Рішення № 19902369, 08.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5023/7904/11

вх. № 7904/11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Боброва Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 29.06.2011р.;

відповідача - не з"явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Первомайської районної спілки споживчих товариств, Харківська область, м. Первомайський 3-я особа <Текст >

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Харківська область, Первомайський район, с. Киселі 3-я особа <Текст > про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Первомайська районна спілка споживчих товариств, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за договором оренди майна від 01.02.2010р. у розмірі 1200,00грн., заборгованості зі сплати комунальних послуг у сумі 847,57грн., штраф у сумі 1260,00грн., пеню у сумі 673,41грн., суму знецінення коштів через інфляцію у розмірі 93,60грн., на загальну суму 4074,58грн., а також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за договором оренди майна від 01.01.2011р. у розмірі 1300,00грн. , заборгованість зі сплати комунальних послуг у сумі 2047,70грн., штраф у сумі 1365,00грн., пеню у сумі 729,53грн., суму знецінення коштів через інфляцію у розмірі 55,25грн., на загальну суму 5497,48грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

25.10.2011р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач зменшує суму позову та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 7556,93грн., з яких: 2500,00грн. - заборгованість з орендної плати, 2895,80грн. - заборгованість з відшкодування комунальних послуг, 148,85грн. - сума, на яку знецінилися кошти, 1725,00грн. - штраф, 80,32грн. - пені, 206,96грн. - 25% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2011р. прийнято заяву позивача про зміну позовних вимог до розгляду судом.

В судовому засіданні 08.11.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав , з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, в якій позивач зменшує суму позову , надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 08.11.2011р., не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 25.10.2011р., оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 27.10.2011р. за вих. №22474.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстрк юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 06.10.2011р.: 64121, АДРЕСА_1.

Згідно п.п. 4.1.3 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене , суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи , в той час як відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні і не реалізував, про причини неможливості направити у судове засідання свого представника не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.02.2010р. між Первомайською районною спілкою споживчих товариств (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач по справі) було укладено договір оренди №10 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення - кафе , розташоване за адресою: АДРЕСА_2, для ведення господарської діяльності.

Факт передачі відповідачу приміщення в оренду, підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі, який є невід"ємною частиною договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено строк його дії, а саме договір діє з моменту його підписання до 31.01.2011р.

Відповідно до п.4.1 договору орендна плата вноситься в сумі 300,00грн. щомісяця, не пізніше п"ятого числа поточного місяця, що за період з 01.02.2010р. по 31.01.2011р. становить 3600,00грн. У разі відсутності орендної плати в зазначений термін , договір оренди розривається на протязі 30 днів з оплатою відповідачем позивачу пені (неустойки, штрафу) за втрачену вигоду у розмірі 3-х кратної місячної орендної плати.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що вартість комунальних послуг не враховується в орендну плату та сплачується відповідачем по рахункам , виставленим позивачем з 25 по 30 число поточного місяця.

Згідно п.4.3 договору розмір орендної плати коригується сторонами з урахуванням індексу інфляції щомісяця.

Відповідно до п.5.2 договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати , у розмірі передбаченому п.4.1 договору , відповідач зобов"язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період , за який сплачується пеня, а також 25% річних від простроченої суми.

Пунктом 5.5 договору передбачено , що за невиконання зобов"язань , передбачених цим договором , відповідач сплачує штраф у розмірі 10% від суми річної орендної плати.

Згідно п.3.2 договору відповідач зобов"язаний своєчасно вносити орендну плату у відповідності з умовами цього договору.

Проте, відповідач своїх зобов"язань щодо своєчасного внесення орендних платежів, не виконав, у зв"язку з чим у період за вересень - грудень 2010р. за відповідачем залишилась несплаченою заборгованість з орендної плати на загальну суму 1200,00грн. Витрати за спожиті комунальні послуги у розмірі 2448,00грн. відповідач позивачу також не відшкодував.

01.01.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №4 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення - кафе , розташоване за адресою: АДРЕСА_2, для ведення господарської діяльності.

Факт передачі відповідачу приміщення в оренду, підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі, який є невід"ємною частиною договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено строк його дії, а саме договір діє з моменту його підписання до 31.12.2011р.

