Рішення № 19901561, 24.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7218/11

вх. № 7218/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 15.08.2011 року;

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів", м. Харків, 83644,67 грн. основного боргу, 10644,82 грн. інфляційних витрат, 3141,83 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 25 ПОВ від 01.02.10 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 серпня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 вересня 2011 року.

16 вересня 2011 року відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для уточнення заборгованості та укладення мирової угоди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011 року було відкладено розгляд справи на 13 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні 13 жовтня 2011 року було оголошено перерву до 24 жовтня 2011 року.

Представник позивача у судове засідання 24.10.11 р. не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

01 лютого 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Харківміськгаз", м. Харків, (позивач) та Державним підприємством "Державний науковий центр лікарських засобів", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 25 ПОВ (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач зобов"язався надати послуги з постачання природного газу відповідачу, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Пунктами 6.1 та 6.6 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом перерахування 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, не пізніше 5-ти днів з дати підписання цього договору. Остаточний розрахунок за поставлений природний газ відповідач зобов"язаний здійснити не пізніше 10 числа наступного за звітним. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє в частині зобов"язань по постачанню газу до 28.02.2010 р., а в частині проведення розрахунків і відповідальності сторін за несплату або несвоєчасну сплату постачання газу до повного завершення розрахунків.

01 квітня 2010 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору, пунктом 2 якої викладено п. 10.1 договору в наступній редакції: "Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє в частині зобов"язань по постачанню газу до 30.04.2010 р., а в частині проведення розрахунків і відповідальності сторін за несплату або несвоєчасну сплату постачання газу до повного завершення розрахунків".

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з постачання газу на загальну суму 83644,67 грн., що підтверджується актом № 25пов від 28.02.10 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

У вказаному акті зазначений договір № 25пов від 01.02.10 р., що свідчить про те, що послуги надавались саме на виконання цього договору.

Як було вищезазначено, сторони узгодили остаточний строк оплати - не пізніше 10 числа наступного за звітним.

Проте відповідач послуги отримав, але за них не розрахувався.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати послуг, у відповідача виникла заборгованість у сумі 83644,67 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 83644,67 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В розумінні ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 10644,82 грн. та 3% річних у сумі 3141,83 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів" (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 33, р/р № 26002001329111 у АТ "ОТП Банк", код 00482329) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р № 26005301021364 у ВАТ ВТБ Банк м. Києва, МФО 321767, код 03359552) 83644,67 грн. основного боргу, 10644,82 грн. інфляційних витрат, 3141,83 грн. 3% річних, 974,31 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 28 жовтня 2011 року.