Рішення № 19896346, 30.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11 Справа№ 5015/3842/11

За позовом: публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (надалі Компанія), м. Київ

до відповідача:Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" (надалі Підприємство), м. Львів,

про: стягнення 5997,01 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність від 28.11.2011 р.,

відповідача:ОСОБА_2 довіреність №11 від 03.10.2011 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Львівського комунального товариства "Львівелектротранс" стягнення 5997,01 грн. Ухвалою від 12.07.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.07.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач на виконання умов договору добровільного страхування автотранспорту здійснив страхове відшкодування на користь застрахованої особи ОСОБА_3. Оскільки винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, перебував при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди у трудових відносинах з Підприємством та був при виконанні трудових обовязків, то це дає правові підстави для вимоги про стягнення у порядку регресу з Підприємства сплаченого страхового відшкодування в сумі 5997,01 грн.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що повністю заперечує проти позовної заяви у звязку з відсутністю висновку експерта.

З метою визначення дійсної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу суд ухвалою від 07.09.2011 року призначив судову автотоварознавчу експертизу та зупинив провадження у справі. Оскільки відповідач оспорював вірність визначення розміру страхового відшкодування, витрати на проведення експертизи покладено на нього. Проте судової експертизи проведено не було з огляду на відсутність оплати її вартості, а тому матеріали було повернуто до суду.

В судове засідання 30.11.2011 року представник відповідача зявився, підтримав заперечення, подані у попередніх судових засіданнях.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

ОСОБА_3 є власником автомобіля Пежо-407, д.н.з. НОМЕР_1 (надалі Автомобіль), про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. ОСОБА_3 уклав з відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (правонаступником є публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна") договір №3110/215/001026 добровільного страхування наземного транспорту від 02.10.2009 р., за яким він застрахував Автомобіль на умовах повного КАСКО.

ОСОБА_4 був прийнятий на роботу в Підприємство відповідно до витягу з наказу від 30.12.2008 року №85-к на посаду водія пасажирського тролейбуса ІІ класу.

Постановою Франківського районного суду міста Львова у справі №3-835/10 від 11.03.2010 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП та оштрафовано на 340,00 грн. за те, що він 28.01.2010 року, керуючи тролейбусом №008, перед початком руху, перестроюванням, будь-якою зміною напряму руху, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Пежо-407, д.н.з. НОМЕР_1, чим порушив пункти 10.1, 13.1 ПДР України.

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з Підприємством, про що свідчить копія трудової книжки, а також при виконанні трудових обовязків, про що свідчить шляховий лист водія №841171.

ОСОБА_3 звернувся до відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" із заявою від 29.01.2010 р. про виплату страхового відшкодування. Позивачем складено страховий акт №8126а/К від 22.03.2010 року, відповідно до якого сплаті підлягають 5997,01 грн.

ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" перерахувала страхове відшкодування в сумі 5997,01 грн. на рахунок вигодонабувача, про що свідчить платіжне доручення №5300 від 25.03.2010 року.

Позивачем надіслано відповідачу претензії №2281Р від 22.08.2010 року та №9Н2379Р від 22.09.2010 року, якими вимагає відшкодувати виплачене страхове відшкодування у розмірі 5997,01 грн. Відповідач листом від 01.09.2010 року №30/964 відмовився задовольняти претензію з огляду на відсутність висновку експерта.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди є повний склад цивільного правопорушення: протиправність, вина, шкода, причинний звязок.

Постановою Франківського районного суду міста Львова №3-835/10 від 11.03.2010року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень в дохід держави. Таким чином, установлено такі елементи складу цивільного правопорушення, як протиправність його дій та вина.

Внаслідок зіткнення з Автомобілем, останньому завдано шкоди, яка полягає у його пошкодженні, витратах, необхідних для його відновлення. У звязку з цим суд дійшов висновку про наявність шкоди та причинного звязку між діями правопорушника та завданою шкодою.

Таким чином, судом установлено повний склад цивільного правопорушення у діях ОСОБА_4, що завдало майнової шкоди майну (Автомобілю) ОСОБА_3.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Як установлено судом, на виконання умов укладеного договору Компанія виплатила страхове відшкодування.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення передбачено і статтею 27 Закону України "Про страхування". Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував свої трудові функції, у відповідача виник обовязок з відшкодування майнової шкоди, завданої майну ОСОБА_3.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин суд визнає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 5997,01 грн.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, які зводяться до відсутності висновку експерта, оскільки судом вчинено дії для визначення дійсної вартості відновлювального ремонту, проте відповідач не скористався своїм правом, не оплатив вартості судової експертизи, а тому і не спростовував належними доказами невірність визначення суми страхового відшкодування. Крім того, в таких випадках відсутність висновку експерта не є визначальною умовою, за якої здійснюється страхова виплата.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведені обставини, керуючись статтями 979, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, статтями 9, 27 Закону України "Про страхування", статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" (адреса: вулиця Сахарова, будинок 2, Франківський район місто Львів, 79012; ідентифікаційний код 03328406) на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (адреса: вулиця Богдана Хмельницького, будинок 48а, місто Київ, 01030; ідентифікаційний код 20113829) 5997,01 грн. завданої шкоди у порядку регресу, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.