Рішення № 19894492, 15.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа№ 5015/1688/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Polska», Республіка Польща

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітан-Транс», м.Червоноград

до відповідача 2: АТЗТ «Супремум», м. Київ

про: стягнення майнової шкоди в розмірі 388080грн. 42коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача 1: Іванчина О.І.

від відповідача 2: не зявився

Представнику відповідача-1 , розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “XDISC Polska” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітан-Транс” про стягнення майнової шкоди в розмірі 388080грн. 42коп. та 15876грн. 31коп. витрат сплачених за послуги адвоката.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 23.06.2008р. транспортним засобом відповідача (вантажівка з причепом д.н.з. НОМЕР_1/НОМЕР_2) без жодних договорів на перевезення товару, було забрано зі складу FHU Berni у Республіці Польща товар - чотири палети (вагою 750кг, 700кг, 650 кг, 750кг) з DVDR-дисками загальною вартістю 49062 доларів США. Тобто, на думку позивача, ТзОВ “Вітан-Транс” отримав вказане майно без достатньої правової підстави

Ухвалою суду від 31.03.2011р. за даним позовом судом порушено провадження у справі за даним позовом та призначено її розгляд на 11.04.2011р. В судовому засіданні 11.04.2011р. судом оголошувалась перерва до 14.04.2011р. Ухвалою суду від 14.04.2011р. за телеграмою відповідача ТзОВ “Вітан-Транс” - розгляд справи відкладено на 25.05.2011р. та залучено до участі у справі другого відповідача АТЗТ “Супремум”.

В зв”язку з неявкою в судове засідання 25.05.2011р. представника відповідача 1 та поверненням поштової кореспонденції, направленої на адресу відповідача 2, ухвалою суду від 25.05.2011р. розгляд справи відкладено на 15.06.2011р.

01.06.2011р. позивачем направлено суду клопотання про залучення до участі справі третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Львівську митницю, з метою з”ясування аспектів митного оформлення 165000 штук дисків DVD на підставі експортної митної декларації від 23.06.2008р., оскільки як вбачається із долучених до матеріалів справи документів, а саме експортної митної декларації товар вийшов за межі митної території Європейського Співтовариства, тобто за межі митного кордону Республіки Польща

Представник позивача в судове засідання 15.06.2011р. не з”явився, однак направив суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв”язку з участю в іншому судовому засіданні, призначеному Львівським апеляційним господарським судом. Також позивачем до матеріалів справи долучено клопотання від 14.06.2011р. (зареєстроване канцелярією суду 15.06.2011р. за №13416/11), яким долучено клопотання відповідача - 2, адресоване господарському суду Львівської області, яким просить суд зобов”язати: позивача надіслати йому копію позовної заяви з доданими матеріаламиння а відповідача 1 - відзив. Також відповідач-2 просить суд долучити до матеріалів справи належним чином посвідчені копії адвокатського запиту №08 від 09.12.2009р. та відповіді на нього. Крім цього, відповідач-2 в даному клопотання просить суд змінити його статус учасника судового процесу з відповідача-2 на третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, оскільки позивач не висуває до нього жодних позовних вимог.

Позивачем також подано суду клопотання від 14.06.2011р. (зареєстроване канцелярією суду 15.06.2011р. за № 13417/11) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Торгово-побутову фірму “Берні”, вул.Грубешовська, 102/39, 22-100, Хелм.

Крім цього, позивач просить суд продовжити строк розгляду спору на 15 днів (клопотання від 14.06.2011р., зареєстроване канцелярією суду 15.06.2011р. за № 13419/11).

Відповідач-1 в судовому засіданні 15.06.2011р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в поясненні (заперечення) до позовної заяви від 24.05.2011р. № 34, покликається на те, що даний спір не є підвідомчим господарському суду Львівської області.

Відповідач-2 в судове засідання 15.06.2011р. явку повноважного представника не забезпечив, однак направив суду клопотання №07/06 від 07.06.2011р. (зареєстроване канцелярією суду 14.06.2011р. за № 13523/11), в якому просить суд зобов”язати позивача надіслати на його адресу позовну заяву з доданими матеріалами, а відповідача-1 відзив. Також відповідач-1 просить суд змінити статус учасника судового процесу АТЗТ “Супремум” із статусу відповідача-2 на статус третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки в позовній заяві позивач не висуває жодних позовних вимог до АТЗТ “Супремум” .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, суд встановив наступне:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “XDISC Polska” передано 25.04.2008р. Торгово-побутовій фірмі “Берні” товар: чотири палети (вагою 750кг, 700кг, 650 кг, 750кг) з DVDR-дисками загальною вартістю 49062 доларів США згідно специфікації доданого рахунку-фактури № FEX/1/04/2008 на зберігання. Товар був доставлений на склад FHU Berni у Республіці Польща 30.04.2008р. кур”єрською компанією UPS.

