Рішення № 19894340, 07.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.11 Справа № 19/150пд/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

1-го позивача Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

2-го позивача - Луганської міської ради, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Точномір", м.Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Держкомзему м.Луганськ Луганської області, м.Луганськ

про внесення змін до договору

в присутності представників сторін:

від 1-го позивача ОСОБА_1, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № И 01/03-30./5457/0/2-10 від 24.11.2010;

від 2-го позивача ОСОБА_1, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № И 01/03-30./5456/0/2-10 від 24.11.2011;

від відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 11.10.2011;

від 3-ї особи представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 27.08.1997, реєстрація від 27.08.1997 за № 2184, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Точномір", відносно земельної ділянки загальною площею 0,7801 га строком на 49 років за адресою: м.Луганськ, вул.Лутугінська, 133, під розміщення складу, а саме:

- Викласти п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "п.2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 3";

- Доповнити розділ 2 "Плата за землю" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Річна орендна плата сплачується рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця";

- Викласти абзац 11 пп. б) п.3.2 розділу 3 "Права та обов"язки сторін" в новій редакції: "У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), орендар повинен сплатити пеню за ставкою пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми орендної плати за кожний день простроченого платежу".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2011 строк розгляду справи № 19/150пд/2011 було продовжено, на підставі ст.69 господарського процесуального кодексу України.

12.10.2011 відповідач надав відзив № б/н від 12.11.2011, в якому стосовно позовних вимог заперечив, зазначивши, що Луганська міська рада не є стороною за договором, а тому не має право звернення до суду з питань, пов"язаних зі зміною договору, також він вважає, що відсутній спір по справі, оскільки він не отримував пропозицій стосовно зміни умов договору від Виконавчого комітету Луганської міської ради та у спірних правовідносинах договором не встановлено обов"язку орендаря або орендодавця змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 3% від грошової оцінки землі у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених законом.

В судовому засіданні 28.10.2011 представник позивачів надав заперечення на відзив відповідача, де доводи останнього відхилив, з підстав викладених у запереченнях.

28.11.2011 відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому вважає, що у позові неправильне посилання на ст.288 Податкового кодексу України та взагалі ця норма не має зворотної дії, не є підставою для зміни договору, а зміна договору регулюється спеціальною нормою права, а саме ст.651 Цивільного кодексу України та вимоги цієї норми не застосовані. Також в цьому ж судовому засіданні відповідач надав додатковий відзив, де узагальнив свої заперечення та наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог з вимог недотримання порядку внесення змін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших обєктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Частиною 1 п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин являється виключною компетенцією міської ради. Тобто у зв"язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань щодо регулювання земельних відносин являється виключною компетенцією міської ради, позивачами є виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.07.1997 №218/9 Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Точномір" була надана на умовах оренди терміном на 49 років земельна ділянка загальною площею 0,7801 га за адресою: м.Луганськ, вул.Лутугінська, 133 під розміщення складу.

На виконання вказаного рішення між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Точномір" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 27.08.1997, реєстрація від 27.08.1997 №2184.

Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку щоквартально рівними частками.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 № 309-VI” були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі”, згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 18 Закону України „Про оцінку земель” передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 №28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008. В звязку з чим до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до відповідача, була застосована нова нормативна грошова оцінка землі.

Також Луганською міською радою було прийняте рішення від 25.04.2008 № 33/13, яким були внесені зміни в рішення Луганської міської ради від 31.10.2007 № 25/5, яким регулюється порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від видів діяльності, які здійснюються на земельній ділянці. Вказаним рішенням розмір річної орендної плати встановлено від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.

Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 №9/12 встановлено, що в договорах оренди землі розмір річної орендної плати встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення.

Тобто, вказаним рішенням Луганської міської ради встановлені ставки орендної плати за землю відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України.

З метою приведення договору оренди земельної ділянки від 27.08.1997 у відповідність з вимогами діючого законодавства позивачем був надісланий відповідачу лист № И 01/03-13/3993/0/2-11 від 11.07.2011 з пропозицією про внесення змін до договору оренди.

Відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав, що стало підставою для звернення позивачів з даним позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі” відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі” та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 30 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, переддоговірну роботу з відповідачем по даному спору позивачем було проведено, що підтверджується листом №И 01/03-13/3993/0/2-11 від 11.07.2011.

Законом України від 03.06.2008 №309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні” законодавець встановив, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки (ст.21 Закону України „Про оренду землі”).

Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” було визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки.

З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.

До того ж з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який аналогічно Закону України „Про оренду землі” регулює дані питання, а саме ст.ст.274, 288 Податкового кодексу України.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічні положення містяться в ч.5 ст.188 Господарського кодексу України.

З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, та Луганської міської ради, м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Точномір", м.Луганськ, задовольнити у повному обсязі.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 27.08.1997, реєстрація від 27.08.1997 за № 2184, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Точномір", відносно земельної ділянки площею 0,7801 га за адресою: м.Луганськ, вул.Лутугінська, 133, які набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

3. Викласти п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "п.2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 3".

4. Доповнити розділ 2 "Плата за землю" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Річна орендна плата сплачується рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця".

5. Викласти абзац 11 пп. б) п.3.2 розділу 3 "Права та обов"язки сторін" в новій редакції: "У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), орендар повинен сплатити пеню за ставкою пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми орендної плати за кожний день простроченого платежу".

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Точномір", м.Лугвнськ, вул.Лутугінська, б.133, код 21819313 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ 2-му позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.12.2011.

Суддя Т.В. Косенко