Рішення № 19899593, 22.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5016/3769/2011(3/208)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«ТЕХПОЛИМЕРСТРОЙ»

54001, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 46, кв. 2

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЕВРОКОМФОРТ»

54001, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 17

про стягнення заборгованості в сумі 388320,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки товару № 15-01/2011 від 01.06.11 р. в сумі 388320,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 15-01/2011 від 01.06.11 р., специфікації від 01.06.11 р., видаткової накладної № 16-1.12 від 15.06.11 р., акту звірки взаєморозрахунків станом на 20.09.11 р., претензії № 115 від 21.09.11 р., норм ст.ст. 525, 526, 530, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 179, 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач взагалі не оплатив отриманий товар чим порушив права та майнові інтереси позивача.

22.11.11 р. позивач через канцелярію суду надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки товару № 15-01/2011 від 01.06.11 р. в сумі 383320,00 грн., оскільки останнім сплачено частково заборгованість в розмірі 5000,00 грн., про що свідчить прибутковий касовий ордер.

Відповідач свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали.

Але, 21.11.11 р. відповідач скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому визнає вимоги позивача в сумі 383320,00 грн. та просить суд розглянути зазначену справу без участі представника товариства.

22.11.2011 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

01 червня 2011 року між сторонами був укладений договір № 15-01/2011 згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити товар зазначений в специфікації, а відповідач, як покупець, зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити такий товар.

Відповідно до розділу 3 договору покупець зобовязався оплатити продукцію протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару. Кожна партія товару сплачується окремо. При наявності заборгованості за поставлений товар кошти, які надходять, зараховуються в рахунок оплати за поставлену раніше, але не оплачену партію товару (заборгованість погашається у календарній послідовності надходження коштів), якщо інше не передбачено додатковою угодою. Форма розрахунків безготівковий розрахунок грошовими коштами по реквізитам вказаним постачальником. Оплата є такою, що відбулася з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок постачальника в повному обсязі.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору згідно видаткової накладної № 16-1.12 від 15.06.11 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 388320,00 грн.:

За умовами договору відповідач повинен був сплатити позивачу отриманий товар за вищенаведеною накладною - 25 червня 2011 р.

Як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, відповідач оплату за отриманий товар у встановлений договором термін не здійснив.

За приписами ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не зазначив суду обставин, які спростовують вимоги позивача, а навпаки погодився з сумою боргу.

Акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.09.11 рік складений та узгоджений обома сторонами, підтверджує розмір заявлених позивачем грошових коштів до стягнення.

Виходячи з наведеного, борг відповідача перед позивачем по спірним відносинам на час звернення до суду дійсно складав в розмірі 388320,00 грн.

Але, беручи до уваги заяву позивача про зменшення позовних вимог та виходячи з прибуткового касового ордеру № 15 від 01.11.11 р., заборгованість відповідача перед позивачем на день прийняття рішення по даній справі складає 383320,00 грн.

Про вищенаведений факт також свідчить узгоджений акт звірки між сторонами станом на 07.11.2011 року про наявність боргу відповідача перед позивачем по договору № 15-01/2011 в розмірі 383 320 грн.

Частиною 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач письмово звертався до відповідача з вимогами розрахуватися за отриманий товар (претензія № 115 від 21.09.11 р.). Але, відповідач не відреагував на вищевказану претензію, заборгованість не погасив.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже задоволення їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОКОМФОРТ» (54001, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 17, код ЄДРПОУ 33854548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПОЛИМЕРСТРОЙ»(54001, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 46, кв. 2, код ЄДРПОУ 37104924) заборгованість в розмірі 383320,00 грн., 3833,20 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 28.11.2011 року.