Рішення № 19894490, 25.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа№ 5015/2139/11

За позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорпроект",

м. Комарно,

про: стягнення 88798,42 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_3 адвокат,

ОСОБА_2 довіреність від 29.04.2011 р.,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорпроект" про стягнення 88798,42 грн. Ухвалою від 18.04.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.05.2011 р. Розгляд справи відкладався на 25.05.2011 р. у звязку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача.

Позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №53 від 28.09.2010 р. не здійснив оплати за поставлений товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 79088,22 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3353,45 грн. пені, 4613,27 грн. інфляційних втрат, 649,22 грн. 3% річних.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, причин неприбуття не повідомляв, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.04.2011 р., проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №53 від 28.09.2010 р. (надалі Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобовязується поставляти, а покупець (відповідач у справі) приймати будівельні матеріали (надалі товар) партіями у кількості та асортименті, які вказуються в рахунках та накладних та здійснювати оплату за отриманий товар згідно даних рахунків або накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (надалі Договір).

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 91865,82 грн., що підтверджується: видатковою накладною №РН-0000238 від 15.10.2010 р. на суму 2217,60 грн., видатковою накладною №РН-0000251 від 25.10.2010 р. на суму 34619,13 грн., видатковою накладною №РН-0000253 від 25.10.2010 р. на суму 10560,00 грн., видатковою накладною №РН-0000266 від 29.10.2010 р. на суму 44469,09 грн. та довіреністю №14 від 15.10.2010 р.

Відповідач частково оплатив вартість поставленої продукції у сумі 12777,60 грн., про що свідчать банківські виписки: від 15.10.2010 р. на суму 2217,60 грн. та від 21.10.2010 р. на суму 10560,00 грн., долучені до матеріалів справи.

Таким чином, вартість поставленого, проте не оплаченого відповідачем товару, становить 79088,22 грн. Доказів погашення заборгованості в сумі 79088,22 грн. відповідачем не представлено.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги від 06.04.2011 року. За цим договором виконавець (адвокат ОСОБА_3.) зобовязується надати замовнику (позивач у справі) адвокатські та юридичні послуги з приводу невиконання договору №53 від 28.09.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдорпроект". Статус ОСОБА_3 як адвоката підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1055, видане 02.02.2005 р. Оплату послуг адвоката в сумі 8000,00 грн. було проведено, про що свідчить платіжне доручення №420 від 12.04.2011 року.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до пункту 4.1, 4.2 Договору розрахунки за товар здійснюються у порядку передоплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку-фактури. На протязі 3 календарних днів із дня його виставлення. В окремих випадках, за домовленістю сторін, передбачається надання товару з відстрочкою платежу протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару. Моментом отримання товару вважати дату відвантаження, що вказана у накладній.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, оскільки факт виконання позивачем договірного обовязку підтверджено, строк виконання зобовязання між сторонами встановлено, у відповідача виник обовязок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 79088,22 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 6.2 Договору за порушення оплати вартості партії товару ,визначеного даним договором, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за цей період, за кожний день пропуску встановлених строків. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3353,45 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 4613,27 грн. інфляційних втрат та 649,22 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на оплату послуг адвоката потрібно покласти на відповідача. Враховуючи ті обставини, що справа за своїм змістом не є обємною, не потребує вивчення великої кількості документів, а тому не повязана зі збиранням та представленням великою кількості доказів, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката в частині 5000,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 509, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, статтями 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорпроект" (адреса: вулиця Щирецька, будинок 14, місто Комарно, Городоцький район, Львівська область, 81562; ідентифікаційний код 35796349) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 82100; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 79088,22 грн. основного боргу, 3 353,45 грн. пені, 4613,27 грн. інфляційних втрат, 649,22 грн. 3% річних, 5000,00 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, 877,04 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.