Рішення № 19902350, 10.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. Справа № 5023/8315/11

вх. № 8315/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.03.2011 року

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Макс", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 6896,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 6896,65 грн. заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання в частині оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач згідно видаткових накладних, за період з 01.07.2008 року по 11.09.2010 року передав відповідачу товар на загальну суму 174912,43 грн., що підтверджено копіями вищевказаних документів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу лише частково оплатив отриманий товар, у зв'язку несплаченою залишилась заборгованість в сумі 6896,62 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що поставка товару за накладними є позадоговірною, оскільки позивачем не надано суду будь-якого договору в обґрунтування договірної передачі товару і який би свідчив про його виконання, крім того, сума боргу підтверджена видатковими накладними, визначає наявність заборгованості відповідача перед позивачем без посилання на договір.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у 7-денний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на адресу відповідача направив вимогу про оплату товару (в порядку ст. 530 ЦК України), в якій просив відповідача погасити утворену суму боргу. Вищевказана вимога була отримана відповідачем, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 14.06.2011 року та фіскальним чеком, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Проте відповідач відповіді на вимогу не надав та отриманий товар повністю не оплатив, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду. В даному випадку претензія фактично є вимогою про оплату, в порядку ст. 530 ЦК України та встановлює обовязок відповідача у 7-денний строк від дня предявлення вимоги оплатити вартість отриманого товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі наведеного, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення боргу в сумі 6896,65 грн. боргу обґрунтованою, підтвердженою наданими суду доказами та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись статтями 205, 509, 530, 625, 611 Цивільного кодексу України, статтями 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 22, 47, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс" (фактична адреса: вул. Шевченка, буд. 327, м. Харків, юридична адреса: вул. Кривомазівська, буд. 14, квартира 35 м. Харків, 61157, Ідентифікаційний код 35245740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Макс" (фактична адреса: вул. Харківська Набережна, б. 2, м. Харків, 61001, юридична адреса: проїзд Краснодарський, б. 18, м. Харків, 61029, Ідентифікаційний код 33901856) 6896,65 грн. боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ листопада 2011 року.