Рішення № 19901767, 31.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7044/11

вх. № 7044/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 28.10.2011 р.; відповідача - Дрозд П.П., директор,

розглянувши справу за позовом Нововодолазького районного комунального агролісомеліоративного підприємства "Водолагаагроліс", смт. Н. Водолага;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрайонне підприємство сільського комунального господарства" ;смт. Нова Водолага;

про стягнення 3755,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Нововодолазьке районне комунальне агролісомеліоративне підприємство "Водолагаагроліс" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Орендного колективу "Райсількомунгосп" Харківського облсількомунгоспу (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу за отриманий товар 2863,24 грн., інфляційних у розмірі 449,53 грн., 3% річних 71,44 грн. та пені 370,88 грн.

В судовому засіданні призначеному на 13.10.2011р. було оголошено перерву до 24.10.2011р.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 24.10.2011 р. за вх. № 21322, надав довідку, в якій повідомляє суд, що в період з 01.10.2009р. по теперішній час громадянин ОСОБА_2 на підприємстві не працював, яка судом залучається до матеріалів справи.

Розгляд справи був відкладений на 28.10.2011р.

28.10.2011р. відповідач надав клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд задовольнив вищевказане клопотання відповідача, запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер сіс х 07289.

28.10.2011р. позивач надав заяву (вх.№33059) про долучення документів до матеріалів справи, які досліджені судом та долучаються до матеріалів справи.

28.10.2011р. відповідач надав супровідним листом (вих.№27/10 від 27.10.2011р.) копію Акту звірки для долучення до матеріалів справи, яки долучається судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.10.2011р., в порядку ст. 30 ГПК України, було викликано для надання пояснень головного бухгалтера підприємства позивача ОСОБА_3.

28.10.2011р. відповідач надав клопотання (вх.№33060), в якому посилаючись на те, що 12.09.2011р. назву відповідача змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрайонне підприємство сільського комунального господарства", просить внести зміни стосовно відповідача у даній справі.

Клопотання відповідача було задоволено судом.

В судовому засіданні 28.10.2011р. було оголошено перерву до 31.10.2011р.

31.10.2011р. позивач надав супровідним листом (вх.№21670) документи для долучення до матеріалів справи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судове засідання для надання пояснень з"явився головний бухгалтер підприємства позивача ОСОБА_3, який підтвердив наявність заборгованості.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Згідно товарно-транспортної накладної серія 01АА №001903 від 30.10.2009р. позивачем було відпущено відповідачу лісопродукції (ліс пиловник) у кількості 3262 мЗ на суму 4313,24 грн. Товар було видано ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності серія ЯПЖ № 462225 від 30.10.2009р., видану відповідачем на отримання товару від позивача.

Твердження відповідача, що в період з 01.10.2009р. громадянин ОСОБА_2 на підприємстві відповідача не працював не підтверджені відповідачем жодним доказом. Натомість, вказане спростовується матеріалами справи, а саме довіреність серії ЯПЖ № 462225 від 30.10.2009р. виконана у відповідності до вимог чинного законодавства, містить печатку підприємства відповідача.

Окрім того, платіжним дорученням №139 від 10.12.2009р., відповідачем на розрахунковий рахунок позивача перерахована сума 1450 грн. саме із призначенням платежу за накладною №001903 від 30.10.2009р.

До теперішнього часу заборгованість відповідача в сумі 2863,24грн. не сплачена.

Поставка товару відбулася не в межах виконання договору.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремі договори купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України є відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобовязань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач вартість отриманого товару та послуг наданих позивачем сплатив лише частково, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 34632,78рн.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обовязку відповідача щодо оплати товару встановлено не було то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію та отримані послуги у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Позивачем було надіслано вимогу про виконання зобов'язання 10.10.2010 року на адресу відповідача. Відповідач отримав зазначені вимоги 16.10.2010 року (а.с.13), проте сума заборгованості у розмірі 2863,24грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно вищеперелічиних накладних та виконання робіт, недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2863,24грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 197,57 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 71,44 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

В сумі 251,96грн. інфляційних витрат суд відмовляє, у зв"язку із невірним розрахунком, а саме позивачем невірно обраний індекс інфляції за листопад та грудень 2010 року (100,8 замість 100,3 та 109,1 замість 100,8, відповідно).

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 370,88 грн. пені, суд, визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов"язань з боку відповідача. Посилання ж позивача на ст. 231 Господарського кодексу України, як на підставу, стягнення неустойки, суд не приймає до уваги, оскільки зазначена норма встановлює лише розмір такої неустойки, який нараховується та стягується, відповідно до тлумачення ч. 5 зазначеної статті, лише у випадку встановлення сторонами угоди про неустойку.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню частково, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для надання юридичної допомоги позивач з адвокатом ОСОБА_4 уклав відповідний договір №25/11 від 01.07.2011 р.,згідно акту прийому передачі виконаних робіт - роботи виконані у повному обсязі за договором, оплата проведена платіжним дорученням №147 від 9.08.2011р. на суму 2000грн.

З відповідача на користь позивача слід стягнути: 85,08грн. державного мита, 1668,27грн. витрат на послуги адвоката та 196,86 грн.. витрат на ІТЗ судового процесу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 206, 208, 509, 526, 530, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання відповідача про здійснення фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів.

Задовольнити клопотання відповідача про зміну назви підприємства відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрайонне підприємство сільського комунального господарства".

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрайонне підприємство сільського комунального господарства" (63202, Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Харківська, 136 р/р260003012779 в ХОУ ВАТ Ощадбанк МФО 351823, код 01241668) на користь Нововодолазького районного комунального агролісомеліоративного підприємства "Водолагаагроліс" (63200, Харківська область, Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна,7 р/р26006052297066 в ХГРУ «Приватбанк» МФО 351533, код 32404354) суму основного боргу у розмірі 2863,24грн., інфляційні у розмірі 196,93грн., 3% річних у розмірі 71,31грн., 85,08грн. державного мита, 1668,27грн. витрат на послуги адвоката та 196,86 грн.. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 02 листопада 2011 року.