Рішення № 19897179, 30.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11 Справа№ 5015/6477/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівського комунального підприємства „Транспортна фірма „Львівспецкомунтранс”, м.Львів

до відповідача Приватного підприємства „Єврогурт”, м.Львів

про стягнення 4680,48 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність б/н від 28.11.2011р.).

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Львівським комунальним підприємством „Транспортна фірма „Львівспецкомунтранс” до Приватного підприємства „Єврогурт” про стягнення 4680,48 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.11.2011р. Ухвалою суду від 16.11.2011р. розгляд справи відкладено на 30.11.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2011р. подав письмове пояснення вх. №28316/11 від 30.11.2011р. по справі, позовні вимоги підтримав повністю просив суд позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду від 03.11.2011р. та 16.11.2011р. не виконав, причи неявки не повідомив.

Станом на 30.11.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

01.01.2011р. між Львівським комунальним підприємством „Транспортна фірма „Львівспецкомунтранс” (виконавець) та Приватним підприємством „Єврогурт” (споживач), було укладено договір №30020 про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів (далі по тексту договір), відповідно до умов якого виконавець зобовязувався згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач (замовник) зобовязувався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (надалі послуги).

Згідно п.9. та п.10. договору, обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування, або на підставі фактично наданих послуг згідно графіку вивозу та дислокації контейнерів (додаток №2). Розрахунок обсягу і вартості послуг, в разі застосування норм, затверджених органом місцевого самоврядування здійснюється з додатком №1 до правил надання послуг з вивезення побутових відходів.

Згідно п.11. та п.12. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.

За умовами п.14. договору, у разі потреби виконавець у триденний термін здійснює перерахунок вартості фактично наданих послуг та повідомляє споживачеві про його результати.

Згідно п.18. ч.1 договору, споживач зобовязувався оплачувати у встановлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Відповідно до п.1 ч.20 договору, виконавець зобовязувався надавати послуги відповідно до вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил, правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених КМ України, та цього договору.

Згідно п.24. договору у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач (замовник) викликає представника виконавця для складення акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних і якісних показників тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору №30020 від 01.01.2011р. виконав повністю, між сторонами підписано акти виконаних робіт за період 31.05.2011р. по 31.08.2011р., проте відповідач оплату за надані послуги із збирання та вивозу твердих побутових відходів у строки визначені сторонами в п.12 договору, повністю не провів, відтак утворився борг в сумі 4680,48 грн. за період з 31.05.2011р по 31.08.2011р.

Зауваження щодо обсягу та якості наданих позивачем послуг від відповідача в порядку п.24 договору не надходили.

22.09.2011р. Львівське комунальне підприємство „Транспортна фірма „Львівспецкомунтранс” звернулось до Приватного підприємства „Єврогурт” з листом-вимогою про оплату боргу в сумі 4680,48 грн. за надані послуги з вивезення твердих відходів.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого борг відповідача за період з 31.05.2011р. по 31.08.2011р. становить 4680,48 грн.

Відтак, позивач просить стягнути основний борг відповідача надані послуги із збирання та вивозу твердих побутових відходів в сумі 4 680,48 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору №30020 від 01.01.2011р. підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних робіт за період з 31.05.2011р. по 31.08.2011р., а саме: №539 від 31.05.2011р. на суму 2925,54 грн.; № 540 від 06.06.2011р. на суму 584,98 грн.; №1007 від 31.07.2011р. на суму 584,98 грн. та № 1060 від 31.08.2011р. на суму 584,98 грн.

Зауваження щодо обсягу та якості наданих позивачем послуг від відповідача в порядку п.24 договору не надходили, для складання акту претензії представник позивача відповідачем не викликався, тому послуги вважаються прийнятими.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.11. та п.12. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.

Відповідач не оплатив отримані послуги у строки вказані в договорі, відтак основний борг відповідача перед позивачем за надані послуги із збирання та вивозу твердих побутових відходів за період з 31.05.2011р. по 31.08.2011р. складає 4 680,48грн.

Ця ж сума боргу за вищевказаний період відображена в підписаному між сторонами акті звірки взаєморозрахунків.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення боргу суду не представив, проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу по договору №30020 від 01.0.2011р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів в сумі 4 680,48 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №486 від 21.10.2011р. 102,00 грн. держмита і №485 від 21.10.2011р. 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 901 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Єврогурт” (79040, м.Львів, Залізничний район, вул.Каховська, 34; код ЄДРПОУ 36462446) на користь Львівського комунального підприємства „Транспортна фірма „Львівспецкомунтранс” (79019; м.Львів, Шевченківський район, вул.Жовківська, 18; код ЄДРПОУ 03348465) 4 680,48 грн. основного боргу, 102,00 грн. держмита, 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.