Рішення № 19901554, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5911/11

вх. № 5911/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. за довіреністю № б/н від 08.12.2010 р.

відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю № 01/09/11 від 01.09.2011 р.

3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Надія", м. Харків; 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Комета-14", м. Київ

до ЗАТ "Оптима Плюс", м. Харків

про стягнення 225432,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Оптима Плюс" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь боргу в сумі 225432,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Комета-14» уклало з ТОВ «Надія» договір № 11/11-1 від 11.11.2010 р. про відступлення права вимоги. Відповідно до пункту 1.1. цього договору, ТОВ «Комета-14» передало право грошової вимоги за договором № 21/01 від 21.01.2010 р., який було укладено між ТОВ «Комета-14» та ЗАТ «Оптима плюс», а ТОВ «Надія» прийняло на себе це право вимоги та стало новим кредитором боржника за основним договором.

Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів про надання відповідачу вимоги про оплату товару, що був поставлений за договором, у зв'язку з чим відповідачем не були порушені права позивача.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 03.10.2011 р. за вх. № Д 1764, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник 3-ї особи в призначене судове засідання не з'явився.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 30.09.2011 р. за вх. № 18777, надав заяву про залучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо ТОВ "Комета-14", який господарським судом залучається до матеріалів справи.

Дослідивши вказаний витяг, судом було встановлено, що ТОВ "Комета-14" припинено та відсутні відомості щодо правонаступників ТОВ "Комета-14". За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що ТОВ "Комета-14" не можуть бути надані до суду не які докази по справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

21.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комета-14" та Закритим акціонерним товариством «Оптима плюс», був укладений договір поставки № 21/01, відповідно до якого ТОВ «Комета-14» (постачальник), зобов'язалося передати у власність ЗАТ «Оптима плюс» (замовник), товари згідно зі специфікацією, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити товар за ціною та номенклатурою, встановленою в специфікації.

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 21/01 від 21.01.2010 р. постачанню підлягати мати кремнеземні (АТМ 10К20) в кількості 180 метрів кубічних та мати базальтові (БЗМ-1000x500x50) в кількості 120 метрів кубічних.

На підставі договору поставки № 21/01 від 21.01.2010 р., відповідно до видаткової накладної № РН-12 від 01.02.2010 р., мати базальтові (БЗМ-1000x500x50) були поставлені у кількості 55 метрів кубічних на суму 76824,00 грн., та на підставі довіреності серії ЯЛФ № 462428, виданої ЗАТ «Оптима плюс» ОСОБА_3, отримані Закритим акціонерним товариством «Оптима плюс».

Відповідно до видаткової накладної № РН-19 від 25.02.2010 р., мати кремнеземні (АТМ 10К20) були поставлені у кількості 20 метрів кубічних на суму 265608,00 грн., та на підставі довіреності серії ЯЛФ № 462429, виданої ЗАТ «Оптима плюс» ОСОБА_3, отримані Закритим акціонерним товариством «Оптима плюс».

ЗАТ «Оптима плюс» двічі здійснювала часткову оплату на рахунок ТОВ «Комета-14» за договором № 21/01 від 21.01.2010 на суму 75000,00 грн. (банківська виписка за 03.03.2010 р.) та 42000,00 грн. (банківська виписка за 12.10.2010 р.), всього на суму 117000,00 грн.

11.11.2010 р. ТОВ «Комета-14» уклало з ТОВ «Надія» договір № 11/11-1 про відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1.1. цього договору, ТОВ «Комета-14» передало право грошової вимоги за договором поставки № 21/01 від 21.01.2010 р. (основний договір), який було укладено між ТОВ «Комета-14» та ЗАТ «Оптима плюс», а ТОВ «Надія» прийняло на себе це право вимоги та стало новим кредитором боржника за основним договором.

На підставі пункту 1.2. договору від 11.11.2010 р., ТОВ «Надія» одержало вправо вимагати від боржника належного виконання зобов'язань, передбачених основним договором: сплати боргу за поставку товарів згідно видаткових накладних № РН-12 від 01.02.2010 р. та № РН-19 від 25.02.2010 р. та сплати пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати товару.

Оскільки станом на квітень 2011 року ЗАТ «Оптима плюс» не виконало свій обов'язок повністю та не оплатило повну вартість поставленого товару навіть первісному кредитору, то у травні 2011 року ТОВ «Надія» вимогою від 28 квітня 2011 року повідомила відповідача про зміну кредитора у договорові поставки від 21 січня 2010 року № 21/01, та на підставі статті 530 Цивільного кодексу України, вимагало в семиденний строк здійснити на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» оплату поставлених товарів за договором поставки від 21 січня 2010 року № 21/01 за отримані відповідно до видаткової накладної № РН-12 від 01.02.2010 р. мати базальтові (БЗМ-1000x500x50) у кількості 55 метрів кубічних та отримані відповідно до видаткової накладної № РН-19 від 25.02.2010 р., мати кремнеземні (АТМ 10К20) у кількості 20 метрів кубічних, всього в сумі 225432,00 грн., за наступними банківськими реквізитами: Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», код ЄДРПОУ 21254331, п/р 26001201999800 в АТ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 351005.

Вимога про сплату боргу була направлена за юридичною адресою відповідача: 61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, кв. 34, але повернута через збіг терміну зберігання.

Отже, за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що з вини відповідача вимога про сплату боргу не була отримана ним, а у позивача виникло право вимоги з відповідача на свою користь боргу в сумі 225432,00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене та враховуючи умови договорів господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 2254,32 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 512, 525, 526, 530, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Оптима Плюс" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, кв. 34, код ЄДРПОУ 33120717, п/р № 260013016596 в АТ "Банк "Золоті Ворота", МФО 351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (61157, м. Харків, вул. Пилипівська, 48, кв. 1, код ЄДРПОУ 21254331, п/р 26001201999800 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005) борг в сумі 225432,00 грн., 2254,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 10.10.2011 р.