Рішення № 19908833, 13.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

13 грудня 2011 р. 3510/11

Справа № 5010/2322/2011-17/135

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді < Довідник >, судді Неверовська Л. М. , судді < суддя учасник колегії > , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі", бульвар Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69006;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 5873 грн. 78 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились,

Від відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ: Концерном "Міські теплові мережі" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення 5873 грн. 78 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду письмові пояснення ( вх. № 10318/2011-свх від 05.12.11) по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 21.02.08 представниками Концерну "Міські теплові мережі" було проведено обстеження нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76, яке належить відповідачу. За результатами обстеження встановлено та складено акт про те, що дане приміщення опалюється від системи опалення житлового будинку за цією ж адресою. Відокремлення системи опалення чи не постачання опалення у нежитлове приміщення не допускається з огляду на п. 1.4.4. "Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" № 76 від 17.05.05.

01.01.09 між Концерном "Міські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" укладено договір № 340169 купівлі-продажу енергії в гарячій воді.

Згідно п. 1.1. договору, позивач бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 21-28), за період з лютого по вересень 2011 р., позивач поставляв теплову енергію в гарячій воді відповідачу на опалення нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76, що є власністю відповідача (договір купівлі-продажу від 20.07.07). Загальна вартість поставленої теплової енергії становить 5873 грн. 78 коп.

У відповідності до п. п. 6.2.,6.3.,6.4. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць; підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі; відповідач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок відповідача суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.7. договору, відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача за адресою: вул. Цитрусова, буд. № 9 а, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну.

Згідно п. 6.7.1. договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання.

Однак в порушення п. 6.7. договору, відповідач не звертався до позивача за отриманням документів за розрахунковий період, та не здійснював оплати за отриману теплову енергію, внаслідок чого утворився борг в сумі 5873 грн. 78 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлялись листи № 5889 від 08.09.11, № 8248 від 28.10.11 з рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії для підписання, та з пропозицією здійснити оплату суми боргу. Відповідачем підписані примірники актів приймання-передачі повернуто не було та розрахунків не проведено.

Пунктом 6.7.2. договору, передбачено, що у разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Таким чином, відповідачем порушено договірні зобов'язання щодо оплати за отриману теплову енергію у встановлені договором терміни, внаслідок чого борг становить 5873 грн. 78 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 5873 грн. 78 коп. боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 628, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення 5873 грн. 78 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 31524633) на користь Концерну "Міські теплові мережі", бульвар Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69006 (ідентифікаційний код 31221458) 5873 грн. 78 коп. (п'ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні, сімдесят вісім гривень) - боргу, 102 грн. (сто дві гривні) - витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя < Довідник >

Суддя Неверовська Л. М.

Суддя < суддя учасник колегії >

Повне рішення складено 16.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Озарко Л. Р. 16.12.11