Рішення № 19894314, 09.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.11 Справа № 27/193/2011

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства Вугілля України в особі філії «Донедьквуглезбут», м. Донецьк

до Державного підприємства «Ровенькиантрадит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 400 грн. 80 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: представник - не прибув;

від відповідача: представник - не прибув;

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи: заявлена вимога про стягнення 400 грн. 80 коп. збитків.

Згідно ст. 77 Господарського кодексу України в судовому засіданні оголошено перерву з 22.11.2011 до 06.12.2011 для надання сторонами часу для доведення доводів за позовом у справі.

Позивач у судове засідання 09.12.2011 не прибув, заявив суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі (№723 юр від 07.12.2011).

Відповідач до суду 09.12.2011 не прибув без поважної причини, ніяких клопотань не заявив.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті вимог без участі сторін, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні обставини.

Між Державним підприємством «Вугілля України»та Державним підприємством «Ровенькиантрацит»укладено договір поставки № 09-08/1-ЕН від 27.12.2007.

Вантажоотримувачем вугільної продукції є Придніпровська ТЕС, структурний підрозділ ВАТ «Дніпроенерго»згідно до договору поставки складеного між ДП «Вугілля України та ВАТ «Дніпроенерго»№ 03-ЕН/08 від

18.07.2007

У липні 2008 на Придніпровську ТЕС ВАТ «Дніпроенерго»від ДП «Ровенькиантрацит»поступила вугільна продукція марок АШ відсів і АШ збагачене в кількості 29734 тони, що підтверджується актами звірки по кількості і якості №№ 103/07/04-03 від 17.07.2008, 104/07/04-03 від

17.07.2008, 106/07/04-03 від 17.07.2008, 108/07/04-03 від 22.07.2008,

109/07/04-03 від 22.07.2008, 114/07/04-03 від 31.07.2008 підписаними сторонами договору.

Згідно п. 2.2. договору відповідач зобов'язаний відвантажити вугілля в залізничних вагонах відповідно до їх вантажопідйомності. Вантажопідйомність вагонів визначається технічними умовами і вказується в залізничних накладних на ці вагони.

Згідно даним, вказаним в залізничних накладних: №№ 50078108, 50078097, 50078096, 50078057, 50828231, 50828252, 50828263, 50828265, 50828264, 50828283, 50828284, 50828285, 50511315, 50511262, 50511295, 50511308, 50511269, 50511293, 50828295, 50828296, 50511321, 50078149, 50078156, 50078154, ДП «Ровенькиантрацит»відвантажено 2019 тон вугілля, вантажопідйомність вагонів складає 2019 тон. Фактична маса отриманого вугілля склала 1987,253 тон згідно розрахунку.

Таким чином, маса відвантаженого вугілля не відповідала фактичній масі, що було зафіксовано в актах звіряння по кількості та якості.

Розбіжність між фактично отриманим вугіллям не відповідала вантажопідйомності вагонів: №№ 60698826, 65253189, 66727405, 66937640, 66778531, 67856955, 67672006, 63498307, 60418654, 63329981, 60042959, 60418282, 63500227, 63001218, 63673669, 62546015, 67666701, 67166819, 66787227, 67844845, 66754342, 67885988, 67889733, 61800413, 63692644, 66730805, 66449182, 60748464, 65961674 та склала 31,747т., що підтверджується актами звірки по кількості та якості №№ 103/07/04-03 від

17.07.2008, 104/07/04-03 від 17.07.2008, 106/07/04-03 від 17.07.2008, 108/07/04-03 від 22.07.2008, 109/07/04-03 від 22.07.2008, 114/07/04-03 від

31.07.2008 підписаними сторонами договору.

