Рішення № 19908548, 12.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

12.12.2011Справа №5002-29/4340-2011

За позовом Комунального підприємства «Ленводоканал» (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніно, вул. Трудова, 8, код ЄДРПОУ 35903389);

До відповідача Районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніно, вул. Трудова, 8, код ЄДРПОУ 32351926) в особі:

Ліквідатора РП ВКГ Савіна Василя Вячеславовича (АДРЕСА_1);

1. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ленінська районна рада (98200, АР Крим, смт. Леніне, вул.. Пушкіна, 22);

2. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, код ЄДРПОУ 00131400);

Про визнання договорів недійсними.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_2., представник, довіреність №01-4/290 від 26.04.2011 р.;

Від відповідача не зявився;

Від третьої особи 1 - не зявився;

Від третьої особи 2 ОСОБА_1., представник, довіреність №318-Д від 22.04.2011 р;

Суть спору: Комунальне підприємство «Ленводоканал» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про визнання недійсними договорів про переведення боргу (заборгованість за поставлену електричну енергію) №1 від 06.11.2009 р. та б/н від 20.11.2009 р., укладених між Комунальним підприємством «Ленводоканал» та Районним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладені між сторонами у справі договори №1 від 06.11.2009 р. та б/н від 20.11.2009 р., на умовах яких обовязок РП ВКГ зі сплати електричної енергії за договором № 66 від 14.07.2004 р., укладеного між РП ВКГ та ПАТ «Крименерго», переведений на «Ленводоканал», є недійсними, оскільки вони були підписані від імені РП ВКГ виконуючим обовязки директора Горобець С.В., який не мав такого права на той час.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2011 року позов Комунального підприємства «Ленводоканал» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні та залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ленінську районну раду.

Згідно наданого Ленінською районною радою клопотання від 24.10.2011р., яке надійшло на адресу суду 25.10.2011р., Ленінська районна рада не приймала рішення щодо дозволу укладення спірних договорів переведення боргу, а тому підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 25.10.2011р. ПАТ «Крименерго» надав письмову заяву про залучення ПАТ «Крименерго» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мотивуючи це тим, що визнання недійсними спірних договорів про переведення боргу може вплинути на дійсність Додаткової угоди від 06.11.2009 р. до договору про постачання електричної енергії, укладеної між ПАТ «Крименерго» та позивачем.

Позивач заперечував проти залучення до участі у справі ПАТ «Крименерго».

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Крименерго».

Слід зазначити, що судом був спрямований запит до електронної бази даних АРМ ЄДР для отримання даних про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно отриманий спеціальний витяг, з якого вбачається, що Районне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Керівником РП ВКГ є ОСОБА_3.

У судовому засіданні 08.11.2011 року представник позивача надав додаткові письмові пояснення до позову, в яких виклав додаткові підстави визнання спірних договорів недійсними. Крім того позивачем надані копії наступних документів: додаткові пояснення по адміністративному позову КРУ в АР Крим, статутних документів КП «Ленводоканал», додаткової угоди №1/1202 до договору №1066 від 06.11.2009 р. та сторінки 40-47 Акту перевірки КРУ №35-21/32 від 12.08.2010 р., які судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.11.2011 року ліквідатор відповідача - ОСОБА_3 на виклик суду не зявився, але від нього до слухання справи до суду надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що під час проведення процедури банкрутства розпорядження майном боржника, між РПВКГ, в особі директора Горобець С.В. та КП «Ленводоканал» були укладені договори переуступки боргу від 06.11.2009 р. та 20.11.2009 р. за спожиту електроенергію; на цей час КП «Ленводоканал» приймає участь у роботі комітету кредиторів з правом дорадчого голосу, крім того, заперечень щодо укладання договорів, з боку розпорядника майном, не надходило. Що стосується наказу щодо призначення посадової особи С. В. Горобця, то ОСОБА_3. вказав, що такий доказ можливо отримати у органу місцевого самоврядування, оскільки призначення директора комунального підприємства відбувається на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Представник третьої особи ПАТ «Крименерго» у судовому засіданні 24.11.2011р. просив позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з мотивів, викладених у представлених письмових поясненнях з додатками, долучених судом до матеріалів справи.

