Рішення № 19902370, 08.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5023/7707/11

вх. № 7707/11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Боброва Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням б/н , б/д;

відповідача - не з"явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОПТВИРОБТОРГ" , м. Харків 3-я особа <Текст >

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "ОПТВИРОБТОРГ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 47471,32 грн., з яких: 5222,00грн. - сума основного боргу за договором суборенди , 40797,90 грн. - штрафні санкції, 77,25грн. - 3% річних, 1374,17грн. - інфляційні. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

24.10.2011р. ПАТ "ОПТВИРОБТОРГ" звернувся до суду із заявою , в якій позивач відмовляється від частини позовних вимог та просить стягнути з відповідача на користь позивача 5222,00грн. - суму основного боргу за договором суборенди , 37089,00 грн. - штрафних санкцій, 77,25грн. - 3% річних та 1374,17грн. - інфляційних.

Судом долучено до матеріалів справи заяву позивача про часткову відмову від позову.

08.11.2011р. позивач повторно звернувся до суду із заявою , в якій відмовляється від позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій та 3% річних і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5222,00грн. - суму основного боргу за договором суборенди.

В судовому засіданні 08.11.2011р. представник позивача підтримав заяву про часткову відмову від позову та наполягав на задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5222,00грн. основного боргу за договором суборенди.

Розглянувши заяви позивача про відмову від позову, судом встановлено, що їх підписано представником Публічного акціонерного товариства "ОПТВИРОБТОРГ" - ОСОБА_1, якому відповідно до наявного в матеріалах справи доручення (арк.спр.62) надано право повної або часткової відмови від позову.

Відповідно до 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитися від позову.

Враховуючи те, що відмова від позову є правом позивача, його одностороннім волевиявленням, суд не зв"язаний думкою іншої сторони у справі та думкою третіх осіб щодо цього волевиявлення та щодо припинення провадження у справі.

З огляду на викладене та керуючись ст.78 ГПК України, господарський суд приймає часткову відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на наведене провадження у справі в частині стягнення з відповідача 40797,90 грн. - штрафних санкцій, 77,25грн. - 3% річних та 1374,17грн. - інфляційних підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Наслідком відмови позивача від позову відповідно до ст.80 ГПК України є припинення провадження у справі в цій частині позову та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же самих підстав.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 08.11.2011р. не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Ухвали, направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повертаються на адресу суду з відміткою пошти "повернуто, у зв"язку із закінченням терміну зберігання", однак адреса відповідача підтвержується наявним в матеріалах справи оригіналом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.09.2011р.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.01.2009р. між ВАТ "ОПТВИРОБТОРГ", правонаступником якого за всіма правами та обов"язками є ПАТ "ОПТВИРОБТОРГ" (позивач по справі) та ТОВ "ОПТВИРОБТОРГ" (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №19.

Відповідно до 2.2 договору оренди нежитлових приміщень №19 від 01.01.2009р. позивач має право надавати орендоване приміщення в суборенду без письмової згоди орендодавця.

01.01.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №10 (надалі - договір) , відповідно до п.1.1, п.2.1 якого позивач передав , а відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Харків, пров.Унеченський, 1-А, загальною площею 634,0кв.м. (згідно додатку №1 до цього договору), з метою використання під склад.

Факт передачі майна в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 01.01.2009р., підписаним обома сторонами договору.

Розділом 6 договору передбачено, що орендна плата складається зі сплати за користування приміщенням , експлуатаційних витрат та плати за землю. При цьому, вартість комунальних послуг сплачується відповідачем до 05 числа місяця наступного за звітним у відповідності з виставленим рахунком. Орендна плата сплачується відповідачем згідно надісланого позивачем акту виконаних послуг, двічі на місяць: до 15-го числа поточного місяця та на 1-е число місяця наступного за звітним, в грошовій формі, у відповідності з рахунками позивача, на протязі трьої банківських днів.

З наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі виконаних послуг від 30.06.2009р. (арк.спр.17), підписаного обома сторонами договору суборенди №10 від 01.01.2009р. вбачається, що вартість наданих послуг с суборенди складського приміщення становить 7691,21 грн. разом з ПДВ.

При цьому , як зазначає позивач в своїй позовній заяві , 13.07.2009р. по прибутковому касовому ордеру №3530 відповідачем в залік погашення заборгованості було внесено в касу позивача 2469,21грн., без згоди позивача в односторонньому порядку договір суборенди №10 від 01.01.2009р. розірвано та в повному обсязі не сплачено суми суборендних платежів згідно акту приймання - передачі виконаних послуг від 30.06.2009р.

Позивач , звернувся до відповідача з претензією про сплату наявної у нього суми заборгованості , проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та без виконання.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати суборендної плати за договором суборенди №10 від 01.01.2009р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором суборенди №10 від 01.01.2009р. у сумі 5222,00 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5222,00 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 598, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 40797,90 грн. - штрафних санкцій, 77,25грн. - 3% річних та 1374,17грн. - інфляційних.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61024, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ОПТВИРОБТОРГ" (61066, м. Харків, пров.Унецький, буд.1-А, код ЄЛРПОУ 01553391, р/р 2600201330795 в відділенні №5 в м.Харків , Центральної філії ПАТ "Кредобанк" МФО 325365) заборгованості у розмірі 5222,00грн., а також 52,25 грн. державного мита та 25,96грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 40797,90 грн. - штрафних санкцій, 77,25грн. - 3% річних та 1374,17грн. - інфляційних.

Суддя (підпис< Текст >Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 11.11.2011р.

Справа №5023/7707/11.