Враховуючи обов’язок ВАТ «Дніпроенерго»оплачувати провізну плату згідно вантажопідйомності вагонів і неналежне виконання ДП «Ровенькиантрацит»прийнятих на себе зобов’язань з відвантаження вугілля відповідно до їх вантажопідйомності, ВАТ «Дніпроенерго»зазнало збитки у вигляді зайво нарахованої провізної плати у розмірі 400 грн. 80 з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору 1 приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965; 116 та від 25.04.1966. № П7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо- технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888. ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору

Відповідно до п, 6.6 Договору 1. У випадку надходження вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, Постачальник, за наявності документально підтвердженої вини, повністю відшкодовує всі збитки Покупця та Вантажоотримувача, пов’язані з оплатою Залізниці транспортування недовантаженого вугілля та - з оплатою транспортування надлишку вантажу (в т.ч. штрафів) у випадку перевантаження і транспортування такого надлишку у окремому вагоні.

Відповідно до п. 4.10 Договору 1 вищезазначені вагони з вугіллям були прийняті за фактичною кількістю та якістю, що відображено у актах звіряння №№ 103/07/04-03 від 17.07.2008, 104/07/04-03 від 17.07.2008, 106/07/04-03 від 17.07.2008, 108/07/04-03 від 22.07.2008, 109/07/04-03 від 22.07.2008,, 114/07/04-03 від 31.07.2008.

Таким чином, ВАТ «Дніпроенерго»через неналежне виконання постачальником зобов’язань за Договором зазнало збитки у розмірі 400 грн. 80 коп.

В свою чергу ВАТ «Дніпроенерго», як Вантажоотримувач звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України»збитків.

Господарський суд м. Києва прийняв рішення, яке вступило взакону силу:

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»8 353, 20 (вісім тисяч триста п’ятдесят три грн.) 20 к. з ПДВ.

Відповідно до рішення від 15.05.2009 у справі № 1/263 ДП «Вугілля України»зобов’язане сплатити ВАТ «Дніпроенерго»: 8353 грн. 20 коп. - основного боргу з ПДВ, 102 грн. 00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Всього - 8573 грн. 20 коп.

Згідно до виконання рішення суду ДП «Вугілля України»перерахувало вищезазначені суми згідно платіжних доручень № 19655, 19654, 19653 від 23.03.2010.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України № 16/254 від 01.04.2010 постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоодержувача. Витрати покладаються на ДП «Вугілля України»лише у разі належного виконання перед ним відповідачем своїх зобов'язань.

Недовантаження вугілля є порушенням умов Договору, беручи до уваги те, що, додаткових плата залізниці відбулося з вини ДП «Ровенькианрацит»підприємство, відповідно до ст. 224 ГКУ зобов’язане компенсувати всі витрати.

Понесені збитки ДП «Вугілля України становлять 400 грн. 80 коп.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Аналогічна норма передбачена статтею 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст.526). Аналогічна за змістом норма міститься у ст.193 Господарського кодексу України.

Статтями 526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу (ст. 228 Господарського кодексу України).

Зважаючи на те, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), та те, що договір є обов’язковим для виконання сторонами (от. 629 ЦК України), Відповідач повинен відшкодувати ДП «Вугілля України»збитки за простій вагонів.

Відповідач відзивом № 1189 від 06.12.2011 на позовну заяву позов не визнав, посилаючись на сплинення строку позовної давності та неправомірність звернення позивача з даними вимогами по справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог і недоведеність відповідачем заперечень проти позову з такого.

Актами звірення по кількості та кості №№103/07/04-03 від 17.07.2008, 104/07/04-03 від 17.07.2008, 106/07/04-03 від 17.07.2008, 108/07/04-03 від

22.07.2008, 109/07/04-03 від 22.07.2008,, 114/07/04-03 від 31.07.2008, підписаними сторонами договору, підтверджена розбіжність між фактично отриманим вугіллям, яка не відповідала вантажопідйомності вагонів.

Ват «Дніпроенерго»зазнало збитки у вигляді зайво нарахованої провізної плати - 400 грн. 80 коп. з ПДВ, враховуючи обов'язок ВАТ «Дніпроенерго»оплачувати провізну плату згідно вантажопідйомності вагонів і не належне виконання ДП «Ровенькиантрацит»прийнятих на себе зобов'язань з відвантаження вугілля відповідно до їх вантажопідйомності.