Крім того, представником третьої особи ПАТ «Крименерго» у судовому засіданні 24.11.2011р. заявлене письмове клопотання в порядку ст.ст. 38, 39 ГПК України, в якому останній просив для всебічного та повного розгляду цієї справи дослідити матеріали справи №2-4/113-2000 (Суддя Бєлоглазова І.К.) про визнання РПВКГ банкрутом.

Суд задовольнив вказане клопотання, та дослідив матеріали справи №2-4/113-2000 про визнання РПВКГ банкрутом, і зняв з необхідних документів фотокопії з метою долучення в матеріали справи.

У судовому засіданні 06.12.2011р. позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні та надав акт звірки взаємних розрахунків між КП «Ленводоканал» та ПАТ «Крименерго» від 23.11.2009р., акт прийому-передачі заборгованості з електроенергії між КП «Ленводоканал» і РПВКГ від 06.11.2009р., оригінали яких оглянуті у судовому засіданні, копії долучені в матеріали справи.

Також позивачем надано лист третьої особи - Ленінської районної ради від 02.12.2011р., згідно з яким третя особа направила копію розпорядження голови Ленінської районної ради «Про призначення виконуючим обовязки директора комунального підприємства «Районне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» від 05.02.2009р. №15» та просить розглянути позовну заяву буз участі представника Ленінської районної ради АР Крим.

Даний лист разом з додатком оглянуто судом у судовому засіданні 06.12.2011р. та долучено судом в матеріали справи.

За результатами судового засідання 06.12.2011р. оголошено перерву в засіданні до 12.12.2011р. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.12.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на задоволенні останніх, та надав довідку ГУ статистики в АР Крим на РВВКГ, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідку державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації від 08.12.2011р.

Дані документи оглянуті у судовому засіданні та долучені судом в матеріали справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки не відома, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ленінська районна рада явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки не відома.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» у судовому засіданні 12.12.2011р. проти позову заперечує, наполягає на відмові в його задоволенні за мотивами, викладеними у поданих раніше запереченнях.

Справа слуханням відкладалась, оголошувалась перерва в засіданні в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

встановив:

06.11.2009р. між Районним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (первісний боржник) в особі виконуючого обовязки директора підприємства Горобець С.В. і Комунальним підприємством «Ленводоканал» (новий боржник) укладений договір переводу боргу №1 ( а.с. 11).

За умовами даного договору первісний боржник переводить, а новий боржник приймає на себе зобовязання по сплаті за поставлену електроенергію, який виник на підставі договору №66 «Про постачання електроенергії» від 14.07.2004р., укладеного між первісним боржником і ВАТ «Крименерго». Первісний боржник переводить на нового боржника борг в обємі і на умовах, які існують в момент укладання даного договору. Сторони домовились про встановлення грошової оцінки богу що переводиться в сумі 4515592,70грн. Первісний боржник передає новому боржнику борг за електроенергію у розмірі 4515592,70грн. (пункти 1, 2, 3 договору).

20.11.2009р. між Районним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства в особі виконуючого обовязки директора підприємства Горобець С.В. і Комунальним підприємством «Ленводоканал» укладений договір про переведення боргу (про погашення заборгованості РПВКГ перед ВАТ «Крименерго» у розмірі 1440405,08грн.) ( а.с. 12).

За умовами даного договору про погашення заборгованості РПВКГ перед ВАТ «Крименерго» у розмірі 1440405,08грн., первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобовязану сторону у договорі №66 від 2004 р., укладеному між первісним боржником і Кредитором, новий боржник стає зобовязаним здійснити замість первісного боржника наступні обовязки останнього: КП «Ленводоканал». (пункти 1,2 договору).

