Рішення № 19908830, 13.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

13 грудня 2011 р. 3502/11 Справа № 5010/2385/2011-17/140

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді <Довідник >, судді Неверовська Л. М. , судді <суддя учасник колегії >, при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома", вул. Коломийська, 2-Ж, м. Чернівці, 58000;

до відповідача: Підприємства "Луква" Галицького районного споживчого товариства, вул. Львівська, 39, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100;

про стягнення 6320 грн. 75 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрист, (довіреність № б/н від 01.08.11),

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Рома" подано позов до Підприємства "Луква" Галицького районного споживчого товариства про стягнення 6320 грн. 75 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання (вх.№10549/2011-свх від 12.12.11) про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

20.05.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рома" та Підприємством "Луква" Галицького районного споживчого товариства укладено договір поставки товару № 93385.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач протягом дії договору зобов'язується продати (передати у власність), а відповідач прийняти та оплатити товар згідно заявки відповідача. Ціна, кількість та найменування товару визначається в накладних.

Факт виконання позивачем зобов'язань по поставці товару відповідачу підтверджується видатковими накладними №РНІ-001372 від 21.05.11, №РНІ-003206 від 16.07.11, №РНІ-004642 від 27.08.11, копії яких долучено до матеріалів справи. Всього позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 19130 грн. 83 коп.

Порядок розрахунків між сторонами передбачено розділом 5 договору, зокрема п. п. 5.2., 5.3., 5.4. договору встановлено, що ціна за одиницю товару визначається накладними, що є невід'ємною частиною договору; відвантаження товару проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача; у разі відпуску товару без попередньої оплати відповідач зобов'язується у термін 14 календарних днів повністю оплатити товар.

Однак, в порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг становить 6320 грн. 75 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у строки встановлені договором не розрахувався.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, вимоги позивача про стягнення 6320 грн. 75 коп. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265, 267 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома" до Підприємства "Луква" Галицького районного споживчого товариства про стягнення 6320 грн. 75 коп. задовольнити.

Стягнути з Підприємства "Луква" Галицького районного споживчого товариства, вул. Львівська, 39, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100 (ідентифікаційний код 25596235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома", вул. Коломийська, 2-Ж, м. Чернівці, 58000 (ідентифікаційний код 30208421) 6320 грн. 75 коп. (шість тисяч триста двадцять гривень, сімдесят п'ять копійок) - боргу, 1411 грн. 50 коп. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень, п'ятдесят копійок) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя <Довідник >

Суддя Неверовська Л. М.

Суддя <суддя учасник колегії >

Повне рішення складено 14.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Озарко Л. Р. 14.12.11