Рішення № 19893149, 22.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11                                                                                 Справа № 27/195/2011.

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянув матеріали справи за позовом

Луганської регіональної торгово-промислової палати, м. Луганськ

до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 15000 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: представник –ОСОБА_2, довіреність № 25.15.-120 від 02.02.2011;

від відповідача: представник –не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлена вимога про захист від недобросовісної конкуренції, стягнення збитків та моральної шкоди.

Відповідач належним чином сповіщений судом за його адресою, згідно даних Облстатуправління, про час, день, місце розгляду справи, але до суду не прибув, про наявність поважної причини суд не повідомив, відзив на позовну заяву суду не представив, що не перешкоджає розглядати справу по суті вимог за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні обставини.

Позивач наголосив, що відповідачем у справі заподіяні йому збитки та моральна шкода через недобросовісну конкуренцію, у зв‘язку з чим погіршена його ділова репутація.

Позивач навів, що 22.07.2011 йому стало відомо, що відповідач у справі, яка здійснює свою діяльність за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 76, офіс 1510 та позиціонує себе як Бюро переводів ІТС, з електронної адреси translate4u@ukr.net розіслав рекламну статтю юридичним особам Луганської області, в якій через «порівняльного аналізу»розповсюджуються нічим не підтверджені міркування, через поширення неправдивих відомостей про позивача, заявляється про необхідність роботи з Бюро Переводів ІТС замість роботи з перекладачами позивача.

Позивач, вважає, що відповідач у своєму листі порушив вимоги ст. 34 Господарського кодексу України, якою передбачено заборону дискредитації суб‘єктів господарювання, пов‘язане з порушенням у будь-який формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, щодо особи чи діяльності суб‘єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб‘єкту господарювання –позивачу (Луганській РТПП).

Позивач висловив, щодо неприпустимості порівняльної реклами та дискредитації суб‘єкта господарювання, а також здійснення відповідачем наклепу на позивача про те, що нібито позивач не має кваліфікованих перекладачів, виконує усі свої послуги по перекладах з простроченням термінів і не кваліфіковано, що перекладачі позивача не зацікавлені в якості, скорості виконування послуг, та звернення самого позивача, як клієнта за послугами відповідача –є неправомірними і такими що порочать ділову репутацію позивача.

Позивач вважає, рекламну статтю такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача, а дії відповідача є неправомірними і такими, що підпадають під визначення недобросовісної конкуренції, у понятті Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»та Господарського кодексу України.

З вищенаведеного, позивач визначив, що дії відповідача, щодо недобросовісної конкуренції призвели до значного погіршення ділової репутації позивача, зменшення потоку клієнтів, що спричинило зменшення грошових надходжень.

Розмір завданої шкоди позивач оцінює у сумі 15000 грн. 00 коп., з яких 10000 грн. 00 коп. Складають збитки (витрати які позивач зазнав через неправомірні дії відповідача) та 5000 грн. 00 коп. –моральна шкода.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, за загальним правилом, відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди (її розмір) та причинний зв‘язок між ними.

Позивач у справі наполягає на тому, що відповідач проводить недобросовісну конкуренцію та порушив ділову репутацію, саме з цього заподіяв збитки та моральну шкоду.

Для обґрунтування підстав стягнення збитків позивач, крім наявності факту заподіяння збитків та конкретної суми збитків, повинен довести суду наявність усіх складових частин цивільного правопорушення:

-          протиправності дій або бездіяльність відповідача;

-          шкідливі наслідки для позивача та розмір заподіяних збитків;

-          причинно-наслідковий зв‘язок між протиправними діями відповідача та шкідливими наслідками для позивача;

-          вину саме відповідача у заподіяні збитків.

Вимога про відшкодування збитків може пред‘являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Відсутність хоча б одного з вказаних елементів, утворюючих правопорушення, звільняє особу від відповідальності, оскільки в такому випадку поведінка особи не може бути кваліфікована як правопорушення.

Позивачем у справі не доведені суду протиправність дій або бездіяльність відповідача, наявність причинно-наслідкового зв‘язку між протиправними діями відповідача та шкідливими наслідками для позивача, факту дійсного заподіяння збитків та наявності саме у відповідача вини у заподіянні збитків.

На численні запитання з цього позивач не з‘ясував суду вказані питання, як й не надав обґрунтування яким чином нараховані збитки, визначена моральна шкода, як це підтверджено та обґрунтовано існування заподіяння збитків, бо суду не надано документальне підтвердження наявності вини відповідача.

          Дійсно, діючим законодавством (пунктом 1 ст. 22 Цивільного кодексу України) визначено, що особі який завдані збитки у результаті порушення її права, взмозі відшкодувати ці збитки.

Збитками вважаються витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

          Ці питання зовсім залишені позивачем без обґрунтування та підтвердження.

Дана норма законодавства кореспондується з приписами ст. 623 Цивільного кодексу України.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність протиправної поведінки, збитків, причинного зв‘язку між протиправною поведінкою та збитками, вини, що позивачем не доведено суду, а з того, суд не може вважати, що позивачем доведені суду обставини в обґрунтування своїх доводів та відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати по справі відносяться на позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем за платіжними дорученнями № 2006 від 07.10.2010 (а.с. 8) та № 2009 від 07.10.2010 (а.с. 9) сплачено 350 грн. 00 коп. державного мита.

Зайво сплачено 163 грн. 00 коп. державного мита, які підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету України, згідно п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993, ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані платіжні доручення залишаються в матеріалах справи, а повернення 163 грн. 00 коп. державного мита провадиться на підставі даного рішення, ствердженого гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Керуючись ст.ст. 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:                    

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати по справі покласти на позивача.

3. Повернути позивачеві, Луганській регіональній торгово-промисловій палаті, 91005, вул. М. Расковой, 7а, м. Луганськ, ідентифікаційний код 02944811 з Державного бюджету України 163 грн. 00 коп. зайво сплаченої суми державного мита за платіжним дорученням № 2009 від 07.10.2011, залишеним у матеріалах справи.

Підставою для повернення вказаної суми зайво сплаченого державного мита є рішення по справі № 27/195/2011, стверджене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.11.2011.

Суддя           Л.Л. Лазненко

вих.№

4

25.11.2011

Над. 5 прим:

1-до справи

2- позивачу

3- відповідачу (рекомендованою з повідомленням)