Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року справа № 5020-1476/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1476/2011
за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі відділення «Севастопольська регіональна дирекція»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсей»
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 943114,65 доларів США,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, головний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №501/11.5.2 від 30.07.2010;
відповідача - не зявився;
Суть спору:
16.09.2011 Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»в особі відділення «Севастопольська регіональна дирекція»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсей»про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 943114,65 доларів США, що еквівалентно 7518792,92 грн, у тому числі основного боргу (неповернута сума кредиту) 599000 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01.01.2009 по 12.09.2011 - 290699,28 доларів США, пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 13.03.2011 по 12.09.2011 - 14906,83 доларів США, пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 13.03.2011 по 12.09.2011 20617,03 доларів США, 3% річних за період з 21.07.2009 по 12.09.2011, нараховані за порушення строку повернення кредиту 7070,31 доларів США, 3% річних за період з 04.02.2009 по 12.09.2011, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом 10821,20 доларів США.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.09.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.09.2011 відмовлено Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк»в особі відділення «Севастопольська регіональна дирекція» у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про причина неявки суд не повідомив.
Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача,
в с т а н о в и в:
20.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»(Кредитор, далі - позивач) та громадянином України ОСОБА_2 (Позичальник) був укладений кредитний договір №20.133/088-КИ (невідновлювальна кредитна лінія) (далі Договір), за умовами якого позивач зобовязався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на придбання обєкту нерухомого майна строком до 19.08.2015 (включно) зі сплатою 16% річних за користування кредитом, а позичальник зобовязався належним чином використати та повернути кредитору суму кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі згідно умов Договору та виконати всі інші зобовязання в порядку та строки, визначені цим Договором (арк.с.10-15). Строк дії Договору встановлений з дати його укладення і до повного погашення заборгованості за Договором (пункт 10.4 Договору).
Позивач зобовязався надати позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, погашення, плати за користування та цільового характеру використання. Кредит надається шляхом безготівкового перерахування траншів у валюті кредиту на поточний рахунок позичальника. Видача позичальнику кожного траншу кредиту здійснюється на підставі письмової заяви позичальника (пункти 2.1, 2.3, 2.4 Договору).
Погашення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами з наступного місяця від дати вибору останнього траншу кредиту. Проценти нараховуються щомісячно на залишок фактичної заборгованості за сумою основного боргу за кредитом. Сплата процентів та погашення кредиту здійснюється в порядку та строки згідно графіку. У разі зміни графіку з будь-яких підстав, новий графік починає діяти, попередній графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового графіку. Підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладення змін до Договору та договорів, що забезпечує виконання зобовязань позичальника за Договором. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується умовна кількість календарних днів у році, при цьому розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за формулою: S(%) = (L*r)/ 100/360, де S(%) сума процентів за один день користування кредитом, L сума заборгованості за кредитом, r розмір процентної ставки, встановленої Договором, 360 розрахункова кількість календарних днів у році. При розрахунку процентів день надання першого траншу кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем (пункти 3.1, 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 1.9 Договору з метою забезпечення виконання зобовязань позичальника за Договором між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горсей»(Поручитель, далі відповідач) 20.08.2008 був укладений договір поруки №20.133/08-ДП01 (далі Договір поруки) (арк.с.25-26), згідно з яким відповідач зобовязався перед позивачем відповідати за борговим зобовязанням позичальника, які виникають з умов Договору, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договором.
На виконання умов Договору позивач за заявою позичальника про видачу готівки від 20.08.2008 перерахував на поточний рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 599000 доларів США, (еквівалент 2901316,40 грн), що підтверджується випискою банку з особового рахунку відповідача за 20.08.2008 (арк.с. 28-29).
Проте, як стверджує позивач, позичальник прийняті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконує, на сьогодні перед позивачем існує заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач має право на дострокове повернення суми кредиту, що залишилась, та сплати процентів.
20.07.2011 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про дострокове погашення кредиту (вих. №338) та сплати заборгованості за Договором (арк.с.39-40).
Відповідач вимоги позивача не виконав, суму кредиту та процентів не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за кредитом і процентах, пені, 3% річних.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналогічну умову містить і спірний Договір /розділ 1 Договору/.
