Рішення № 19892499, 10.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.11 Справа № 14/172/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області

до Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Групова збагачувальна фабрика "Словяносербська", смт. Лозівський, Словяносербський район Луганської області

про стягнення 7 750 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № Н-01/1666 від 08.07.2010;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 03/5-358 від 19.08.2011.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.10.2011 справу №14/172/2011 передано на розгляд судді Старковій Г.М. у звязку з хворобою судді Лісовицького Є.А.

У судовому засіданні 07.11.2011 по справі № 14/172/2011, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 10.11.2011. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 10.11.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 7 750 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні №64953961, відправленого відповідачем зі станції Словяносербськ Донецької залізниці за накладною №49870736. Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданого у судовому засіданні 07.11.2011, позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача надав заперечення на відзив відповідача від 07.11.2011 № 406/10, яким зазначив, що обовязкової присутності відправника при перевірці маси вантажу на станції призначення Статуту залізниць України та Правилами перевезень не встановлено, натомість перевірка маси вантажу відбувалася в присутності одержувача, що підтверджено випискою з книги зважування.

Представник відповідача надав до суду клопотання, зданого у судовому засіданні 10.11.2011, в порядку ст. 22 ГПК України, про зменшення суми штрафних санкцій у звязку із скрутним матеріально фінансовим становищем підприємства та те, що підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості. ВП «ГЗФ «Словяносербська»з 11.03.2011 шляхом реорганізації було приєднано до ДП «Луганськвугілля», останній є правонаступником прав та обовязків ВП «ГЗФ «Словяносербська»і згідно акту прийомуздачі справ фінансово-господарської діяльності ВП «ГЗФ «Словяносербська»до передавального балансу станом на 31.01.2011 станом на 31.01.2011 до ДП «Луганськвугілля»перейшли чисельні борги ВП «ГЗФ «Словяносербська», у тому числі: заборгованість із заробітної плати у сумі 2466,0 тис. грн.., заборгованість за розрахунками з бюджетом 1471,0 тис. грн., заборгованість за страховими платежами -760,0 грн., загальна сума заборгованості згідно вказаного акту станом на 31.01.2011 складає 41168 тис. грн. Крім цього, ДП «Луганськвугілля», яке по даній справі виступає в якості відповідача, як юридична особа, має також чисельні борги перед Пенсійним фондом України, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Страхування на випадок безробіття і тощо, вказані борги вказані у розшифровці до ф.1 ряд.570 «Зобовязання зі страхування»по ДП «Луганськвугілля»на 30.09.2011. Вказане клопотання судом розглянуто, задоволено та долучається до матеріалів справи.

Представник відповідача надав до суду клопотання, зданого у судовому засіданні 10.11.2011, яким просить долучити до матеріалів справи документи. Надані документі судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача надав до суду клопотання, зданого у судовому засіданні 10.11.2011, яким просить долучити до матеріалів справи відповідь начальника станції Словяносербськ щодо не проведення на станції відправлення контрольного переваження спірного вагону.. Клопотання судом розглянуте, надані документі долучені до матеріалів справи.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача та позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Так, 17.03.2011 зі станції відправлення Словяносербськ Донецької залізниці на станцію Новий світ Донецької залізниці за перевізним документом, а саме накладною № 49870736 Відокремлений підрозділ “Групова збагачувальна фабрика "Словяносербська" Державного підприємства “Луганськвугілля»” (відповідач) відправило вантаж вугілля марки «П»клас 0-100мм у вагоні № 64953961, до станції Новий Світ Донецької залізниці, одержувач ВАТ «Донбасенерго»Старбешевська ТЕС.

При прибутті вказаного вагону на станцію Новий Світ Донецької залізниці, при переважуванні вагону на вагонних 150 тонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 49870736 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні.

На станції Новий Світ Донецької залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:

-у вагоні № 64953961 в накладній № 49870736 вказана фактично вага брутто склала 80340 кг, нетто - 58340 кг, тара - 22000 кг, що на 6660 кг. менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено комерційний акт АQ 651755/16 від 17.03.2011 (а.с. 11).

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогами про сплату штрафу., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць, за невірне зазначення маси вантажу в накладній ( а.с.9) Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату штрафу не здійснив.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 7 750 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, але наданим клопотанням просить суд зменшити розмір штрафу.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі Статут), накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 64953961 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, по прибутті вагонів на станцію Новий світ Донецької залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній №49870736, 49221435 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 64953961. Відповідно до даного факту був складений комерційний акт АQ 651755/16 від 17.03.2011 (а.с. 11).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АQ 651755/16 від 17.03.2011 (а.с. 11) контрольне переважування вагонів №№ 66237884, 64197841, 60511813 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Перевіркою було виявлено наступне:

-у вагоні № 64953961 в накладній № 49870736 вказана фактично вага брутто склала 80340 кг, нетто - 58340 кг, тара - 22000 кг, що на 6660 кг. менше ніж вказано у накладній.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогами про сплату штрафу., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць, за невірне зазначення маси вантажу в накладних ( а.с.9) Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату штрафу не здійснив.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом АQ 651755/16 від 17.03.2011 (а.с. 11).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагону № 64953961 в накладній № 49870736 1550 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій 1550 грн. 00 коп. х 5 = 7 750 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 7750 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовязана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.

Відповідно до відповіді начальника станції Словяносербськ від 04.11.2011 № 1019 контрольне переваження вантажу вагону № 64953961 за накладною №49870736 на станції вантажовідправника не проводилася.

Отже, позивачем переваження вантажу на станції Новий світ Донецької залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на вагах (технічний паспорт ваг №0301, тип ваг-механічний, модифікація ваг ВПП 150 ), яких проведена повірка 30.09.2010 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.25-28).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обовязок. Також, відповідно до п. 3.15. розяснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України).

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться в фінансовій кризі, підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості. ВП «ГЗФ «Словяносербська»з 11.03.2011 шляхом реорганізації було приєднано до ДП «Луганськвугілля», останній є правонаступником прав та обовязків ВП «ГЗФ «Словяносербська»і згідно акту прийому здачі справ фінансово-господарської діяльності ВП «ГЗФ «Словяносербська»до передавального балансу станом на 31.01.2011 станом на 31.01.2011 до ДП «Луганськвугілля»перейшли чисельні борги ВП «ГЗФ «Словяносербська», у тому числі: заборгованість із заробітної плати у сумі 2466,0 тис. грн.., заборгованість за розрахунками з бюджетом 1471,0 тис. грн., заборгованість за страховими платежами -760,0 грн., загальна сума заборгованості згідно вказаного акту станом на 31.01.2011 складає 41168 тис. грн. Крім цього, ДП «Луганськвугілля», яке по даній справі виступає в якості відповідача, як юридична особа, має також чисельні борги перед Пенсійним фондом України, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Страхування на випадок безробіття і тощо, вказані борги вказані у розшифровці до ф.1 ряд.570 «Зобовязання зі страхування»по ДП «Луганськвугілля»на 30.09.2011, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 1550 грн. 00 коп.

У стягненні решти суми слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково в сумі 1550 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

Суд вважає, вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрат по держмиту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 10.11.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 44, 49, 77,п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Групова збагачувальна фабрика "Словяносербська", смт. Лозівський, Словяносербський район Луганської області, код ЄДРПОУ 36090220 на користь Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, вул. Скрипника, 97, м. Ясинувата Донецької області, код ЄДРПОУ 25905191 штраф у розмірі 1550 грн. 00 коп.., витрати на сплачене держмито 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано 15.11.2011.

Суддя Г.М.Старкова