Рішення № 19903024, 22.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5023/8388/11

вх. № 8388/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.11.2011 року

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер", м. Павлоград 3-я особа <Текст >

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 135636,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 135636,32 грн., у тому числі 135636, 29 грн. боргу, 0,01 грн. пені, 0,01 грн. 3% річних, 0,01 грн. інфляційних витрат за договором постачання № 47 з відстроченням платежу, укладеним між сторонами 01.01.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

21.11.2011 року відповідач через канцелярію господарського суду надав заяву про відкладення розгляду справи (вх. № 23578), через хворобу та неможливість забезпечити присутність свого представника в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Проти відкладення розгляду справи заперечує, через те, що в попередньому судовому засіданні 03.11.2011 року відповідач також надав клопотання про відкладення розгляду справи з метою проведення звірки взаємних розрахунків, чого з боку відповідача зроблено не було, таму позивач вважає, що відповідач навмисно затягує судовий процес.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Відповідачем до клопотання не надано доказів, які б свідчили про неможливість брати участь в судовому засіданні, а також не подано доказів намагання відповідача здійснити дії щодо проведення звірки розрахунків з позивачем, що було підставою для задоволення судом попереднього клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання відповідача.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "БудМайстер" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладений договір постачання № 47.

Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач (Постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (Покупець) сплатити і прийняти товар в асортименті і за цінами, зазначеними в специфікаціях, у кількості та терміни відповідно до замовлення.

Відповідно до п.5.1. Договору Покупець здійснює, на умовах 100 %, оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 (тридцять) календарних днів з моменту передачі товару.

З матеріалів справи вбачається, що Постачальник свої зобов'язання виконав належним чином відповідно до умов Договору, своєчасно і в повному обсязі поставив Покупцеві у 2009 році товар на загальну суму 399992,01 грн.. що підтверджується відповідними накладними. належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач, у свою чергу, свої зобов'язання виконав неналежним чином, частково сплативши за отриманий товар суму у розмірі 264 355,72 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 135 636,29 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно до п. 12.4. Договір постачання, що є предметом судового розгляду, діє до 31.12.2009 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 135636,29 грн. боргу законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 10.2. ст. 10 Договору поставки № 47 від 01.01.2009р. за несвоєчасну оплату, порушення строків передбачених п. 5.1. Договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, розмір якої складає 0,01 грн.. За таких обставин, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 0,001 грн. пені законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних. За таких обставин, вимоги прокурора про стягнення 0,001 грн. інфляційних та 0,001 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 1356,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61142, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво ПП № НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 9, п/р 2600630140570 у філії "Відділення ПАТ "Ппромінвестбанк" в м. Дніпропетровськ, МФО 305437, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33892810) 35636,29 грн. боргу, 0,01 грн. пені, 0,01 грн. 3% річних, 0,01 грн. інфляційних витрат, витрати по сплаті державного мита у сумі 1356,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ листопада 2011 року.