Рішення № 19894339, 07.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.11 Справа № 19/174/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Рубіжне Луганської області

про стягнення 15202 грн. 62 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_3, довіреність №1964 від 05.09.2011;

від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за договором поставки №806 від 10.04.2008 в сумі 5993 грн. 10 коп., річних в сумі 7142 грн. 20 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2067 грн. 32 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач, продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, покупець) 10.04.2008 був укладений договір №806, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупця товар. А покупець зобовязався прийняти цей товар, оплатити його вартість та повертати тару у відповідності до умов даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.2.2 договору вид, асортимент, ціна і загальна вартість товару визначається по накладним, що є невідємною частиною цього договору.

Сторони в п.3.7 договору домовились, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем в момент підписання видаткової накладної: по кількості згідно кількості та/або ваги, вказаної в видаткових накладних; по якості згідно ДСТУ та ТУ.

На виконання вказаних умов договору позивач передав у власність відповідача товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.10-13) на загальну суму 5993 грн. 10 коп.

В п.4.1 договору сторони передбачили, що оплата за придбаний товар, якій передається по даному договору, проводиться покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу продавця (з оформленням необхідних прибутково-касових документів) або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у розділі 9 договору на протязі 5 банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Відповідач отриманий товар не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу (претензію) №105/п від 08.09.2011 (а.с.16-17), яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, позивачем доведено, а відповідачем не оспорено, вимогу про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 5993 грн. 10 коп., тому вказана вимога підлягає задоволенню.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, є вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з червня 2008 року по вересень 2011 року в сумі 2067 грн. 32 коп.

Відповідно до п.5.2.2 договору у випадку затримки платежів за прийнятий товар більш ніж 10 (десять) днів покупець додатково до суми боргу сплачує продавцю відсоток по невиконаним грошовим обовязкам у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами продавця.

Оскільки сторонами встановлений інший, ніж передбачено ст.625 Цивільного кодексу України розмір відсотків за користування грошовими коштами, а саме 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами, вимога позивача про стягнення зазначених відсотків є обґрунтованою, але підлягає задоволенню частково, оскільки позивачем невірно визначений період нарахування, а саме без врахування 10 днів затримки платежів. Тобто сума відсотків, яка підлягає стягненню, за період з 27.05.2008 по 10.10.2011 буде складати

Номер накладноїДата поставкиСума поставкиПеріод простроченняКількість днів простроченняСума процентів

ПКВ-10429510.05.20081756,8027.05.2008-10.10.201112322164,38

ПКВ-11485823.05.20081349,2809.06.2008-10.10.201112191644,77

ПКВ-11473223.05.20081703,5209.06.2008-10.10.201112192076,59

ПКВ-28340917.12.20081183,5003.01.2009-05.10.201110061190,60

7076,34

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 27 грн. 00 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Рубіжне Луганської області задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2 заборгованість в сумі 5993 грн. 10 коп., річні в сумі 7076 грн. 34 коп., інфляційні нарахування в сумі 2067 грн. 32 коп., державне мито в сумі 151 грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234 грн. 98 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2 зайве сплачені за квитанцією №П168212 від 10.10.2011 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 27 грн. 00 коп.

Повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.12.2011.

Суддя Т.В. Косенко