Рішення № 19901838, 26.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6809/11

вх. № 6809/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №235 від 24.01.11р.

Представник відповідача - ОСОБА_2, дов. від 16.09.2011 р.; ОСОБА_3 (особисто); Третя особа - ОСОБА_4, дов вді 05.01.2011 , головний спеціаліст-юрисконсульт; (після оголошеної перерви 26.10.2011 року не з'явився;) Прокурор - Кучерова М.В., посв. №157 від 09.10.06р. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Комунального закладу охорони здоров"я "Харківська міська дитяча поліклініка № 15", м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаУправління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа <Текст >

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

за участю прокуратури Фрунзенського району м. Харкова

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальний заклад охорони здоров"я "Харківська міська дитяча поліклініка № 15"звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_3. на свою користь заборгованість по орендній платі у сумі 27979,36 грн. збитки по відшкодуванню комунальних послуг в сумі 27002,06 грн., збитки по відшкодуванню витрат по сплаті податку на землю в сумі 739,42 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором оренди № 4188 від 12.07.2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 серпня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19 вересня 2011 року о 10:30 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 серпня 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011 року продовжено строк розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 17 жовтня 2011 року об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2011 року задовлено заяву прокурора про вступ у справу, розгляд справи відкладено на 24 жовтня 2011 року о 10:40 год.

У судовому засіданні 24 жовтня 2011 року оголошено перерву до 25 жовтня 2011 року о 10:00 год.

У судовому засіданні 25 жовтня 2011 року оголошено перерву до 26 жовтня 2011 року о 10:00 год.

У призначеному судовому засіданні 26 жовтня 2011 року представник позивача позов в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 27979,36 грн. підтримав та просив суд його задовольнити. Надав заяву (вх. № 21306), в якій просить суд залишити позовні вимоги в частині стягнення збитків відшкодування збитків з комунальних послуг в сумі 27002,06 грн. та податку на землю в сумі 739,42 грн., посилаючись на необхідність додаткового часу для зібрання доказів з комунальних підприємств.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та заяву позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, з підстав, викладених у наданому через канцелярію суду відзиві на позов (вх. № 21261). Також надав заяву (вх. № 21260) про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що акти звірки станом на 01.03.2011 року та станом на 01.06.2011 року, на які посилається позивач, відповідачем не підписувались.

Розглянувши зазначене клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Позивачем до матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог, окрім актів виконаних робіт, які як зазначає представник відповідача не підписувались відповідачем, надано інші докази (договір, розрахунки заборгованості, тощо), які судом повно, обєктивно та всебічно досліджено в їх сукупності відповідно до ст.. 32, 43 ГПК України. Окрім того, факт існування договірних відносин з позивачем за договором оренди № 4188 від 12.07.2010 року відповідачем не спростовується .

У звязку з чим, не беручи до уваги акти звірки станом на 01.03.2011 року та станом на 01.06.2011 року, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законного рішення по справі,

При цьому, суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З цих підстав, суд дійшов про відсутність правових підстав для задоволення клопотань відповідача про призначення почеркознавчої експертиз.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

12 липня 2010 року між позивачем (орендодавець ) та відповідачем (орендар, відповідач) укладено договір № 4188 оренди нежитлових приміщень (далі договір), у відповідності до умов якого, орендодавець передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 227,24 кв.м, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, 11/1 та знаходиться на балансіі КУОЗ міської дитячої поліклініки № 15 Фрунзенського району м. Харкова. Майно за цим договром передавалось в оренду з метою використання озоровчого центру.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 12 липня 2010 року.

Розділом 3 договору оренди передбачено, що, що вартість обєкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 360539,00 грн. станом на 15.04.2010 року.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 208/07 від 02.10.2007 року. Згідно з протоколом засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди, орендна плата за перший повний місяць складає 4520,00 грн.(п. 3.2 договору).

Нарахування орендної плати починається з дати підписання акту прийому передачі та сплачується щомісячно на протязі 15 календарних днів наступного місяця, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується їм самостійно.(пункти 3.3-3.6 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору, орендна плата перераховується: 70% на розрахунковий рахунок орендодавця; 30% - до бюджету.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що орендар зобовязаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктами 10.1. договору передбачено, що договір діє з 12 липня 2010 року по 12 липня 2011 року.

Як вказує позивач у позовній заяві, ним належним чином виконано свої зобовязання щодо надання відповідачу орендних послуг, проте Орендар (відповідач) систематично порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду приміщення, внаслідок чого, станом на 12 липня 2011 року, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у сумі 27979,36 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати, за період з 12 липня 2010 року по 12 липня 2011 року в сумі 27979,36 грн. не сплатив.

Розглянувши викладені у відзиві на позов доводи відповідача що сума 5282,22 грн. сплачена ним шляхом зарахуванням частини зобовязання за заявою від 24.09.2001 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається з заяви про припинення зобовязання зарахуванням, відповідач просить позивача зарахувати сплачені ним на поточний рахунок позивача грошові кошти в загальній сумі 5282,22 грн. із призначенням платежу «оплата комунальних послуг» та «земельний податок».

Суд не може прийняти до уваги одностороннє зарахування відповідачем цієї суми оскільки, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Проте, суду не доведено, що у позивача є зобовязання перед відповідачем щодо повернення останньому 5282,22 грн.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача, що ним з 05.07.2011 року не використовується орендоване приміщення, оскільки відповідачем не надано доказів, які підтверджують викладені у відзиві обставини.

Також суд не бере до уваги викладений у відзиві розрахунок відповідача з орендної плати, оскільки з наданої відповідачем до матеріалів справи у судовому засіданні 26 жовтня 2011 року довідки Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради (вх. № 21512) вбачається інша сума заборгованості, яка є більшою ніж заявлена поповичем у позовній заяві.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4188, який був укладений між позивачем та відповідачем 12 липня 2010 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 27979,36 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу позивача щодо стягнення збитків відшкодування збитків з комунальних послуг в сумі 27002,06 грн. та податку на землю в сумі 739,42 грн. та враховуючи, що ухвалою суду від 15.08.2011 року витребувано у позивача докладний та обґрунтований розрахунок ціни позову, а також правове та документальне обґрунтування позовних вимог, у тому числі заявлених до стягнення збитків з комунальних послуг та податку на землю, які на час прийняття рішення не надано до матеріалів справи, приймаючи до уваги клопотання позивача про залишення без розгляду позовних вимоги в частині стягнення збитків відшкодування збитків з комунальних послуг в сумі 27002,06 грн. та податку на землю в сумі 739,42 грн., суд дійшов висновку про залишення зазначених позовних вимог без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивач без поважних причин не надав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору в частині стягнення збитків з комунальних послуг в сумі 27002,06 грн. та податку на землю в сумі 739,42 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача пропорційно задволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, п. 5 ст. 81 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 551, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 (61138, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка № 15» (61082, м.Харків, вул.Рибалка, 1/1, Код ЕДРПОУ 25463416) заборгованості з орендної плати в сумі 27979,36 грн., а також 279, 79 грн. держмита та 118,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Решту позовних вимог залишити без розгляду.

Суддя (підпис< Текст >Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2011 року

справа № 5023/6809/11