Рішення № 19892452, 14.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.11 Справа № 28/188/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк

до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк

про стягнення 35 756 грн. 70 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 12-01-153/1414 від 02.09.2011, заступник начальника юридичного відділу;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17 558 грн. 55 коп., пені у сумі 17 558 грн. 55 коп., індексу інфляції у сумі 322 грн. 27 коп., 3% річних у сумі 317 грн. 33 коп.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.10.2011, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався. Відповідач також не подав відзив на позовну заяву.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обовязковою. Неподання відповідачем відзиву також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між сторонами у справі - Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 536 від 27.02.2003 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач у період з жовтня 2010 року по березень 2011 року поставив теплову енергію в гарячій воді на суму 17 558 грн. 55 коп. у приміщення, яке займає відповідач, яке розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 23.

Відповідно до умов договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за платіжними дорученнями, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період /місяць/, встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації /п.6.1/.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми /сальдо/ розрахунків на початок місяця /п. 6.4/.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку /п. 6.5/.

Споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим /п. 6.6/.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг: за жовтень 2010 року на суму 1133 грн. 45 коп., листопад 2010 року на суму 2169 грн. 54 коп., грудень 2010 року на суму 3462 грн. 91 коп., січень 2011 року на суму 4145 грн. 89 коп., лютий 2011 року на суму 4136 грн. 62 коп., березень 2011 року на суму 3610 грн. 14 коп., квітень 2011 року на суму 330 грн. 92 коп., усього на суму 18 989 грн. 47 коп.

Відповідач дані послуги оплатив частково за жовтень 2010 року у сумі 1100 грн. та за квітень 2011 року у сумі 330 грн. 92 коп., несплаченими залишились послуги у сумі 17 558 грн. 55 коп., позивач неодноразово направляв відповідачу претензії з вимогами погасити заборгованість за надані послуги (а.с. 23- 26).

Відповідач залишив претензії без відповіді, надані послуги без оплати, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді у сумі 17 558 грн. 55 коп. за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року, тому ці вимоги підлягають задоволенню у сумі 17 558 грн. 55 коп.

Позивачем також заявлені до стягнення 17 558 грн. 55 коп. пені, 322 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань, 317 грн. 33 коп. 3% річних.

Оскільки матеріалами справи доведено прострочення виконання зобовязань відповідача по оплаті наданих послуг, нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивачем пеня обрахована за кожним рахунком окремо за період з 16.11.2010 по 29.09.2011 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у загальній сумі 17 558 грн. 55 коп.

Дані розрахунки пені відповідають умовам договору та приписам Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»№ 686 від 20.05.1999.

Відповідно до п. 7.2.4 договору за прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який не оспорений відповідачем, 3% річних за кожним рахунком окремо за період з 16.11.2010 по 29.09.2011 складають 317 грн. 33 коп., а інфляційні нарахування за період з грудня 2010 року по серпень 2011 року складають 322 грн. 27 коп.

Дані вимоги є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 10.11.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 35 756 грн. 70 коп. задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість у сумі 17 558 грн. 55 коп., пеню у сумі 17 558 грн. 55 коп., інфляційні втрати у сумі 322 грн. 27 коп., 3% річних у сумі 317 грн. 33 коп., витрати на державне мито у сумі 357 грн. 57 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 14.11.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва

Надр. 3 прим.

1-до справи

2-позивачу

3-відповідачу(рекомендованою з повідомленням): АДРЕСА_1.