Рішення № 19894358, 08.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11 Справа № 6/257/2011

За позовом

Публічного акціонерного товариства “Луганськмлин”, м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 17 058 грн. 27 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 02-07/88-218 від 17.06.2011;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення за відповідача заборгованості за договором постачання від 30.09.2009 № 430/2 в сумі 16036 грн. 52 коп., пені в сумі 876 грн. 64 коп., 3% річних в сумі 145 грн. 11 коп.

Відповідач за відзивом від 02.12.2010 позовні вимоги визнав в сумі боргу у розмірі 16 036 грн. 52 коп. Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

30.09.2009 між сторонами у справі був укладений договір на поставку хліба, хлібобулочних і кондитерських виробів № 430/2, за умовами якого позивач у справі «Постачальник»за договором, зобовязався постачати продукцію, а відповідач у справі - «Покупець»за договором, зобовязався прийняти продукцію та оплатити її на умовах договору.

За доводами позивача, останній, на виконання умов договору, за період з 04.07.2011 по 31.07.2011 поставив відповідачу продукцію на загальну суму 16776 грн. 66 коп., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Відповідач, в свою чергу, отриманий товар оплатив частково в сумі 740 грн. 14 коп., у звязку з чим залишилась заборгованість в сумі 11 724 грн. 85 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем до стягнення заявлені пеня в сумі 876 грн. 64 коп. та 3% річних у сумі 145 грн. 11 коп. Відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі боргу 16 036 грн. 52 коп.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір поставки продукції № 430/2 від 30.09.2009, за умовами якого позивач зобовязався поставити відповідачу відповідну продукцію, а останній прийняти та оплати її на умовах договору. Додатковою угодою №2 від 31.12.2010 сторони змінили п. 13.2 договору та продовжили строк дії договору до 31.12.2011.

Згідно розділу 7 договору сторону узгодили, що оплата за товар здійснюється у якості передплати, в той же час, у випадку от пуску продукції без попередньої оплати, покупець зобовязується здійснити повну оплату не пізніше наступного дня.

Згідно п. 7.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 20.01.2010 оплата за кожну партію продукції здійснюється протягом 1-го банківського дня з моменту відпуску товару.

Із матеріалів справи, в тому числі товарно-транспортних накладних (арк. справи 19-46) вбачається, що позивачем на виконання умов договору, було поставлено продукцію відповідачу на загальну суму 16776 грн. 66 коп. Відповідачем оплата за отриманий товар здійснена частково в сумі 740 грн. 14 коп., у звязку з чим залишилась заборгованість у сумі 16 036 грн. 52 коп.

З метою отримання заборгованості за поставлений товар позивачем відповідачу була направлена претензія яка залишена без задоволення.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав та підтвердив наявність боргу в сумі 16036 грн. 52 коп. за відзивом та актом звірення розрахунків від 05.12.2011.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 876 грн. 64 коп. за період з 04.07.2011 по 01.08.2011 слід визначити наступне.

Пунктом 8.4 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми вартості отриманого і неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товари, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойка у вигляді пені нарахування, які здійснюються у відсотках від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагенту і визначення умов договору.

Наведені вище положення договору свідчать про те, що сторонами були узгоджені певні види відповідальності за порушення зобовязань за договором.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що зобовязання з оплати поставленого товару, останнім виконувалося неналежним чином, у звязку з чим нарахування пені з боку позивача є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 145 грн. 11 коп. за період з 04.07.2011 по 01.08.2011 слід зазначити, що статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних також слід задовольнити.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Луганськмлин», м. Луганськ, вул. Лутугінська, б. 111, код 00952737, борг в сумі 16036 грн. 52 коп., пеню в сумі 876 грн. 64 коп., 3% річних в сумі 145 грн. 11 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 170 грн. 58 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу. Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 12.12.2011.

Суддя Т.А.Василенко