Рішення № 19904393, 14.06.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 рокуСправа № 05/5026/754/2011

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за дорученням;

від відповідача: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВШК+"

про стягнення 6574,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора" (далі за текстом позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "ВШК+" (далі за текстом відповідач) про стягнення 6574,50 грн., з яких: 5017,67 грн. основний борг, 191,39 грн. інфляційні нарахування, 3 % річних у сумі 70,88 грн. та 1294,56 грн. пеня.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з»явився, причину нез»явлення суду не повідомлено.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз»яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. В матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення, надіслане відповідачу, з відміткою про вручення 12.04.2011 Голуб. З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що представник відповідача про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п.3.6 Роз"яснення, у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без її участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу у відповідності із ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

26.02.2009 між сторонами укладено договір № 9 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та виконання робіт з ремонту ліфтів (далі за текстом Договір).

Відповіно до умов Договору відповідач замовив послугу з технічного обслуговування та ремонту вантажного ліфта В-2000/0,5 на 3 зупинки, реєстраційний № 2865 (1987 року виготовлення), та зобов"язався своєчасно розраховуватися за надані послуги, а позивач, в свою чергу, виконувати оговорену договором послугу в зазначені терміни. Термін дії Договору до 31.12.2009.

Згідно п. 2.1 Договору щомісячна вартість робіт з часкового технічноного обслуговування та ремонту вантажного ліфта складає 716,81 грн.

Згідно п.2.7 Договору відповідач повинен до 5-го числа кожного місяця перерахувати на рахунок позивача в порядку попередньої оплати 15% від місячної вартовті договірних робіт за поточний місяць, для закупки запасних частин.

Згідно п.2.8 Договору до 25 числа поточного місяця позивач надає відповідачу акти виконаних робіт з відміткою дати їх передачі. Відповідач перевіряє правильність складання актів з додатками до Договору, підписує їх, посвідчує печаткою на протязі 3-х днів з дня одержання, три примірники актів повертає позивачу до 10 -го числа наступного за звітним місяця. Відповідач сплачує на підставі підписаних актів виконаних робіт на розрахунковий рахунок позивача вартість виконаних робіт, з урахуванням внесеного авансу.

Позивач стверджує, що за період з 01.01.2010 по 30.11.2010 оплата послуг відповідачем здійснюваласю не регулярно та не в повному обсязі. Станом на 30.11.2010 сума заборгованості склала 4300,86 грн.

23.12.2010 на адресу позивача надійшов лист від відповідача про розірвання Договору з 01.12.2010.

Згідно п. 8.3 Договору сторона-ініціатор попереджає іншу сторону письмово за місяць до дня розірвання договору. У зв"язку з цим, позивач вважає договір розірваним з 01.01.2011. У зв"язку з цим, позивач вважає, що відповідач повинен оплатити вартість наданої позивачем послуги включно по грудень 2010 року. Загалом, заборгованість за надані послуги з технічного обслуговування вантажного ліфта становить 5017, 67 грн. За несвоєчасне внесення платежів позивачем також нараховано інфляційних нарахувань у сумі 191,39 грн. 3 % річних у сумі 70,88 грн. та 1294,56 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

16.12.2010 відповідач направив позивачу лист, в якому послався на призупинення виробництва з 01.12.2010 та просить вважати договір розірваним з цієї дати.

Позивач не заперечує проти розірвання договору, але, вважає, що договір підлягає розірванню з 01.01.2011, оскільки згідно з п. 8.3 Договору сторона - ініціатор щодо дострокового розірвання договору письмово попереджає другу сторону за один місяць до дня припинення дії договору.

Виходячи з наведеного, дія Договору припиняється з 01.01.2011.

Станом на 01.04.2011 заборгованість відповідача не сплачена та складає 5017,67грн., що підтверджується копіями актів приймання-здачі робіт № 6 за червень, № 7 за липень, № 8 за серпень № 9 за вересень, № 10 за жовтень та № 11 за листопад 2010 року, підписані повноважними представниками сторін та скріплені круглими печатками.

Зідно з пунктом 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. (ст. 1). Згідно з ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, вимога позивача про сплату пені у термін, який перевищує 182 дні, не відповідає вимогам ч. 6 ст. 231 ГК України.

Виходячи з вищевикладеного, сума пені, що підлягає стягненню, становить 1129,89 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просиь стягнути 191,39 грн. інфляційних нарахувань та 70,88 грн. 3 % річних. Розрахунок вказаних сум зроблено вірно.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВШК+", м. Канів Черкаської області, вул. Леніна, 186, код 32081170, на користь комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора", м. Канів Черкаської області, вул. Шевченка, 69, код 32033409, 5017, 67грн. боргу, 191,39 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у сумі 70,88 грн., 1129,89 пені, 102 гривні державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення седового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя В.А. Швидкий