Рішення № 19895987, 28.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа№ 5015/6400/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос", м. Рівне,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Галич-Агро", с. Переволочна,

про: стягнення 33166,27 грн.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність №8 від 24.11.2011 р.,

відповідача:не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галич-Агро" про стягнення 33166,27 грн. Ухвалою від 31.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу № 11-БР від 10.10.2007р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 16782,25 грн. Крім того, відповідачу нараховано 11285,58 грн. 20% річних, 5098,44 грн. інфляційних втрат.

В судове засідання 28.11.2011 р. представник позивача зявився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 28.11.2011 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення №06593986 від 10.11.2011 р., причин не прибуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 31.10.2011 р. не виконав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір купівлі продажу №11-БР від 10.10.2007р., на умовах товарного кредиту (надалі Договір). За умовами цього Договору продавець (позивач у справі) зобовязується передати покупцю у власність товар (мінеральні добрива), а покупець зобовязується прийняти та оплатити названий товар. Постачання товару здійснюється на умовах: EZW (само вивіз зі складу с. Городок), згідно Правил Інкотермс 2000 р.

Асортимент, ціна та кількість товару вказані в п. 1.1. Договору.

Згідно п. 2.1. Договору продавець передає товар на умовах цього Договору в термін до 20.10.2007 р.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 129782,25 грн., про що свідчать видаткові накладні №УГ-0002059 від 19.10.2007 р., №УГ-0002037 від 15.10.2007 р., №УГ-0002038 від 15.10.2007 р.

Відповідач прийняв товар, про що свідчить підпис його представника на видаткових накладних завірених печаткою відповідача та довіреності на отримання товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку до 01.11.2007 р.

24.10.2008 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію №5/Пр від 21.10.2008 р. на суму 47424,00 грн.

04.02.2009 р. відповідачем надано позивачу гарантійний лист вих. №18 від 04.02.2009 р., згідно якого він зобовязується в термін до 15.02.2009 р. погасити заборгованість в сумі 44282,25 грн.

Крім того, згідно підписаного сторонами Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р. заборгованість позивача перед позивачем, станом на 01.01.2009 р. становить 44282,25 грн.

Гарантійним лист вих. №04 від 09.02.2010 р. відповідач зобовязався в термін до 01.10.2010 р. погасити заборгованість в сумі 1682,28 грн.

Відповідачем проведено лише часткову оплату отриманого товару на загальну суму 113000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (з 08.11.2007 р. до 25.03.2009 р.).

17.02.2011 р. позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості №91 від 17.02.2011 р. в сумі 1682,28 грн.

13.09.2011 р. позивачем направлено відповідачу лист-нагадування №603 від 13.09.2011 р. з проханням до 30.09.2011 р. погасити заборгованість в сумі 1682,28 грн. Крім того, в листі-нагадуванні №603 від 13.09.2011 р. відповідачу запропоновано погодити графік погашення заборгованості.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 1682,28 грн., не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1. Договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку до 01.11.2007 р.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач товар отримав на суму 129782,52 грн., про що свідчать підписи представника відповідача на видаткових накладних, проте не здійснив оплати в повному розмірі.

Гарантійним лист вих. №04 від 09.02.2010 р. відповідач зобовязався в термін до 01.10.2010 р. погасити заборгованість в сумі 16782,28 грн., проте взяті на себе зобовязання не виконав, доказів оплати товару в повному розмірі суду не представив.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 16782,25 грн. заборгованості, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 6.2. Договору покупець несе відповідальність за своєчасність оплати товару. В разі порушення терміну проведення розрахунків, визначених п. 3.1. Договору, покупцю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день та 20% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 11285,58 грн. 20% річних та 5098,44 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 530, 625, 691, 692 ЦК України, ст. ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галич-Агро" (адреса: с. Переволочна, Буський район, Львівська область; 80526; ідентифікаційний код 34107388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" (адреса: вул. Соборна, 370В, м. Рівне, 33024, ідентифікаційний код 30946915) 16782,25 грн. заборгованості, 11285,58 грн. 20% річних та 5098,44 грн. інфляційних втрат, 331,67 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.