Із тексту позовної заяви, пояснень позивача та з доказів долучених до позовної заяви письмових договорів між позивачем та Торгово-побутовою фірмою “Берні” укладено не було.

Відповідно до заяви від 03.12.2009р. Торгово-побутової фірми “Берні” (FHU Berni у Республіці Польща, 22-100, м.Хелм, вул.Грубешовська 102/39) 30.04.2008р. останньою отримано відправлений 25.04.2008р. позивачем товар - чотири палети (вагою 750кг, 700кг, 650 кг, 750кг) з DVDR-дисками загальною вартістю 49062 доларів США згідно специфікації доданого рахунку-фактури № FEX/1/04/2008, який був прийнятий 23.06.2008р. і в той же день надійшов до митного управління для митного оформлення. Який надалі був забраний 23.06.2008р. вантажівкою з причепом д.н.з. НОМЕР_1/НОМЕР_2.

Як видно з тексту листа в ньому говориться про DVDR-диски, тоді як в митній декларації, долученій до позовної заяви ( на яку позивач посилається як доказ неправомірного заволодіння відповідачем-1 товаром) йдеться про диски DVD. Крім того в ній зазначено, АТЗТ “Супремум” одержувачем (і таким чином набувачем) вантажу: позиція-1 - клей для СD/DVD 960 кг, уп СТ, ШТ, 48 упак. вагою брутто 3793, нетто 960кг., код товару 35060000; позиція -2 - диски DVD 165000шт., уп СТ шт, 275 упак., код товару 85238099, загальна вартість задекларованого товару становить 60294 доларів США. Відправником вказаного вантажу зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю “XDISC Polska”.

Як стверджує позивач, відповідач-1 набув товар - чотири палети (вагою 750кг, 700кг, 650 кг, 750кг) з DVDR-дисками загальною вартістю 49062 доларів США без достатніх правових підстав, без дозволу власника майна.

Із тексту позовної заяви, письмового пояснення відповідача -1 від 24.05.2011р. №34 та пояснень представників сторін, наданих в попередніх судових засіданнях, судом встановлено, що між позивачем та відповідачами не існувало жодних договірних відносин з приводу перевезення, зберігання, доставки вказаного товару.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Доказів правових підстав щодо набуття відповідачем-1 спірного майна позивачем суду не надано. Також суду не надано доказів звернення в правоохоронні органи по факту самовільного заволодіння відповідачем-1 спірним майном.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 ЦК України).

Доказів звернення до відповідача 1 з вимогою про повернення майна в натурі позивач суду не надав.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Для вирішення питання про відшкодування шкоди, що є предметом спору необхідно встановити право власності позивача на цей товар і лише тоді ставити питання про його повернення (відшкодування шкоди). На вимогу ухвали суду від 31.03.2011р. позивачем не подано суду доказів права власності на поставлений товар (вартістю 49062 доларів США) та документів, які підтверджують підставу передання вказаного товару торгово-побутовій фірмі “BERNI” (м.Хелм, Республіка Польща)

Оскільки позовною вимогою позивача є стягнення майнової шкоди (відшкодування збитків), а не повернення безпідставно набутого майна, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Також суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на те, що виходячи з тексту позовної заяви, ним передано товар на зберігання третій особі - Торгово-побутовій фірмі “Берні”, тому вимога про повернення товару повинна бути звернена до вказаної фірми, а не до відповідача-1.

Майнова шкода - це знищення або зменшення майнового блага, яке охороняється законом, що спричинило для потерпілого певні негативні матеріальні наслідки (збитки).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод в користуванні майном повинні розглядатися господарським судом за місцезнаходженням цього майна .

По суті позову позивач лише назвав свій позов про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно, в той же час шкода, згідно доводів позивача - полягає у вартості нібито незаконно отриманого відповідачем-1 товару, а саме DVDR-дисків. Фактично позовними вимогами є визнання права на майно (диски) та витребування від відповідача 1 його вартості.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 16, 387, 1212, 1213 ЦК України, ст.224 ГК України, ст.ст.33,34, 43,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя Гоменюк З.П.