Згідно п.3.2 договору відповідач зобов"язаний своєчасно вносити орендну плату у відповідності з умовами цього договору.

Відповідно до п.4.1 договору орендна плата вноситься в сумі 325,00грн. щомісяця, не пізніше п"ятого числа поточного місяця, що за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. становить 3900,00грн. У разі відсутності орендної плати в зазначений термін , договір оренди розривається на протязі 30 днів з оплатою відповідачем позивачу пені (неустойки, штрафу) за втрачену вигоду у розмірі 3-х кратної місячної орендної плати.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що вартість комунальних послуг не враховується в орендну плату та сплачується відповідачем по рахункам , виставленим позивачем з 25 по 30 число поточного місяця.

Згідно п.4.3 договору розмір орендної плати коригується сторонами з урахуванням індексу інфляції щомісяця.

Відповідно до п.5.2 договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати , у розмірі передбаченому п.4.1 договору , відповідач зобов"язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період , за який сплачується пеня, а також 25% річних від простроченої суми.

Пунктом 5.5 договору передбачено , що за невиконання зобов"язань , передбачених цим договором , відповідач сплачує штраф у розмірі 10% від суми річної орендної плати.

05.05.2011р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди №4 від 01.01.2011р., про внесення змін та доповнень до цього договору, а саме сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди №4 від 01.01.2011р., у зв"язку з несплатою відповідачем орендних платежів, при цьому, інші умови договору залишили без змін.

Як вже було зазначено вище , згідно умов договору оренди №4 від 01.01.2011р. відповідач мав вносити орендну плату у сумі 325,00грн. та відшкодовувати позивачу вартість комунальних послуг, проте відповідач своїх зобов"язань за договором оренди №4 від 01.01.2011р., не виконав, орендну плату у період з січня по квітень включно у розмірі 1300,00грн. не сплатив, витрати за спожиті комунальні послуги у розмірі 447,70грн. позивачу не відшкодував.

В обгрунтування до нарахованих відповідачу комунальних послуг, позивачем до позовної заяви були надані відповідні рахунки - фактури (арк.спр.17-21).

Позивач, неодноразово звертався до відповідача з листами від 29.11.2010р. (арк.спр.24) , 21.02.2011р. (арк.спр.25) та 17.05.2011р. (арк.спр.26) про сплату наявної у відповідача перед позивачем заборгованість. У відповідь на вказані листи відповідач надав розписку (арк.спр.27) від 17.02.2011р. , в якій зобов"язався погасити наявну заборгованість на протязі шести місяців. Проте, станом на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом своїх зобов"язань за договорами оренди відповідач не виконав, наявної у нього заборгованості не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 2500,00 грн. заборгованості з орендної плати та 2895,80грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості з орендної плату розмірі 2500,00 грн. та 2895,80грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2500,00 грн. заборгованості з орендної плати та 2895,80грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.5.2 договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати , у розмірі передбаченому п.4.1 договору , відповідач зобов"язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період , за який сплачується пеня, а також 25% річних від простроченої суми.

Пунктом 5.5 договору передбачено , що за невиконання зобов"язань , передбачених цим договором , відповідач сплачує штраф у розмірі 10% від суми річної орендної плати.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 148,85грн. інфляційних, 1725,00грн. штрафу, 80,32грн. пені та 25% річних у розмірі 206,96 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевказане, та беручи до уваги те, що відповідач належних доказів на спростування заборгованості або на підтвердження її сплати суду не надав, а також, зважаючи на те, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 610, 611, 612, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (64121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Первомайської районної спілки споживчих товариств (641000, Харківська область, м. Первомайський, вул.Бугайченко, 4, р/р 26000036408101 в АКІБ Укрсиббанк м.Харків , МФО 351005,код ОКПО 30161918) заборгованість у розмірі 7556,93 грн., з яких: 2500,00 грн. заборгованості з орендної плати, 2895,80 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 148,85 грн. інфляційних, 1725,00 грн. штрафу, 80,32 грн. пені та 25% річних у розмірі 206,96 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 14.11.2011р.

Справа №5023/7904/11.