Рішення № 19892498, 10.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.11 Справа № 4/187/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Євпаторія

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Палекс”, м. Луганськ

про стягнення 3 300 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренко В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.10.2011.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні №П-572 Т від 26.07.2011 у сумі 3300,00 грн.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданим у судовому засіданні 10.11.2011, позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивач згідно умов договору не виконав та не надав на адресу відповідача необхідного пакету документів, через що у відповідача не настав обовязок провести будь-яку оплату. Відзив на позовну заяву судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача , всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору на перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньому сполученні №П-572-Т від 26.07.2011 (далі - Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Палекс” (далі - Еспедитор, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Перевізник, відповідач), за заявкою на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011 були надані послуги щодо перевезення вантажу за маршрутом: ТОВ «Штраус Україна», Київська область, м. Вишневське, вул. Промишлена, буд. 5 б (завантаження) - ФОП ОСОБА_3, Автономна Республіка Крим, с.Каменка, пер. Сельський, буд.35, ТОВ «Лидер- Крим», Автономна Республіка Крим, м.Симферополь, Євпаторійське шосе, буд.6 ( вивантаження)(а.с.8).

Умови Договору та заявки на перевезення вантажу позивачем виконані у повному обсязі.

Позивач зазначив, що на адресу відповідача надіслані документи, які підтверджують повне виконання перевезення вантажу, які отримано ним 04.08.2011, про що свідчить поштове повідомлення № 69083. Але, відповідач умови Договору щодо оплати за надані транспортні послуги не виконав, оплату не провів.

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, направлена претензія №02-08/09-11 від 08.09.2011 на суму 3300,00 грн., якою позивач просить відповідача здійснити оплату за надані транспорті послуги з перевезення вантажу, але відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за надані транспортні послуги не провів.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач не виконав умови договору щодо оплати вартості отриманих транспортних послуг з перевезення вантажу, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача боргу за надані послуги перевезення вантажу у сумі 3300,00 грн., відповідно до договору на перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньому сполученні №П-572-Т від 26.07.2011 та заявки на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору на перевезення вантажів в міжміському автомобільному сполученні №31/03-11-2 від 31.03.2011 та заявки на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011 та положення ст. ст. 525, 526, 530, 908, 909,918,929 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України (ст. 174 ГК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Як свідчать матеріали справи, згідно договору на перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньому сполученні №П-572-Т від 26.07.2011 (далі - Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Палекс” (далі - Еспедитор, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Перевізник, відповідач), за заявкою на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011 (далі- Заявка) були надані послуги щодо перевезення вантажу за маршрутом: ТОВ «Штраус Україна», Київська область, м. Вишневське, вул. Промишлена, буд. 5 б (завантаження) - ФОП ОСОБА_3, Автономна Республіка Крим, с.Каменка, пер. Сельський, буд.35, ТОВ «Лидер- Крим», Автономна Республіка Крим, м.Симферополь, Євпаторійське шосе, буд.6 ( вивантаження)(а.с.8).

Згідно п. 3.1 Договору, оплата послуг з перевезення вантажу проводиться згідно з розрахунком Перевізника після доставки вантажу одержувачу.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата проводиться протягом 20-ти банківських днів, якщо інше не вказано в замовленні, безготівковим розрахунком, після рішення всіх спірних питань і надання Експедитору пакету документів по рейсу, що складається з двох екземплярів оригіналів ТТН, оригіналу договору та виписаних датою вивантаження: оригіналу рахунку, податкової накладної, актів виконаних робіт.

Згідно заявки на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011, вартість робіт складає 3300,00 грн. Порядок розрахунку на 10-й календарний день після отримання оригіналів документів, зазначених у даній заявці на перевезення вантажу.

Матеріалами справи підтверджено, що умови Договору та заявки на перевезення вантажу позивачем виконані у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надані транспортні послуги з перевезення вантажу відповідачу, що підтверджено товарно- транспортними накладними від 26.07.2011, вантажними деклараціями від 26.07.2011 № 002006 та від 26.07.2011 № 002007, накладними №№ 8425, 8426, 8423, 8424 від 26.07.2011, актами прийому товару вантажоотримувачами від 27.07.2011 (а.с.32-43). З боку відповідача до позивача яких-небудь претензій щодо кількості та вартості наданих послуг не надходило.

Позивачем на адресу відповідача надіслані документи, які підтверджують повне виконання перевезення вантажу, які отримано ним 04.08.2011, про що свідчить поштове повідомлення № 69083. Але, відповідач умови Договору щодо оплати за надані транспортні послуги не виконав, оплату не провів.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо ненаправлення йому документів, відповідно до умов п. 3.2 Договору, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зданим до суду 10.11.2011, та у судовому засіданні не заперечує проти надання позивачем транспортних послуг з перевезення вантажу, відповідно до умов договору на перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньому сполученні №П-572-Т від 26.07.2011 та заявки на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобовязання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч. 2 ст. 307 ГК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Так, між позивачем та відповідачем було укладено договір на перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньому сполученні №П-572-Т від 26.07.2011 та заявка на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011. Договір та заявка підписані позивачем та відповідачем. Копії договору та заявки на підтвердження вказаних обставин додаються до позовної заяви.

На підставі підписаних та надісланих відповідачем договору та заявки, після їх погодження і підписання позивачем, останнім надавалися послуги перевезення.

Відповідно із ч.2 ст. 307 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Так, укладення між позивачем та відповідачем договорів перевезення шляхом підписання договору та заявки, та виконання позивачем обов'язку щодо здійснення перевезення згідно із цими договорам та заявкою, підтверджується також товарно-транспортними накладними до заявки відповідно до кожного пункту вивантаження.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, згідно договору на перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньому сполученні №П-572-Т від 26.07.2011 та заявки на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011 відповідачу були надані послуги щодо перевезення вантажу за маршрутами, вказаними у заявці, що підтверджено товарно - транспортними накладними. Позивачем даний пакет документів за вказаною заявкою було надано відповідачу, що підтверджено матеріалами справи. (а.с.32-42).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надані транспортні послуги з перевезення вантажу відповідачу згідно вищезазначеної заявки на перевезення вантажу №00001025 до договору №П-572-Т від 26.07.2011. З боку відповідача до позивача яких-небудь претензій щодо кількості та вартості наданих послуг не надходило.

Але, відповідач умови договорів-заявок щодо оплати за надані транспортні послуги з перевезення вантажу не виконав, оплату не провів.

Відповідач своє зобовязання за Договором та заявкою не виконав в повному обсязі, не провів оплату за надані послуги, тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані транспортні послуги з перевезення вантажу складає 3300 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, але відповідач за надані транспортні послуги з перевезення вантажу оплату повністю не провів в порушення вимог ст. 903 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, направлена претензія №02-08/09-11 від 08.09.2011 на суму 3300,00 грн., якою позивач просить відповідача здійснити оплату за надані транспорті послуги з перевезення вантажу, але відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за надані транспортні послуги не провів(а.с.10).

Факт невиконання відповідачем зобовязання щодо оплати позивачу за надані транспортні послуги у повному обсязі, підтверджені матеріалами справи.

Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортні послуги з перевезення вантажу у сумі 3300 грн. 00 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорені та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

У судовому засіданні 10.11.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Повернути позивачу платіжне доручення № 1226 від 22.09.2011 на суму 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Палекс”, вул. Доргомижского,2 Е, офіс 23, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 36073602 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу у сумі 3300 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 платіжне доручення № 1226 від 22.09.2011 на суму 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено і підписано 15.11.2011.

Суддя Г.М.Старкова