Рішення № 19902356, 14.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2011 р. Справа № 5023/7727/11

вх. № 7727/11

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Якутіна О.В. (посвідчення № 78 від 02.07.2007р.).

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 53 від 05.01.2011р.). 3-й особи - <Текст >відповідача - не з'явився. 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Прокурора м. Харкова, в інтересах держави< Текст >в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста, ЛТД", м. Харків 3-я особа <Текст >

про розірвання договору, виселення та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура м. Харкова в інтересах держави в особі Управління ком. майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків звернулась до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір оренди № 426 від 31.07.2001 року, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста, ЛТД" заборгованість з орендної плати в сумі 10 276,24 грн., пені в сумі 1 608,24 грн., виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста, ЛТД" з займаного нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 31/3, в літ. А-5 загальною площею 42,4 кв. м. та передати їх управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2011 року порушено провадження у справі №7727/11, розгляд справи призначено на 03.10.2011 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2011 року розгляд справи відкладено до 17.10.2011 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2011 року задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 14.11.2011 року.

Представник прокуратури м. Харкова в судовому засіданні 14.11.2011 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, за вх.№32161 від 17.10.2011 року надав пояснення стосовно заявлених позовних вимог, зокрема, правове обґрунтування нарахування пені, з врахуванням вимог діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання господарського суду жодного разу не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, документів, витребуваних ухвалою суду, не надав, ухвали суду, направлені на адресу відповідача, відповідно до Витягу з ЄДРПО, повернулись до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокуратури та позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між позивачем - Орендодавцем та відповідачем - Орендарем був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 426 від 31.07.2001р. та додаткові угоди до договору оренди. Відповідно до вказаного договору, позивач передав, а відповідач отримав в строкове, платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 31/3, в літ. А-5 загальною площею 42,4 кв. м., про що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.07.2001 року.

В п. 3.1. договору сторони визначили, що вартість нежитлового приміщення (будівлі) визначається відповідно до висновків експерта про вартість нежитлового приміщення і складає 18 200,0 грн.

Відповідно до п.3.2. - 3.4 орендна плата визначається на підставі рішення XIV сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 30.03.2000р. і складає 121,33 грн. за місяць без урахування індексу інфляції. Ставка орендної плати (тариф) становить 8% за рік. Орендна плата за орендоване приміщення (будівлю) оплачується Орендарем з 01.05.2001р. щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

В подальшому між сторонами було укладено десять додаткових угод до договору оренди нежитлового приміщення № 426 від 31.07.2001р. , а саме :

Додатковою угодою № 1 від 29.04.2003 пролонговано строк дії договору до 01.05.2004 року,

Додатковою угодою № 2 від 12.05.2004 року пролонговано строк дії договору до 01.04.2005 року,

Додатковою угодою № 3 від 28.04.2005 року пролонговано строк дії договору до 01.03.2006 року,

Додатковою угодою № 4 від 01.06.2005 сторони виклали преамбулу договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №426 від 31.07.2001 року в наступній редакції: "Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради (у подальшому іменоване "Орендодавець"), в особі начальника Солошкіна Володимира Миколайовича, що діє на підставі Положення про Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, з одного боку і мале підприємство "Аста ЛТД" (в подальшому орендар), в особі директора Панасенко Віктора Миколайовича, який діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цей договір про наведене нижче" та визначили строк дії цієї додаткової угоди з 01.06.2005 року.

Додатковою угодою № 5 до спірного договору, сторони пролонгували строк дії договору до 01.02.2007 року.

Додатковою угодою № 6 виклали пункт договору оренди №426 від 31.07.2001 року нежитлового приміщення в наступній редакції:

Орендна плата перераховується до бюджету:

р/р 33213871700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490, одержувач - УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області,

101; *22080401* код орендаря*№ справи /№ дог.оренди*дата укладення дог.*14095412*1*, та визначили, що ця додаткова угода діє з 12.02.2007 року.

Додатковою угодою № 7 сторони пролонгували строк дії спірного договору до 01.01.2008 року, крім того цією угодою зобов'язано орендаря укласти з Департаментом житлово - комунального господарства та енергетики угоду про організацію взаємовідносин у сфері благоустрою.

Додатковою угодою № 8 від 03.10.2007 року сторони виклали п.3.2. та 4.5. договору оренди №426 від 31.07.2001 року в наступній редакції"

"3.2.Орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова № від 03.10.2007р. №208/07 і складає з 03.10.2007р. по 31.10.2007р. - 262,78 грн., а за листопад 2007р. - 280,90 грн. без урахування індексів інфляції за жовтень і листопад 2007р. Ставка орендної плати з 03.10.2007 р. складає 15%,5% у рік."

