Рішення № 19899544, 22.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5016/3523/2011(12/188)

За позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» (юридична адреса: 54051, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. І.Франка,13А, поштова адреса: 54034, м.Миколаїв, пр.Миру, 34, 6 поверх).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевченко Південь Агро»

(57263, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Шевченкове, вул.Шевченка, 40),

про: стягнення 35023 грн. 12 коп.

Суддя Семенов А.К.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.09.2011 р.;

Від відповідача: не присутній.

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Роднічок»(надалі- ПП «Агрофірма Роднічок») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевченко-Південь-Агро»(надалі ТОВ «Шевченко-Південь-Агро») про стягнення заборгованості в сумі 35023, 12 грн., з яких 33499,08 грн. основний борг, 616,36 грн. пеня, 654,37 грн. проценти, нараховані за користування чужими грошовими коштами, 253, 31 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобовязань по договору суборенди землі від 05.01.2011 р. в частині оплати орендних платежів.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення (а.с. 27) в судове засідання свого повноважного представника не направив, правом, передбаченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.11.2011 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

встановив:

5 січня 2011 року між ПП «Агрофірма «Роднічок»(орендар) та ТОВ «Шевченко-Південь-Агро»(суборендар) укладено договір суборенди землі (надалі- договір), відповідно до умов якого відповідачу в строкове платне користування передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільгоспвиробництва, які знаходяться в адміністративних межах Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, загальною площею 43, 47 га.

Позивач свої зобовязання за договором виконав, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки від 5 січня 2011 року.

Згідно до п. 9 договору розмір річної орендної плати за земельну ділянку визначений та погоджений сторонами у сумі 33499, 08 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 5583,18 грн.

Згідно п. 10 договору орендна плата вноситься суборендарем раз на рік до 01.07.2011 р.

02.07.2011 р. представником відповідача надана розписка про зобовязання сплатити заборгованість в сумі 33499, 08 грн. в строк до 08.07.2011 р. У зазначений строк заборгованість в сумі 33499, 08 грн. залишилась не сплаченою.

05.08.2011 р. орендар направив на адресу відповідача лист №РД/Ис-382 з вимогою сплатити орендну плату до 15.08.2011 р., але ТОВ «Шевченко-Південь-Агро»залишило вказаний лист без відповіді та задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи, що відповідачем не виконаний обовязок щодо сплати орендної плати в сумі 33499, 08 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 5583,18 грн., то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно п.14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Таким чином, пеня в сумі 616,36 грн., нарахована за період з 08.07.2011 р. по 30.09.2011 р. підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню, але роз-рахунок їх суми зроблений позивачем неправильно. Стягненню підлягають 3% річних в сумі 231 грн. 28 коп. за період з 08.07.2011 р. по 30.09.2011 р.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 654,37 грн., то суд прийшов наступного.

У статті 536 Цивільного кодексу України зазначено: «За користування чужими грошо-вими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено догово-ром між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства».

Договором суборенди розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений.

Стаття 1048 Цивільного Кодексу України регулює правовідносини позики, які виника-ють з договору позики. Підставою ж даного позову є невиконання зобовязань за договором суборенди землі в частині оплати за користування земельною ділянкою.

Отже, положення статті 1048 Цивільного Кодексу України у будь-якому випадку не по-ширюють свою дію на спірні правовідносини між сторонами по даній справі, тому підстав для нарахування позивачем відсотків за користування грошовими коштами не має.

За таких обставин, в частині позову щодо стягнення 654 грн. 37 коп. процентів за корис-тування чужими грошовими коштами слід відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевченко Південь Агро»

(57263, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Шевченкове, вул. Шевченка, 40, ідентифікаційний код 33578649) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок»(54051, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. І.Франка,13А ідентифікаційний код 19292651) основну заборгованість в сумі 33499 (тридцять три тисячі чотириста девяносто девять) грн. 08 коп., пеню в сумі 616 (шістсот шістнадцять) грн. 36 коп., 3% річних в сумі 231 (двісті тридцять одна) грн. 28 коп., держмито в сумі 343 (триста сорок три) грн. 51 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 25.11.2011 р.

Суддя А.К.Семенов