспортування природного газу №4115 від 01.01.09, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1189,80 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати спожитого газу та наданих послуг по транспортуванню природного газу, тому вимоги позивача про стягнення 1189,80 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5 договору на постачання та транспортування природного газу №4115 сторони узгодили, що за порушення строків виконання зобов"язань, зазначених у розділі 6 даних договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивачем за період з 28.04.11 по 27.10.11 (183 дні) нараховано пеню в сумі 92,46 грн. та штраф - 83,29 грн.

Суд зробив перерахунок нарахованої позивачем пені, оскільки позивачем при здійсненні даного розрахунку помилково збільшено період нарахування та не враховано положення п.6 ст.232 ГК України.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, сума пені, яка підлягає стягненню по договору за період з 28.04.11 по 26.10.11 (182 дні) становить 91,96 грн. та підлягає до задоволення.

В решті пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону позивачем відповідачу за період з квітня 2011 року по вересень нараховані три відсотки річних в сумі 17,90 грн. та інфляційні втрати в сумі 71,50 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки розрахунки інфляційних втрат здійснені позивачем без врахування Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 362-97р.

У відповідності до вказаних рекомендацій, розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виконання зобов'язання. Крім того, слід враховувати, що індекс інфляції розраховується на кожний місяць прострочення, включаючи періоди в яких індекс інфляції становив менше 100 % (тобто, мала місце дефляція).

Таким чином, позивачем при розрахунках інфляційних витрат невірно застосовані встановлені індекси інфляції, показник яких становив менше 100%.

За розрахунком, здійсненим судом, за період прострочення з 01.05.11 по 30.09.11 середній індекс інфляції становив 0,996 %, тобто мала місце дефляція, тому в задоволенні інфляційних втрат в сумі 71,50 слід відмовити.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 3% річних та штрафу, задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 1189,80 грн. - основного боргу, 91,96 грн. - пені, 83,29 грн. - штрафу, 17,90 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до 124 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612,614, 625, 629 ЦК України, ст.173, 216, 230, 232 ГК України, керуючись ст.22, 49, 55, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1454,95 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, вул. Старозамкова, 2, м. Івано-Франківськ,76000 (код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" вул.Ленкавського,20, м.Івано-Франківськ, 76010 (код 03361046) в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м.Івано - Франківськ,76010 (код 20551297)- 1189,80 (одну тисячу сто вісімдесят дев"ять гривень вісімдесят копійок ) - основного боргу, 91,96 (дев"яносто одну гривню дев"яносто шість копійок ) - пені, 17,90 ( сімнадцять гривень дев"яносто копійок) -3 % річних та 83,29 (вісімдесят три гривні двадцять дев"ять копійок) - штрафу, 96,95 (дев"яносто шість гривень дев"яносто п"ять копійок ) судових витрат по сплаті державного мита та 224,32 (двісті двадцять чотири гривні тридцять дві копійки ) судових витрат з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Головуючий суддя <Довідник >

Суддя <Довідник >

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 16.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Матейко І. В. 16.12.11