Зобов’язане сплатити ВАТ «Дніпроенерго»: 8353 грн. 20 коп. - основного боргу з ПДВ, 102 грн. 00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Всього - 8573 грн. 20 коп.

Відповідно до рішення від 15.05.2009 у справі № 1/263 ДП «Вугілля України»зобов’язане сплатити ВАТ «Дніпроенерго»: 8353 грн. 20 коп. - основного боргу з ПДВ, 102 грн. 00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Всього - 8573 грн. 20 коп.

Згідно до виконання рішення суду ДП «Вугілля України»перерахувало вищезазначені суми згідно платіжних доручень № 19655, 19654, 19653 від

23.03.2010.

Згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду № 27/62/2011 від 09.08.2011 (позивач ДП «Вугілля України, відповідач «ДП «Ровенькиантрацит». Доводи апелянта щодо спливу строку позовної давності спростовується матеріалами справи, а саме витрати які були понесені позивачем сталися 12.09.2008 (згідно платіжного доручення № 9317, а.с. 49), а не у березні 2007, як це вважає відповідач.

Відповідно постанови Вищого господарського суду № 10/125 від

03.02.2011 поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах.

Відповідно до договору, постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Пунктом 1 ст. 918 Цивільного кодексу України встановлено, що завантаження вантажу здійснюється у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Постанова Вищого господарського суду України № 17/113 від 02.03.2011 згідно зі ст. 22 Господарського кодексу України збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Недовантаження вугілля є порушенням умов договору, беручи до уваги те, що додаткова плата залізниці відбулося з вини ДП «Ровенькиантрацит»підприємство, відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України зобов'язане компенсувати всі витрати.

Понесені збитки ДП «Вугілля України»становлять 400 грн. 80 коп.

Позивач звернувся до відповідача на виконання вимог ст. 228 Господарського кодексу України з вимогою про відшкодування збитків (грошових коштів) за порушення договірних зобов'язань у порядку регресу, тобто зобов'язань по відшкодуванню грошових коштів або інших майнових цінностей, сплачених (ДП «Вугілля України) третій особі (ВАТ «Дніпроенерго) з вини (ДП «РОвенькиантрацит) за порушення умов договору № 09-08/1-ЕН. Початок перебігу строку позовної давності за регресними вимогами починається з дня виконання основного зобов'язання (сплата коштів, погашення заборгованості 23.03.210), тому і перебіг позовної давності починається з 23.03.2010.

Право зворотної вимоги до винної особи виникає з моменту відшкодування потерпілому збитків. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років з дня виконання зобов'язання про відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідач повинен відшкодувати позивачеві збитки, завдані через неналежну поставку вугілля, оскільки в його діях наявний склад цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку, наявність негативних наслідків (заподіяння шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і її наслідками, вину заподіювана. Зокрема: протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов'язання за договором. Відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань щодо поставки вугілля згідно до вантажопідйомності вагонів та даних занесених у залізничні накладні; наявність негативних наслідків полягає у додаткових витратах позивача, понесених у вигляді плати ВАТ «Дніпроенерго»; причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань та вимог правил перевезення, щодо поставленого вугілля, позивач був змушений сплатити ВАТ «Дніпроенерго»400 грн. 80 коп., внаслідок чого поніс додаткові витрати (зазнав збитків); вина відповідача

полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугілля згідно до вимог чинного законодавства, правил перевезення, умов договору.

Частина 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини: особа, яка порушила зобов'язання, вважається винною, поки не доведе відсутність своєї вини.

Судом повністю задовольняється позовні вимоги, з віднесенням на відповідача судових витрат по держмиту, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», 94700, вул. Комуністична, б. 6, м. Ровеньки Луганської області, ідентифікаційний ,код 32320704, на користь Державного підприємства «Вугілля України»в особі філії «Донецьквуглезбут», пр-т. Б. Хмельницького, б. 69, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35210979, 400 грн. 80 коп. - збитків, 102 грн. 00 коп. - судових витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.12.2011.

Суддя Л.Л. Лазненко