Рішення № 19901839, 01.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5023/4823/11

вх. № 4823/11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Боброва Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №410від 30.06.2011р.;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №46/4-189 від 16.03.2011р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", , м. Харків 3-я особа <Текст >

до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №42/1223-8 оренди нерухомого майна товариства від 01.10.2008р. в розмірі 1391,09грн., з яких : 1268,13 грн. - сума основної заборгованості, 39,87грн. - пеня, 7,72грн. - 3% річних, 13,89грн. - інфляційні. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення з боку відповідача ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України та ст.193 ГК України. Стверджує, що відповідач свої зобов"язання за договором №42/1223-8 від 01.10.2008р., не виконав, розрахунки за надані послуги не провів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2011р. у справі призначено судову економічну експертизу, та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі № 5023/4823/11 було зупинено до вирішення питань, поставлених господарським судом судовому експерту.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса на адресу суду було повернуто справу без виконання експертизи у зв"язку з неоплатою рахунку з проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2011р. провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено на 01.11.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.11.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 01.11.2011р. проти позову заперечував повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на спростування позовних вимог позивача не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.10.2008 року між ВАТ «Укртелеком» (позивачем) та Управлінням Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України в Харківській області (відповідачем) було укладено Договір № 42/1223-8 оренди нерухомого майна.

Відповідно до п.1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення площею 1 кв.м., що належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою : м.Харків, вул.Нетеченська, 8, 5-й поверх.

Згідно з п.2.1. Договору, об"єкт оренди вважається переданий з моменту підписання акта приймання-передачі, який є невід"ємною частиною договору.

На виконання зазначеного пункту договору, 01.10.2008 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщення. (арк.спр. 13).

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніш 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 3.2 договору оренди сторони визначили, що орендна плата за базовий місяць оренди становить 651 грн.73 коп. , в т.ч. ПДВ 20%- 108 грн. 62 коп.

Відповідно до п. 3.2.1 договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Крім того, пунктом 3.4 договору оренди сторони погодили, що орендар оплачує витрати на утримання майна окремо в строк , зазначений у п. 3.1 договору , згідно з рахунками орендодавця, пропорційно обсягам орендованого майна; а відповідно до п. 3.5 договору оренди орендар відшкодовує витрати за електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в терміни, зазначені в п. 3.1 договору.

Згідно з п. 6.1.3 договору відповідач взяв на себе зобовязання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

При цьому, відповідно до п. 8.2 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших платежів за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 12.1 Договору сторони визначили строк його дії - до 31.12.2008р. При цьому, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору не менш як за 30 днів до закінчення його дії , він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

З матеріалів справи не вбачається, що сторони висловлювали заперечення щодо строку дії договору оренди, а тому судом встановлено що договір було неодноразово пролонговано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення умов договору, свої зобов"язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів та інших платежів, виконував не в повному обсязі та не своєчасно, з урахуванням чого у відповідача за час дії договору оренди утворилась заборгованість в розмірі 1329,61грн., яка підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач, заперечуючи проти позову , посилається на те що всі платежі за час дії договору оренди сплачені ним в повному обсязі та вчасно, а тому основної суми заборгованості в нього немає, а нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних є безпідставними.

Проте, суд не може погодитись з посиланнями відповідача, оскільки знаходить їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 3.2 договору оренди сторони визначили, що орендна плата за базовий місяць оренди становить 651 грн.73 коп. , в т.ч. ПДВ 20%- 108 грн. 62 коп. Відповідно до п. 3.2.1 договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції. Крім того, пунктом 3.4 договору оренди сторони погодили, що орендар оплачує витрати на утримання майна окремо в строк , зазначений у п. 3.1 договору , згідно з рахунками орендодавця, пропорційно обсягам орендованого майна; а відповідно до п. 3.5 договору оренди орендар відшкодовує витрати за електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в терміни, зазначені в п. 3.1 договору.

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніш 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідач, посилається на те, що рахунки , якими мали бути визначені належні до сплати суми по договору оренди позивачем відповідачу не надавались, або надавались невчасно, у звязку з чим і були простроченні строки внесення платежів.

Проте, наявні у справі документи, свідчать про те, що всі рахунки виготовлялись позивачем наприкінці кожного місяця, за який підлягає сплата та поштою до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, направлялись на адресу відповідача.

Доказів того, що відповідач отримував рахунки на оплату від позивача несвоєчасно саме з вини позивача (реєстрацію в книзі вхідної документації, поштові реєстри, тощо), відповідач суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що умовами договору сторони взагалі не передбачили порядку направлення або вручення відповідачу рахунків, п. 3.1 договору містить лише посилання на те, що рахунок виставляється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, а не вручається або надсилається.

При цьому, суд звертає увагу на те, що жодним пунктом договору оренди не передбачено, що безумовною підставою сплати орендної плати є рахунок.

Пунктом 3.2 договору оренди сторони визначили, що орендна плата за базовий місяць оренди становить 651 грн.73 коп. , в т.ч. ПДВ 20%- 108 грн. 62 коп. і коригується на індекс інфляції. Тобто відповідач не був позбавлений можливості самостійно визначити суму орендної плати, що підлягає сплаті.

Підписуючи договір оренди, відповідач погодився з п. 6.1.3 договору , відповідно до якого він взяв на себе зобовязання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором та був обізнаний про те, що відповідно до п. 8.2 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших платежів за договором він повинен буде сплачувати орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач приклав всіх зусиль щодо належного виконання умов договору в частині своєчасного і в повного внесення орендної плати та інших платежів, до позивача з вимогами про вчасне надання рахунків не звертався.

Наявні в матеріалах справи докази виконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати орендної плати, вже враховані позивачем при розрахунку суми позову та не спростовують наявності заборгованості на загальну суму 1268,13 грн., пені 39,87 грн. , 3% - 7,72 грн. та інфляційних - 13,89 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 1329,61 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Державної служби спеціального звязку та захисту інформації в Харківській області (61002, м. Харків, вул.Чернишевська, буд.21, ЄДРПОУ 34755762, р/р 35211001004482 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь ВАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (61052, Харків, вул. Червоножовтнева, 14, п/р 260080028296 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589, ЄДРПОУ 16479714) суму заборгованості в розмірі 1329,61 грн., з яких: сума основного боргу - 1268,13 грн., пеня 39,87 грн. , 3% - 7,72 грн., інфляційні - 13,89 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Рильова В.В.

Повний текст рішення по справі 5023/4823/11 складено та підписано 02.11.2011 року.