"4.5.Майно передається в оренду з метою використання: офіс - 27,0 кв.м.; підсобне приміщення - 15,4 кв.м."

Додатковою угодою № 9 до спірного договору сторони пролонгували дію спірного договору до 01.12.2008 року, із зазначенням, що договір пролонговано за умови проведення оцінки вартості нежитлового приміщення згідно відповідного розпорядження орендодавця.

У разі невиконання п.2. цієї додаткової угоди договір оренди нежитлових приміщень№426 від 31.07.2001 року вважається розірваним через 30 днів з дати відповідного листа - повідомлення.

Додатковою угодою №10 до спірного договору сторони пролонгували дію спірного договору до 01.12.2009 року, із зазначенням, що договір пролонговано за умови проведення оцінки вартості нежитлового приміщення згідно відповідного розпорядження орендодавця.

У разі невиконання п.3. цієї додаткової угоди договір оренди нежитлових приміщень№426 від 31.07.2001 року вважається розірваним через 30 днів з дати відповідного листа - повідомлення.

Орендарем систематично порушувалися п.п. 3.3, 4.6 договору, п. 13 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно яких орендар зобов*язаний щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

30.03.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 3524 від 30.03.2011 р., в якому повідомлялося про намір розірвати договір оренди №426 від 31.07.2001 р., у зв`язку з неодноразовим порушенням орендарем умов договору та повідомлялося про необхідність у 20-денний строк після одержання цієї пропозиції звільнити та передати орендовані приміщення представнику Управління за актом приймання передачі.

Проте, відповідач заявлений лист - вимогу залишив без відповіді, свої зобовязання щодо належного виконання умов договору оренди не виконав, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов*язання по оплаті орендної плати за користування нежитловим приміщенням в розмірі та строки передбачені договором оренди №426 від 31.07.2001 року, в останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 10 276,24 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 10276,24 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди №426 оренди нежитлового приміщення (будівлі), який був укладений між сторонами по справі 31.07.2001 р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодних документів, які б підтверджували сплату заборгованості за договором оренди №426 нежитлового приміщення (будівлі) від 31.07.2001 р. у сумі 10276,24 грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10276,24 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Пунктом 7.3. вказаного договору оренди сторони передбачили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується на користь орендодавця, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.06.2009 року по 31.05.2011 року, яка складає 1608,24 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

При цьому, слід зазначити, що як встановлено господарським судом, сторонами в договорі не встановлено про продовження терміну нарахування пені у строк понад шість місяців за прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня нарахована позивачем підлягає перерахуванню судом з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГПК України, тобто за шість місяців та підлягає стягненню з відповідача в сумі 133,14 грн. В іншій частині позовних вимог по пені в сумі 1475,10 грн., слід відмовити, як безпідставно заявлених. Такої ж правової позиції додержується Вищий господарський суд України, зокрема в Постанові Вищого господарського суду України від 14 січня 2010 року.

Пунктом 8.8. договору оренди №426 від 13.07.2001 р. встановлено, що договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду, у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами договору.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому договором та діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема за актом прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В статті 782 Цивільного кодексу України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, орендар систематично порушував умови Договору в частині внесення орендної плати, а саме протягом грудня 2009 року - квітня 2011 року не вносив орендної плати.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди № 426 від 31.07.2001 року правомірна, обґрунтована та така, що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, позовна вимога прокурора щодо виселення відповідача з орендованого приміщення обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 612, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 284, 285, 291, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір оренди № 426 від 31.07.2001 року.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста ЛТД" (61091, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вул. Танкопія, буд. 31/3, код 19463642) з займаного нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 31/3, в літ. А-5 загальною площею 42,4 кв. м. та передати їх управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (ідентифікаційний код 14095412; адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 16).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста ЛТД" ( 61091, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вул. Танкопія, буд.31/3, код 19463642) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (ідентифікаційний код 14095412; адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 16) - 10276,24 грн. - заборгованості по орендній платі та пені в сумі 133,14 грн.

В іншій частині позовних вимог по пені в сумі 1475,10 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста ЛТД" (61091, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вул. Танкопія, буд.31/3, код 19463642) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 274,09 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста ЛТД" (61091, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вул. Танкопія, буд.31/3, код 19463642) на користь держбюджету України, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 206,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Задорожна І.М.

Повне рішення складено 16.11.2011 року.