Позивач, вважаючи, що дані договори укладені з порушенням норм діючого законодавства, оскільки вони підписані особою, яка не мала права підпису, звернувся з позовною заявою про визнання недійсними договорів про переведення боргу (заборгованість за поставлену електричну енергію) №1 від 06.11.2009 р. та б/н від 20.11.2009 р., укладених між Комунальним підприємством «Ленводоканал» та Районним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Між РПВКГ та КП «Ленводоканал» укладені договори переведення боргу від 06.11.2009р. та 20.11.2009р. за умовами яких, первинний боржник передає, а новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань по оплаті за поставлену електричну енергію, яка виникала на підставі договору № 1066 від 14.07.2004 року, укладеному первинним боржником та ВАТ «Крименерго». Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснена часткова оплата заборгованості первісного боржника, а несплачена сума стягнута за рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2011р. у справі № 5002-21/2652-2011.

06.11.2009р. сторони за договорами переводу боргу склали акт прийому-передачі, за яким КП «Ленводоканал» прийняв заборгованість за спожиту електричну енергію РПВКГ.

Заявляючи позов до суду, позивач в його обгрунтування вказує на те, що договори про переведення боргу №1 від 06.11.2009 р. та б/н від 20.11.2009 р., укладені між Комунальним підприємством «Ленводоканал» та Районним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, підписані неналежною особою, яка не мала права їх підписувати та посилаючись на те, що підприємство, борги якого були переведені позивачеві, знаходилось на момент підписання вказаних договорів, на стадії банкрутства, посилаючись при цьому на статтю 227 Цивільного кодексу України.

Стаття 227 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Таким чином, дана стаття надає суду право визнавати недійсними правочини, вчинені без відповідного дозволу (ліцензії). Однак її норми жодним чином не поширюються на правочини, які позивач просить суд визнати недійсними в рамках даного спору.

Разом з тим, стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Цивільна дієздатність юридичної особи встановлена ст. 92 ЦК України, згідно з якою юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів.

Матеріали справи свідчать про те, що 05.02.2009р. розпорядженням Ленінської районної ради №15 призначено виконуючим обовязки директора комунального підприємства «Районне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» Горобець Сергія Володимировича.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2009р. господарським судом АР Крим порушено справу про банкрутство у відношенні боржника Районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, смт. Леніне.

Згідно статті 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відносно боржника застосовуються такі судові процедури, як розпорядження майном, мирова угода, санація і ліквідація.

12.03.2009р. ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-4/113-2009 відносно РПВКХ введена процедура розпорядження майном боржника.

Пунктом 14 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника.

В той час як згідно пункту 13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Слід зауважити, що нормами вищенаведеного Закону письмова форма такого узгодження не обов'язкова, оскільки не встановлена нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. В такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що з боку Районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства спірні договори підписані уповноваженою особою виконуючим обовязки директора (на момент укладання договорів переведення боргу) - С.В. Горобець.

Укладання вказаних договорів виконуючим обовязки директора Горобець С.В. відбулось під час проведення процедури банкрутства на стадії розпорядження майном у відношенні боржника - Районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, при цьому, як зазначає у своєму відзиві на позов, ліквідатор РПВКГ ОСОБА_3. в процедурі розпорядження майном боржника проводились засідання комітетів кредиторів за участю розпорядника майна та КП «Ленводоканал» у зв'язку з підписанням договорів переводу боргу між КП «Ленводоканал» та РПВКГ, заперечень від розпорядника майном, щодо укладання цих договорів не надходило. (а.с. 79).

Таким чином доводи позивача, відносно того, що керівник або орган управління боржника не може укладати угоди є хибними з огляду на те, що він не був позбавлений повноваження у справі про банкрутство.

Як зазначалось вище, 12.03.2009р. ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-4/113-2009 відносно РПВКХ введена процедура розпорядження майном боржника.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим 17.12.2009р. РПВКХ визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Таким чином, договір переводу боргу від 06.11.2009 року та договір про перевод боргу від 20.11.2009р. були укладені виконуючим обовязки директора раніше, ніж відбулось визнання відповідача банкрутом.

Посилання позивача на недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону, є безпідставними, оскільки доводи позивача спростовуються матеріалами справи і за таких обставин, у суду відсутні законні та обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на позивача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 14.12.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.