Пунктом 3 статті 346 Господарського кодексу України передбачено, що кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
На виконання умов Договору, 22.01.2009 між сторонами був підписаний графік погашення невідновлювальної кредитної лінії (арк.с.21-24).
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позичальником порушені строки внесення зазначених платежів.
Як вже зазначалось вище, виконання зобовязань за Договором забезпечено Договором поруки, укладеного з відповідачем.
Відповідно до вимог статей 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Пунктом 1.2 Договору поруки передбачено, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед позивачем відповідає по борговим зобовязанням позичальника, які виникають з умов Договору.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.
Аналогічні положення вставлені пунктами 4.5, 6.19, 8.1 Договору.
У відповідності з пунктом 8.2 Договору у разі порушення позичальником своїх зобовязань за цим договором, кредитор має право без отримання додаткової письмової згоди позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки, та/або одержати відшкодування з майна позичальника, та/або звернутися до Поручителя відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобовязання позичальника за Договором.
В порушення умов Договору позичальник грошові кошти, отримані ним у кредит не повернув, строків сплати процентів за користування кредитними коштами не дотримувався, у звязку з чим, за розрахунком позивача, сума заборгованості по кредиту складає 599000 доларів США (прострочена заборгованість за період з 21.07.2009 по 12.09.2011 - 210470 доларів США, строкова заборгованість за кредитом 388530 доларів США), заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01.01.2009 по 12.09.2011 - 290699,28 доларів США (прострочена заборгованість за період з 25.12.2008 по 24.08.2011 288602,78 доларів США, строкова заборгованість з 25.08.2011 по 12.09.2011 2096,50 доларів США). Перевіривши представлений позивачем розрахунок, суд вважає його вірним та таким, що підлягає стягненню (арк.с.30-31).
Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 13.03.2011 по 12.09.2011 - 14906,83 доларів США та за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 13.03.2011 по 12.09.2011 20617,03 доларів США.
В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 9.1 Договору у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування більше трьох банківських днів позичальник зобовязаний сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше трьох банківських днів пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованості становить чотири і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобовязань.
Перевіривши розрахунок пені, складений позивачем (арк.с.32-33), суд визнає його вірним та таким, що відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені за порушення строків повернення кредиту - 14906,83 доларів США та за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом - 20617,03 доларів США також підлягають задоволенню.
Поряд з основною заборгованістю позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.07.2009 по 12.09.2011, нарахованих за порушення строку повернення кредиту 7070,31 доларів США, 3% річних за період з 04.02.2009 по 12.09.2011, нарахованих за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом 10821,20 доларів США.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (арк.с.34-35), суд дійшов висновку, що він є вірним, а тому позовні вимоги в цей частині також підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України суму недоплаченого позивачем державного мита в розмірі 499,98 грн оскільки максимальний розмір державного мита із заяв майнового характеру станом на день подачі позову до суду складав 25500 грн, позивачем же сплачено 25000,02 грн при цьому ціна позову складає 7518792,92 грн.
Керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсей» (вулиця Соловйова, 10, місто Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 23011182) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, місто Київ, 01004, ідентифікаційний код 14359319) заборгованість за кредитним договором №20.133/088-КИ від 20.08.2008 (невідновлювальна кредитна лінія) в сумі 943114,65 доларів США, що еквівалентно 7518792,92 грн, у тому числі основної борг (неповернута сума кредиту) 599000 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01.01.2009 по 12.09.2011 - 290699,28 доларів СШВ грн, пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 13.03.2011 по 12.09.2011 - 14906,83 доларів США, пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 13.03.2011 по 12.09.2011 20617,03 доларів США, 3% річних за період з 21.07.2009 по 12.09.2011, нарахованих за порушення строку повернення кредиту 7070,31 доларів США, 3% річних за період з 04.02.2009 по 12.09.2011, нарахованих за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом 10821,20 доларів США, а також 3135,86 доларів США державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, місто Київ, 01004, ідентифікаційний код 14359319) в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі 499,98 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя І.А. Харченко
Судове рішення № 19900548, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 03.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1476/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: