Рішення № 19903025, 21.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2011 р. Справа № 5023/9032/11

вх. № 9032/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 11.11.2011 року

відповідача Фомін Г.В. арбітражний керуючий,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства фірма «Альтаир», м. Харків до Спільної українсько-російської фірми «Інек»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків про стягнення суми 5000,00 грн.

та за зустрічним позовом Спільної українсько-російської фірми «Інек» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків до Приватного підприємства фірма «Альтаир», м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПП фірма «Альтаир», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до СУРФ «Інек» у формі ТОВ, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у відповідача відсутнє право власності на обладнання і, у звязку з цим, повязує неможливість укладення договору купівлі-продажу парогенераторів ПГВ-1000М зав. №77, 78 в кількості 2 шт. та вимагає стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 5000,00 грн., оплачених позивачем за попереднім договором від 26 січня 2011 року

14.11.2011р. Відповідачем до початку розгляду справи по суті в порядку ст. 60 ГПК України подано до суду зустрічну позовну заяву, в якій він просив визнати за ним право власності на парогенератори ПГВ-1000М зав. №77, зав.№78 в кількості 2 шт., яке знаходиться на частині майданчика розвантаження вантажів великої ваги території 6-го блоку режимної зони ВП «Запоріжська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Єнергоатом», місто Енергодар, промислова зона. Зустрічну позовну заяву було прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом

В судовому засіданні 21.11.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні, проти задоволення зустрічного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача проти задоволення первісного позову заперечував в звязку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, та просив задовольнити зустрічний позов.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Постановою від 21 жовтня 2010 року по справі №Б-39/134-10 визнано Спільну українсько-російську фірму „ІНЕК" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстровану виконкомом Харківської міської ради, номер запису 14801070005016781 від 14.05Л993 року, місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Карла Маркса, 13, код ЄДРПОУ 19353340 банкрутом, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича, ліцензія НОМЕР_1 від 26.02.2009 року, код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1.

26 січня 2011 року між ПП фірмою «Альтаир», як майбутнім учасників торгів, та Спільною українсько-російською фірмою «Інек» у формі ТОВ, банкрутом, був укладений попередній договір. Згідно п.3.1. попереднього договору від 26 січня 2011 року банкрут зобов'язується продати на умовах аукціону майбутньому учаснику торгів (аукціону) наступний товар парогенератори ПГВ-1000М зав. № 77, 78 в кількості 2 шт., який розташовується за адресою: місто Енергодар, майданчик вантажів великої ваги ВП «Запоріжська АЕС» НАЕК «Енергоатом» (далі по тексту обладнання), а майбутній учасник торгів (аукціону) зобов'язується прийняти обладнання і сплатити за нього ціну, яка визначається на аукціоні в порядку встановленому Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Згідно п. 4 попереднього договору сторони дійшли згоди про надання позивачем відповідачу забезпечувальної суми у розмірі 5000,00 грн. на забезпечення організації виконання сторонами основного договору. Забезпечувальна сума надана позивачем, отримана повіреним відповідача за договором доручення від 09.12.2010р. до підписання сторонами попереднього договору та враховується в подальшому сторонами при розрахунках за основним договором.

Згідно п.5. попереднього договору у випадку відмови однієї із сторін від укладання основного договору, або у разі вчинення дій, у результаті яких укладання вищезазначеного Договору стає неможливим, забезпечувальна сума повертається майбутньому учаснику торгів (аукціону).

29 серпня 2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату, в якій повязує неможливість укладення з відповідачем договору купівлі-продажу парогенераторів в звязку з відсутністю у відповідача права власності на спірне обладнання та просить відповідача протягом 7 (семи) днів з моменту одержання даної вимоги повернути грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., що були сплачені позивачем за попереднім договором.

Разом з тим встановлено, що згідно Договору зберігання №75/80-06 від 18.05.2006р. СУРФ «Інек» у формі ТОВ, яке є поклажедавцем, передало на зберігання зберігачу - Відособленому підрозділу «Запоріжська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Єнергоатом» два парогенератори ПГВ-1000М зав. №77 та зав. №78, що встановлені на частині майданчика розвантаження вантажів великої ваги території 6-го блоку режимної зони ВП «Запоріжська АЕС» місто Енергодар промислова зона (план-схама частини майданчика додаток №3 до договору зберігання.)

Відповідно п.7.1, п.7.2 Договору зберігання №75/80-06 від 18.05.2006р. строк дії цього договору встановлюється із дня підпису сторонами договору та акту приймання-передачі (додаток №1).

Передача обладнання від СУРФ «Інек» у формі ТОВ до ВП «Запоріжська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Єнергоатом» місто Енергодар на зберігання підтверджується актом огляду майна, що приймається на зберігання згідно договору №75/80-06 від 18.05.2006р.

Згідно листа від 24.11.2010р. №23-18/26154 та листа від 04.01.2011р. №23-18/738 ВП «Запоріжська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Єнергоатом звертається до ліквідатора СУРФ «Інек» у формі ТОВ з проханням терміново інформувати про наміри відносно майна СУРФ «Інек» у формі ТОВ (парогенераторів ПГВ-1000М зав. №77, зав.№78), яке зберігається в режимній зоні ВП «Запоріжська АЕС».

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав є, зокрема, визнання права.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи та фактичні обставини справи доводять, що СУРФ «Інек» у формі ТОВ є власником парогенераторів ПГВ-1000М зав. №77, зав.№78.

Враховуючи те, що подання позивачем до суду позову про стягнення грошових коштів у розмірі 5000,00 грн., оплачених ПП фірмою «Альтаир» за попереднім договором від 26 січня 2011 року, укладеного з відповідачем, свідчить про невизнання позивачем права власності відповідача на спірне майно, а також враховуючи підтверджений факт права власності відповідача на спірне майно, суд дійшов переконливого висновку про задоволення зустрічного позову повністю.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

За первісним позовом позивачем не доведено наявність правових підстав для стягнення з відповідача коштів, тому суд відмовляє в задоволенні первісного позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст. 11, 15, 16, 317, 392, Цивільного кодексу України, ст. 1, 12, 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керуючись, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства фірма «Альтаир» відмовити повністю.

Зустрічний позов Спільної українсько-російської фірми «Інек» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю.

Визнати за Спільною українсько-російською фірмою «Інек» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 19353340) право власності на парогенератори ПГВ-1000М зав.№77, зав.№78 в кількості 2 шт., яке знаходиться на частині майданчика розвантаження вантажів великої ваги території 6-го блоку режимної зони ВП «Запоріжська АЕС»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Єнергоатом», місто Енергодар, промислова зона.

Суддя (підпис< Текст >Тихий П.В.

<Текст >