Рішення № 19902482, 14.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2011 р. Справа № 5023/5167/11

вх. № 5167/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Анна", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Публічне АТ "Альфа-Банк", м. Київ 3-я особа <Текст >

про припинення договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Анна" звернувся до суду з позовом до ПАТ "Альфа-Банк" про припинення правовідносин за договором поруки в зв*язку з підвищенням ПАТ "Альфа-Банк" в односторонньому порядку розміру процентів за користування кредитом, встановлених кредитним договором.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог; виконання договору про надання траншу, відповідно до його умов та норм чинного законодавства; відсутність підстав для припинення договору поруки, укладеного з додержанням вимог закону; обізнаність поручителя про умови виконання кредитного договору тощо.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.11 р. була задоволена заява відповідача про продовження строку розгляду справи та, відповідно до ст. 69 ГПК України, даний строк було продовжено до 14.11.11 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

03.04.08 р. між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк", найменування якого змінено відповідно до Закону України від 17.09.08 р. № 514-У1 "Про акціонерні товариства" на Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" ( далі банк /кредитор), та громадянином України ОСОБА_1 ( далі позичальник) було укладено договір про надання траншу ( далі кредитний договір) № SME0011169 на суму 184000,00 доларів США зі сплатою, згідно п. 1.1 кредитного договору, 14% річних та строком повернення до 02.11.2022р.

Відповідно до п. 5.8 кредитного договору, сторони домовилися, що кредитор має право змінити умови цього договору у односторонньому порядку, щодо розміру процентної ставки, вказаної в п. 1.1 кредитного договору у випадку прийняття компетентним органом кредитора рішення про зміну розміру процентної ставки.

Пунктом 4.1 кредитного договору сторони передбачили, що забезпеченням зобов*язань позичальника перед кредитором по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та інших видатків за цим договором є майно та (або) майнові права позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно з укладеними договорами застави, поруки, гарантії тощо.

У забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором, 03.04.08 р. між банком і ТОВ "Анна" ( далі поручитель) було укладено договір поруки № SME0011169/1 ( далі договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого, поручитель, на добровільних засадах, зобов*язався перед кредитором відповідати за зобов*язаннями позичальника, які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов*язань, незалежно від отримання або неотримання вимоги кредитора про погашення кредитного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору поруки, він набрав чинності з моменту його підписання поручителем, уповноваженою особою кредитора та скріплення його підпису печаткою кредитора і діє до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов*язань та реалізації прав за цим договором, та/або припиняє свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов*язання.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов*язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов*язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що, у разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов*язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов*язання.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов*язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов*язань поручителя визначається, як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким є кредитний договір і яким визначено обсяг зобов*язань боржника, забезпечення виконання яких за договором поруки здійснює поручитель.

Як зазначалось вище, поручителем, згідно п. 1.1 договору, були прийняті зобов*язання перед кредитором відповідати за зобов*язаннями позичальника за кредитним договором в повному обсязі цих зобов*язань, тобто без будь-яких обмежень, а отже, поручитель визнається таким, що зобов*язався відповідати перед кредитором і в разі збільшення процентної ставки, відповідно до п. 5.8 кредитного договору в односторонньому порядку.

Стаття 559 ч.1 ЦК України передбачає припинення поруки, зокрема, у разі зміни зобов*язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Закон пов*язує припинення договору поруки із зміною основного зобов*язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умов збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов*язання, забезпеченого порукою.

Суд не може визнати відповідача таким, що порушив ч. 1 ст. 559 ЦК України щодо зміни умов договору поруки без згоди поручителя, т.я. зміст п. 1.1 договору поруки, підписаного поручителем передбачає згоду останнього на умови кредитного договору, в т.ч. і умови п. 5.8 кредитного договору, яким надано право кредитору на зміну в односторонньому порядку розміру процентної ставки, вказаного в п. 1.1 договору, у випадку прийняття компетентним органом кредитора рішення про зміну розміру процентної ставки.

В підтвердження додержання банком вказаних умов договору, суду надані: Положення про Кредитний комітет по малому та середньому бізнесу ЗАТ "Альфа-Банк", затверджене головою правління згідно протоколу правління № 45 від 16.10.07 р. ( далі Положення),

згідно п. 3.2 якого, Кредитний комітет по малому та середньому бізнесу ( далі комітет по МСБ) є постійно діючим колегіальним органом, створеним для прийняття рішень по кредитному процесу в сегменті малого та середнього бізнесу.

Згідно з приписами п. 6.2 Положення, кредитні комітети по МСБ підрозділяються на 4 рівні. Найвищими повноваженнями Правління наділило кредитний комітет 1 рівня, оскільки ліміт прийняття кредитних ризиків - максимальна сума кредитної позиції по позичальникові (групи пов*язаних осіб) складала понад 300 тис. до 3 млн. доларів США.

Зі змісту Положення та наданих представником відповідача пояснень вбачається, що ліміт повноважень комітетів безпосередньо залежить від суми кредиту позичальника, тобто, чим більша сума кредиту, відповідно, комітет вищого рівня наділений повноваженнями приймати відповідні рішення по позичальникам, сума кредитів яких не перевищує відповідний ліміт повноважень. Кредитний комітет вищого рівня вправі приймати рішення щодо ліміту прийняття кредитних ризиків по позичальниках, по яких рішення вправі приймати комітет нижчого рівня.

Отже, враховуючи приписи пунктів 7.2 - 7.4 Положення, суд визнає правомірним прийняте Кредитним комітетом 1 рівня 11.06.08 р. рішення щодо встановлення нових процентних ставок за користування кредитом позичальника ОСОБА_1 за спірним кредитним договором, оскільки сума наданого йому кредиту складає 184000,00 дол. США.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача по припинення договору поруки неправомірними, такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, в разі відмови у позові, сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 69, 77, 82-86, ст.ст. 553, 554, 559 ЦК України, - суд <Текст >

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Інте Т.В.

Повне рішення складено 16 листопада 2011 року.