Ухвала суду № 19893314, 24.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

24.11.11 Справа № 17/345.

Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали скарги Луганського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 134), м. Брянка Луганської області по справі

за позовом Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Алчевськ Луганської області в інтересах держави в особі Луганського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 134), м. Брянка Луганської області

до Приватного підприємства „Капітал”, м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 5319 грн. 52 коп.

Орган виконання судових рішень Відділ державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції та Відділ державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції

Представники сторін:

від заявника: не прибув;

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 35/2458 від 23.11.11, паспорт НОМЕР_1, виданий Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, 01.12.03;

від відповідача: не прибув;

від органу виконання рішень : не прибув;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Луганський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 134) звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 27.10.2011 № 38/2279, на бездіяльність органів державної виконавчої служби та просить:

- визнати тривале невиконання наказу господарського суду Луганської області № 17/345 від 05.03.2010 відділами ДВС такими, що порушує ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також ст. 1 Протоколу № 1;

- зобовязати ВДВС Алчевського МУЮ та ВДВС Перевальського РУЮ усунути порушення ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також порушення ст. 1 Протоколу № 1, які виникли при виконанні наказу господарського суду Луганської області №17/345 від 05.03.2010.

В обґрунтування вимог за скаргою Луганський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 134) зазначає, що 23.03.2010 було винесено постанову №18278493 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №17/345 від 05.03.2010 (далі - наказ).

07.09.2010 Відділом державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу та направлення виконавчого документу до ДВС Алчевського міського управління юстиції.

Державним виконавцем ДВС Алчевського міського управління юстиції 05.10.2010 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у звязку з тим, що не надано жодного документу, що підтверджує дійсне знаходження боржника юридичної особи в м. Алчевськ.

Станом на 11.01.2011 заборгованість Приватного підприємства «Капітал»ідентифікаційний код 32149599 на користь Луганського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №134 складає 3843,85 грн.

Скаржник посилається на порушення органами виконання рішень ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також ст. 1 Протоколу № 1.

Відділ державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції та Відділ державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції пояснень та заперечень по суті скарги не надали, явку повноважних представників не забезпечили.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ГПК України скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Судом встановлено, що до господарського суду зі скаргою відповідач звернувся 31.10.2011 (згідно поштового штемпеля на конверті), тобто з пропуском встановленого ст. 1212 десятиденного строку для оскарження дій виконавчої служби.

Даний строк для подання скарги є процесуальним, а тому згідно ст. 53 ГПК України його може бути відновлено за наявності поважних причин для його пропуску.

У звязку з тим, що виконання рішення є обовязковим на всій території України, а скарга повязана з невиконанням судового рішення, господарський суд вважає за можливе поновити пропущений скаржником строк для звернення зі скаргою, в порядку ст. 53 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, скаргу та інші надані сторонами та органом Державної виконавчої служби документи, вислухавши представників, які прийняли участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги за заявленою скаргою не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, рішенням господарського суду від 15.02.2010 по даній справі, позов задоволено частково. На користь позивача з відповідача стягнуто заборгованість в сумі 3843,85 грн.

На виконання рішення суду у даній справі видано наказ № 17/345 від 05.03.2010.

Позивач звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження до Відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції, який 23.03.2010 виніс постанову №18278493 про відкриття виконавчого провадження.

07.09.2010 Відділом державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документу до ДВС Алчевського міського управління юстиції.

Державним виконавцем ДВС Алчевського міського управління юстиції 05.10.2010 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у звязку з тим, що не надано жодного документу, що підтверджує дійсне знаходження боржника юридичної особи в м. Алчевськ.

Згідно абзацу 6 пункту 7 розяснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів», за результатами розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Скаржником викладені вимоги за скаргою наступним чином:

- визнати тривале невиконання наказу господарського суду Луганської області № 17/345 від 05.03.2010 відділами ДВС такими, що порушує ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також ст. 1 Протоколу № 1;

- зобовязати ВДВС Алчевського МУЮ та ВДВС Перевальського РУЮ усунути порушення ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також порушення ст. 1 Протоколу № 1, які виникли при виконанні наказу господарського суду Луганської області №17/345 від 05.03.2010.

З огляду на те, що при розгляді скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби суд, за наявності підстав, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, то сама по собі вимога про визнання тривалого невиконання таким, що порушує вимоги певних статей закону не є такою, що підлягає задоволенню з огляду на її зміст, зокрема, на те, що вона не спрямована на відновлення порушених у процесі виконання рішення прав стягувача (у разі наявності).

Стосовно вимоги про зобовязання ВДВС Алчевського МУЮ та ВДВС Перевальського РУЮ усунути порушення ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також порушення ст. 1 Протоколу № 1, які виникли при виконанні наказу господарського суду Луганської області №17/345 від 05.03.2010, то така вимога взагалі не є конкретною, оскільки скаржник при зверненні до суду зі скаргою на дії органу виконання рішень повинен зазначати які саме виконавчі дії слід зобовязати здійснити у разі бездіяльності ВДВС, чи визнати недійсними постанови про здійснення певних виконавчих дій, а не усувати порушення норм закону без вказання таких дій.

У разі незгоди з виконавчими діями, або бездіяльністю ВДВС, скаржник повинен звертатись до суд в порядку статті 1212 ГПК України з вимогами про визнання бездіяльності, повязаної з невиконанням конкретних виконавчих дій або з вимогами про визнання недійсними постанов держаного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження, чи про визнання недійсними наслідки виконавчих дій.

З огляду на зазначене, суд вважає, що скарга Луганського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 134) задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скаргу Луганського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 134), відхилити.

Суддя О.С. Фонова